Ухвала суду № 22489037, 06.12.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року справа №2а/0570/18315/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0570/18315/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000151533 від 11 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в сумі 1420.42 грн.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем не було порушено строки сплати податкового зобовязання з податку на землю, а тому застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на обґрунтування якої зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Рондо торгівля та фінанси» щодо своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, за наслідками якої складено акт від 29.09.2011 року № 1556/15-3/24653403, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151533 від 11 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в сумі 1420.42 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним з таких підстав.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань в сумі 7614,06 грн. з орендної плати за землю за звітні податкові періоди березень 2010 року, квітень 2010 року, оскільки податкові зобов'язання з орендної плати за землю за березень 2010 року та квітень 2010 року сплачені позивачем в сумі 6 149, 84 грн. та 952,23 грн. відповідно за платіжним дорученням № 1240 від 29 серпня 2011 року.

Такі висновки не відповідають фактичним обставинам по справі. Як вбачається з матеріалів справи, - 28 січня 2010 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, якою визначив плату за землю в розмірі 91 368,65 грн., з яких за січень 2010 року в сумі 7614,10 грн., за період з лютого по грудень 2010 року по 7614,05 грн. на місяць. Підставою для застосування штрафних санкцій відповідачем стало відображення податковим органом в обліковій картці позивача сплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю за березень та квітень 2010 року в сумі 7 614,05 грн. за платіжним дорученням № 1240 від 29 серпня 2011 року.

Разом з тим, податкові зобов'язання за березень та квітень 2010 року сплачені позивачем платіжними дорученнями № 117 від 28 квітня 2010 року та № 167 від 25 травня 2010 року. Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 117 від 28 квітня 2010 року, позивач сплатив 7 614,05 грн. із визначенням призначення платежу: «оренда землі за березень 2010 року», платіжним дорученням № 167 від 25 травня 2010 року позивач сплатив 7 614,05 грн. із визначенням призначення платежу: «оренда землі за квітень 2010 року».

Суд першої інстанції правильно зробив висновок, що оскільки перерахування коштів за допомогою цих платіжних доручень здійснювалося позивачем до набрання чинності Податковим кодексом України, в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то податковий орган не вправі був самостійно змінювати призначення платежу.

Статтею 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначалося, що податкові зобов'язання сплачуються самостійно або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, коштами є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов'язковим реквізитом платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті "призначення платежу" цього документу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобов'язаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України.

Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з пунктом 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивачем не порушено строки сплати орендної плати, а тому немає підстав для застосування штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 р. по справі № 2-а-12994/10/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року, задоволено частково позов прокурора м.Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до ТОВ «Рондо торгівля та фінанси», та стягнуто заборгованість з орендної плати за землю в сумі 96585.97 грн. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд зазначив, що орендна плата за березень 2010 року сплачена самостійно платіжним дорученням № 117 від 28.04.2010 р. (а.с.22).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що податковий орган мав відобразити в обліковій картці позивача здійснення позивачем погашення податкових зобов'язань за березень та квітень 2010 року у відповідності до визначеного призначення платежу в платіжних дорученнях № 117 від 28 квітня 2010 року та № 167 від 25 травня 2010 року, і як наслідок, кошти за платіжним дорученням № 1240 від 29 серпня 2011 року не могли бути спрямовані на погашення податкових зобов'язань.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 09 грудня 2011 року.

Колегія суддів: В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов