Рішення № 22495394, 04.04.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів Варикаші О.Д.

Ступакова О.А.

при секретарі Букаровій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту та іпотечного договору недійсними, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 (діючого в інтересах ОСОБА_2) на рішення Київського районного суду м. Одеси від 1 3 грудня 2010 року, -

встановила:

Акціонерний комерційний банк «Укрсоцбанк», який загальними зборами акціонерів АКБ «Укрсоцбанк» на вимогу Закону України «Про акціонерні товариства» 16 квітня 2010 року перейменований на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та який є правонаступником першого, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за Договором кредиту № 2007/13-2.06/546 від 15 серпня 2007 року в розмірі 1 202 344,19 гривень, а також судових витрат в сумі 1 820,00 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, загальною площею 1,40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Іпотечного договору від 15 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 14658 та договором до договору іпотеки (надалі - «Договір до договору іпотеки») від 1 квітня 2008 року, за реєстровим № 4970.

Представник позивача посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині погашення кредиту та відсотків за користування кредиту, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість по простроченому кредиту в розмірі 120 310,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 січня 2010 року (1 долар США = 8,0055 гривень) становить 963 141,71 гривня, за простроченими процентами за

__________

Головуючий у першій інстанції Салтан Л.В. Справа № 22ц-2679/2011р.

Доповідач Станкевич В.А. Категорія: ЦП 27

використання кредиту 17 529.61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 січня 2010 року становить 140 333,29 гривні.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з зустрічним позовом про визнання недійсними Договору кредиту №2007/13-2.06/546 від 15 серпня 2007 року, Іпотечного договору від 15 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 14658 та договору від 1 квітня 2008 року до договору іпотеки від 15 серпня 2007 року, за реєстровим № 4970, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» порушив вимоги ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України, ст. 99 Конституції України, ст. 35 Закону України «Про

національний банк України» та ст.З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», відповідно до яких грошовою одиницею України є гривня, а резиденти України мають здійснювати розрахунки між собою в національній валюті України - гривні.

У судовому засіданні представник ПАТ «Укрсоцбанк» просив суд вимоги за первісним позовом задовольнити у повному обсязі з посиланням на обґрунтування, що викладене в позовній заяві та відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити вимоги за зустрічним позовом. Не заперечував щодо наявності заборгованості за Договором кредиту.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії (п/р 29092683099001 в Одеській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 328016, ЄДРПОУ 09328015, місцезнаходження: 65014 м. Одеса, вул. Юрія Олеші, 6) заборгованість за Договором кредиту № 2007/13-2.06/546 від 15 серпня 2007 року в розмірі 1 202 344,19 грн. (один мільйон двісті дві тисячі сорок чотири гривні 19 коп.), а також судові витрати в сумі 1820,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять гривень), разом 1 204 164,19 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, загальною площею 1,40 га, що знаходиться адресою: Одеська область, Біляївський район, Холоднобалківська сільська рада № 425, відповідно до Іпотечного договору від 15 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим номером 14658 та договором до договору іпотеки від 1 квітня 2008 року за реєстровим номером 4970.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту та іпотечного договору недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити у повному обсязі, а зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 15 серпня 2007 року було укладено Договір кредиту № 2007/13-2.06/546, відповідно до якого АКБ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти в сумі 137 500,00 доларів США з порядком повернення кредиту, передбаченим п.1.1. Договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 14 серпня 2017 року або достроково у випадках, передбачених Договором кредиту.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, між позивачем, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (надалі - «Іпотекодавці») 15 серпня 2007 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавці передали позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 1,40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 14658.

1 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та іпотекодавцями укладено договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 4970.

Свої зобов'язання, визначені п. 3.1.1. Договору кредиту АКБ «Укрсоцбанк» виконав належним чином в повному обсязі: на ім'я ОСОБА_2 відкрито позичковий рахунок в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» та надано суму кредиту готівкою.

З листопаду 2008 року ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору - порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з пунктом 4.5. Договору кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_2 зобов'язань, визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8. Договору кредиту протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно ОСОБА_2 зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит та сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (пеню і штраф).

Пункт 4.2. Договору кредиту передбачає, що у випадку прострочення ОСОБА_2 строків сплати процентів, визначених кредитним договором, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених кредитним договором, ОСОБА_2, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань.

Пункт 4.3. Договору кредиту передбачає, що у випадку порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 3.3.2 - 3.3.16. договору кредиту, він зобов'язаний сплатити АКБ «Укрсоцбанк» штраф в розмірі 3% від суми кредиту, визначеного п. 1.1. Договору кредиту.

Неналежне виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 20 січня 2010 року складає

1 202 344,19 гривень, з яких:

- заборгованість за Кредитом - 121 455,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 грудня 2009 року становить 967 758,14 гривень;

- заборгованість за процентами за використання Кредиту - 20 711,47 доларів США, що за курсом НБУ становить 165 028,99 гривень;

- розмір пені - 4 604,55 доларів США, що за курсом НБУ становить 36 689,06 гривень;

- штраф за порушення умов Договору кредиту - 4 125,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 32 868,00 гривні.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 2007/13-2.06/546 від 15 серпня 2007 року в розмірі 1 202 344,19 грн., а у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Що стосується стверджень представника ОСОБА_2 про те, що кредитний договір, іпотечний договір та договір до іпотечного договору мають бути визнані недійсними, оскільки АКБ «Укрсоцбанк» не отримував індивідуальної ліцензії для надання резидентам кредитів в іноземній валюті, то відповідно до статті 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції. Відповідно до п.п. в), г) ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене постановою Правління НБУ № 275 від 17 липня 2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за № 730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; - залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України. Представником ПАТ «Укрсоцбанк» надані суду копії банківської ліцензії № 5 від: 29 грудня 2001 року, дозвіл № 5-2 від 29 липня 2003 року, додаток до дозволу № 5-2 від 29 липня 2003 року, дозвіл № 5-3 від 21 вересня 2009 року, додаток до дозволу № 5-3 від21 вересня 2009 року.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам треба враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Згідно із п. 4.1. іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку», у разі не виконання або не належного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 4.5.1. Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Однак суд першої інстанції в рішення не зазначив, яким саме шляхом провести звернення стягнення на предмет іпотеки, а також не визначив початкову ціну предмету іпотеки.

Тому колегія вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції доповнюючи його вказівкою про те, що предмет іпотеки, який знаходиться у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною визначеною сторонами в договорі іпотеки.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 (діючого в інтересах ОСОБА_2) задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2010 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту та іпотечного договору недійсними - змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення таким змістом, що звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку, загальною площею 1,40 га, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною визначеною сторонами в договорі іпотеки

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков