Ухвала суду № 22488496, 30.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року справа №2а/0570/16187/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гайдара А.В. , Ханової Р.Ф.

при секретарі судового засідання: Манаєві М.В.

за участю представників:

від позивача:Пахоменков В.І.

від відповідача: Пікалов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/16187/2011 за позовом Приватного підприємства "Астон" до Державної податкової інспекції и. Краматорська Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0000102200/27634, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/16187/2011 позовні вимоги задоволені частково (а.с.111, 112-116).

Скасоване податкове повідомлення-рішення №0000102200/27634 від 05 вересня 2011 року про визначення пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 115544, 92 грн., на суму 74278, 87 грн. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.118-119).

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Приватне підприємство «Астон» зареєстроване як юридична особа 22.09.2000 року Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, внесено до ЄДРПОУ за номером 1 277 107 0011001264.

11.06.2008 року за № СD037/08 Приватне підприємство «Астон» (покупець) та фірма «І.М.F. Srl», Виа Турати 110/1, 21016 Луино (Італія) (продавець) уклали контракт, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець придбає ливарне обладнання у кількості, за ціною та за технічними умовами відповідно додатків та специфікацій. Загальна сума контракту складала 1842108,00 євро до якої входила сума обладнання у розмірі 1750759,00 євро та вартість послуг у розмірі 91349,00 грн.

Підпунктами 3.1, 3.2 п. З зазначеного контракту визначено, що постачання обладнання здійснюється до 15.03.2009 року і датою постачання обладнання покупцю є дата його передачі вантажоперевізнику. Датою наставання права власності на товар у покупця сторони повинні вважати дату отримання продавцем 100% суми контракту.

Відповідно до Контракту від 11.06.2008 року за № СD037/08, укладеному із нерезидентом «І.М.F. Srl», (Італія), на користь нерезидента здійснена передплата за ливарне устаткування (код товару 84282091) згідно платіжного доручення № 21 від 24.07.2008 року на суму 276320,00 євро, що в еквіваленті у національній валюті по курсу НБУ на дату здійснення операції (відповідно до акту перевірки податкового органу) склало суму 2105488,21 грн., граничний термін надходження товару - 20.01.2009 року.

Граничний термін було продовжено відповідно до висновків Міністерства економіки за № 522 від 23.12.2008 року (продовження строків з 21.01.2009 року до 01.07.2009 року), № 340 від 01.07.2009 року (продовження строків з 01.07.2009 року до 20.01.2010 року), № 746 від 25.12.2009 року (продовження строків з 20.01.2010 року до 31.10.200 року), № 604 від 22.10.2010 року (продовження строків з 31.10.200 року до 30.04.2011 року).

На виконання умов зазначеного контракту від 11.06.2008 року за № СБ037/08 від нерезидента ««І.М.F. Srl», (Італія) надійшла система пневматичного транспорту для подачі свіжого піску у накопичувальний бункер (код товару 84282091) та стрижнева ділянка (код товару 84743990) згідно вантажної митної декларації за № 3603 від 13.05.2011 року (в режимі ІМ-40) на загальну суму 276320,00 євро (що в еквіваленті і національній валюті по курсу НБУ на дату здійснення операції складає 3120197,43 грн.)

На підставі наказу ДПІ у м. Краматорську від 02.08.2011 року № 920, згідно п. 78.2 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Астон» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту № СD037/08 від 11.06.2008 року, укладеному з нерезидентом ««І.М.F. Srl», (Італія) за період з 11 06.2008 року по 13.05.2011 року, про що складено акт перевірки від 17.08.2011 року № 974/22/31054936 (надалі-акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки встановлені порушення ст.. 2 ЗУ від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок - здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині несвоєчасного надходження товару в сумі 276320,00 євро (в еквіваленті у національній валюті по курсу НБУ на дату виникнення заборгованості 2105488,21 грн.) з затримкою на 14 днів (з 30.04.2011 року по 13.05.2011 року).

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000102200/-27634 від 05.09.2011 року, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України згідно зі ст.. 4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 115544,92 грн.

Спірним у дані й справі є момент визначення перетину кордону відповідного товару. Податковий орган повязує момент перетину товару через митний кордон, з моментом оформлення усіх документів митним органом, безпосередньо ВМД. Суд першої інстанції приймаючи постанову про часткове задоволення вимог, вважав моментом перетину товару кордону, з його фактичним переміщенням товару на митну територію України та взяття товару під митний контроль. Тобто в даному випадку має місце різне тлумачення сторонами визначення дати імпорту товарів,

Приймаючи рішення про часткове задоволення вимог, суд першої інстанції врахував - положення п. 3.3 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експертними, імпортними операціями» від 24.03.1999 року за № 136, яким передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ЇМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

В ході перевірки податкова служба виявила порушення 14-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185 /94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції частково не погодився з визначеного податковим органом порушення позивачем термінів розрахунків на 14 днів, тобто з 30.04.2011 року по 13.05.2011 року в сумі 276320,00 євро.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При чому вимогами зазначено статті визначено, що момент здійснення експорту (імпорт) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Так пп. 3.1 та 3.2 п.3 договору «строки і умови поставки» було визначено, що постачання обладнання здійснюється до 15.03.2009 року і датою постачання обладнання покупцю є дата його передачі вантажоперевізнику. Датою наставання права власності на товар у покупця сторони повинні вважати дату отримання продавцем 100% суми контракту.

Тобто, за умовами договору, момент виконання зобов'язань безпосередньо пов'язаний з моментом здійснення імпорту - тобто моментом перетину митного кордону України товаром або моментом переходу права власності на зазначений товар.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме п. 2 ст. 1, відповідно до якого ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 зазначеного Кодексу визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Абзацами 2,3 ст. 43 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що перебування під митним контролем товарів не можливо без їх фактичного ввезення в Україну і, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставляння на якому відбитка штампа "під митним контролем" з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. За таких обставин, датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону, тобто не 13.05.2011 року, а 05.05.2011 року, що відображено у СМR накладної із проставлянням Чопською митницею штемпелю про прийняття вантажу в момент його перетину кордону.

Отже, у зв'язку із тим, що строк прострочення поставки починається з 30.04.2011 року та закінчується 05.05.2011 року, тобто фактичним перетином товару на митну територію України, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності повинна складати не 115544,92 грн., як це зазначено податковим органом, а 41266,05 грн. за п'ять днів з урахуванням пені в сумі 8253,21 грн. за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині нарахування пені за прострочення строків поставки прийняте відповідачем необґрунтовано. Доводи апелянта на допущені судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/16187/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 05 грудня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар