Ухвала суду № 22488492, 30.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року справа №2а/0570/15737/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гайдара А.В. , Радіонової О.О.

при секретарі судового засідання: Манаєві М.В.

за участю представників:

від позивача:Борозенцев С.В.

від відповідача: Пікалов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/15737/2011 за позовом Приватного малого виробнично-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції м. Краматорська Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.08.2011 року №0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710, 50 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/15737/2011 позовні вимоги задоволені (а.с.5, 6-12 т.2).

Визнано недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 року №0000722302/26184 про визначення податкового зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 310842 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77710, 50 грн.. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.14-16 т.2).

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надані письмові заперечення на апеляційну скаргу. Крім того, пояснив, що є сумніви щодо належного проведення перевірки, тому як після отримання від слідчого вилучені документи підприємства, зазначений пакет не піддавався відкриттю, та усі документи, в тому числі за червень 2010 року перебували в ньому, в той час, як вказує податковий орган, що таких документів не було взагалі, на підставі чого був складений акт про розкриття пакету у складі посадових осіб підприємства.

Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зазначає, що перевірка проведена належним чином. При розкриванні пакету вилучених документів, представники податкового органу присутні не були.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (надалі позивач, підприємство, ПМВВП «Протех») зареєстроване як юридична особа, виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 06.10.1993 року, включене до ЄДРПОУ за номером 13540086, перебуває на податковому обліку у ДПІ м.Краматорська, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100067638, виданого 28.09.2007р. (арк. справи 11, 12). Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

На підставі направлення на перевірку від 07.07.2011р. №№ 356-366 у період з 11.07.2011р. по 29.07.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську (надалі відповідач, податковий орган, ДПІ м.Краматорська) здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2011р., результати якої викладені в акті перевірки від 05.08.2011р. № 925/23-2/13540086 (арк. справи 13 - 78).

За результатами перевірки керівником податкового органу 22.08.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, відповідно до ст.ст. 4, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з порушенням п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000722302/26184, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 388 552,50 грн., у т.ч. 310 842,00 грн. основного платежу та 77 710,50 грн. - штрафних санкцій (арк. справи 79).

Перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 310 842,37 грн., а саме, при опрацьовані відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ позивача та його контрагентів, встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено, що позивач в червні 2010р. до складу податкового кредиту, віднесено суму ПДВ 310 842,37 грн. за придбані ПММ у ТОВ «Донпромінвест», яким у складі податкових зобов'язань ПДВ не відображено.

Так, Позивачем укладено з ТОВ «Донпромінвест» договір поставки нафтопродуктів від 01.01.2010р. №08/04-10 (арк. справи 117 - 120), предметом якого є поставка нафтопродуктів згідно наданої покупцем заявки.

Згідно реєстру отриманих податкових накладних за червень 2010р., наданого позивачем до ДПІ у м. Краматорську (арк. справи 93 - 95) встановлено, що у червні 2010р. позивач включив до складу податкового кредиту суму 310 842,37 по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Донпромінвест».

Проте, податкові зобов'язання по вищезазначеним податковим накладним, згідно бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Донпромінвест» не сплачені до бюджету.

Згідно відповіді ДПІ у Ленському районі м. Донецька від 29.07.2011р. №/7/15-213-3 ТОВ «Донпромінвест» знаходилось на обліку у ДШ у Будьонівському районі м. Донецька. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Донпромінвест» від 29.03.2007р. № 100031634, видане ДШ Будьонівському районі м. Донецька, анульовано 15.10.2010р. у зв'язку із відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Також, в ході перевірки встановлено, що за даними декларацій ТОВ «Донпромінвест» з податку на прибуток скоригований валовий дохід за І квартал 2010р. склав 22 044 585,00 грн., інші декларацій з податку на прибуток не надавались. Основні засоби відсутні. До декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року додаток К 1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Під час перевірки директором підприємства Кравченко В.М. надані пояснення від 11.07.2011 №35/07-1 (арк. справи 81), що документи фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р., а також комп'ютери, на яких здійснювалося ведення аналітичного обліку, вилучені старшим слідчим слідчого відділення податкової міліції ДПА у Донецькій області Резниченко М.І., та до теперішнього часу не повернуті. На даний час постанова про порушення кримінальної справи, по якому були вилучені документи, скасована судом. На вимогу підприємства про повернення документів та комп'ютерів ДПА у Донецькій області відповіді не надано.

На виконання п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України до перевірки були надані вилучені документи. Як вбачається з акту перевірки від 29.07.2011 № 207/23-2/13540086 арк. справи 72, 73) серед вилучених документів відсутні, зокрема, податкові накладні, та первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест».

Надалі в акті зазначено, що у зв'язку з відсутністю вищезазначених документів документальну планову виїзну перевірку ПМ ВВП «Протех» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.08.2011р. на підставі п.п. 77.1, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України буде здійснено після усунення причин, які призвели до неможливості проведення даної планової виїзної перевірки ПМ ВВП «Протех» за період з 01.07.2009р. по 31.08.2010р.

Разом з тим, при проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача, відповідачем було направлено запит від 26.07.2011р. №22302/10/23-2 про надання пояснень та завірених належним чином копій документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Донпромінвест».

Листом від 29.07.2011р. №39/07-1 (арк. справи 242) позивач повідомив про відсутність на підприємстві цих документів, у зв'язку із їх вилученням податковою міліцією ДПА у Донецькій області та відсутність підстав у податкового органу їх витребувати від підприємства.

Відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем не доведене фактичне отримання ПММ від з ТОВ «Донпромінвест», оскільки відсутні документи податкового обліку, а саме, податкові накладні та первинні документи, які підтверджують фактичне переміщення товару - документи на перевезення або зберігання товарів, завантаження та розвантаження товару. Тому, господарські операції позивача з ТОВ «Донпромінвест» проведені з метою отримання податкової вигоди.

За висновками акту перевірки, позивачем укладено з ТОВ «Донпромінвест» нікчемний правочин, який в силу приписів ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже - має ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Спірним питанням по даній справі, є правомірність формування позивачем податкового кредиту по декларації за червень 2010р. та факт підтвердження попередньо включеної суми ПДВ до податкового кредиту на момент перевірки.

Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (надалі Закон №168) визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. (вх. № 9002845120 від 20.07.2010р.) (арк. справи 93 - 95), що ведеться позивачем у відповідності до вимог Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2005р. за № 770/11050, податкові накладні: № 663 від 10.06.2010р. на суму 127 395,00 грн., № 672 від 10.06.2010р. на суму 211 027,50 грн., № 682 від 10.06.2010р. на суму 148 973,50 грн., № 688 від 12.06.2010р. на суму 150 972,00 грн., № 686 від 14.06.2010р. на суму 206 172,00 грн., № 683 від 14.06.2010р. на суму 206 919,00 грн., № 707 від 17.06.2010р. на суму 147 963,50 грн., № 713 від 18.06.2010р. на суму 209 815,20 грн., № 723 від 23.06.2010р. на суму 207 666,00 грн., № 739 від 26.06.2010р. на суму 151 245,50 грн., № 748 від 30.06.2010р. на суму 96 904,99 грн., всього 1 865 054,19 грн., у т.ч. ПДВ - 310 842,37 грн., отримані позивачем від ТОВ «Донпромінвест» у червні 2010р. Даний реєстр був досліджений під час перевірки податковим органом.

На підставі зазначених податкових накладних позивач сформував податковий кредит в декларації за червень 2010р. від 19.07.2010р. (арк. справи 82 - 85).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, та зафіксовано в акті перевірки, на вимогу підприємства про повернення документів та комп'ютерів, ДПА у Донецькій області відповіді не надано. Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення позивач повідомив відповідача про неможливість надання оригіналів податкових накладних, оскільки вони були вилучені згідно протоколу обшуку.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2010р. постановою слідчого податкової міліції ДПА у Донецькій області, порушено кримінальну справу №75-10-05-21/1 у відношенні директора ПМВВП «Протех» Кравченка Володимира Миколайовича за ст. 212 КК України.

В матеріалах справи міститься протокол обшуку від 27.08.2010р. (арк. справи 114 -116), з якого вбачається, що слідчим податкової міліції ДПА в Донецькій області, в присутності старшого оперуповноважених податкової міліції в м.Краматорську та ДПА в Донецькій області, у позивача вилучено документи фінансово-господарської діяльності підприємства за 2008 2010 р.р. Були вилучені відомості обліку, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, накладні, чеки, талони, сертифікати та паспорти якості, грошові кошти, комп'ютери, жорсткі диски тощо.

Позивачем 02.09.2010 р. та 13.09.2010р. направлялися клопотання слідчому СО ПМ ДПА у Донецькій області капітану податкової міліції Резниченку М.І., про повернення вилучених документів, оскільки їх відсутність ускладнює роботу підприємства та призводить до збитків (арк. справи 227-230).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Донецьким окружним адміністративним судом 02.02.2011р. у справі № 2а-19219/10/0570 за позовом Приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання повідомлень-рішень було винесено ухвалу про витребування у слідчого відділу податкової міліції ДПА в Донецькій області копії видаткових накладних, ТТН, податкових накладних, розрахунків списання паливно-мастильних матеріалів, накопичувальних відомостей використання бензину та дизельного палива, подорожніх листів Приватного малого виробничо - впроваджувального підприємства «Протех» (арк справи 257, 258).

На виконання даної ухвали 15.09.2010 р. позивачем надані клопотання слідчому СО ПМ ДПА у Донецькій області капітану податкової міліції Резниченку М.І. про надання документів на вимогу суду чи знаття з них копій (арк. справи 230 - 233).

Всі зазначені клопотання отримані ДПА у Донецькій області, про що свідчать відмітки на них посадових осіб ДПА у Донецькій області. Проте відповіді на вказані клопотання позивач не отримав.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 23.05.2011р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.07.2011 р., скасована постанова слідчого СО ПМ ДПА у Донецькій області капітана податкової міліції Резниченка М.І.

У 2011р. позивач звертався до голови ДПА у Донецькій області, начальника управління податкової міліції ДПА у Донецькій області про повернення вилучених документів (арк. справи 234 - 238). Проте, документи на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачу не повернуті.

Стаття 85 ПК України встановлює обов'язок платника податків щодо надання документів під час перевірки.

Так, відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не нада посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документ (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні такого платника податків на час складення такої звітності.

З наведеної норми випливає, якщо платник податків не надав документи, які були вилучені виїмкою правоохоронного органу, він вважається таким, що надав всі витребувані посадовими особами органу державної податкової служби.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач повністю виконав свій обовязок щодо надання документів контролюючому органу. Позивач надав пояснення щодо причини відсутності у нього документів, що посвідчують господарські операції з ТО «Донпромінвест» та неодноразово вживав заходи щодо повернення вилучених документів.

Згідно із п. 85.9. ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведені перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової і статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено і контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документі або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Колегія суддів звертає увагу, що податковим органом не було надано письмового запиту контролюючого органу щодо отримання вилучених документів для здійснення такої перевірки.

Згідно із абз. 2 п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідач при дослідженні вилучених документів визначив, що податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Донпромінвест» відсутні.

З протоколу обшуку вбачається, що документи вилучалися без детального опису кожного документу, а папками, пакетами, швидкозшивачами тощо. Таким чином, не можливо встановити, які саме документи були вилучені у позивача.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що документи були відсутні серед тих, до яких було надано доступ під час перевірки, не може свідчити про те, що ці документи взагалі були відсутні під час вилучення.

В судове засідання позивачем надані засвідчені належним чином копії податкових накладних, виданих ТОВ «Донпромінвест», рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних (арк. справи 121 - 164).

Відповідач не прийняв до уваги пояснення позивача щодо відсутності документів у зв'язку із їх вилученням та встановив порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що не відповідає дійсним обставинам справи.

Згідно з абзацами 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Донпромінвест», як постачальником ПММ, складені податкові накладні. На момент складення податкових накладних (червень 2010р.) ТОВ Донпромінвест» було зареєстроване платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ анульоване лише 15.10.2010р, що в свою чергу вказує на наявність права контрагента складати та видавати такі накладні до його анулювання, як платника ПДВ.

Податкові накладні отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. Закону України «Про податок на додану вартість», надають право позивачу на формування податкового кредиту.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 310 842,37 грн. є неправомірним.

Відповідно до витягу з Єдиного державний реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців, ТОВ «Донпромінвест» станом на 18.10.2011р. (арк. спр.254-256), під час здійснення операцій з ПММ та складення первинних документів було зареєстроване як юридична особа. ТОВ «Донпромінвест» є зареєстрованим і на момент розгляду даної справи. Тобто постачальник позивача - ТОВ «Донпромінвест» на час здійснення операцій було юридичною особою, і як наслідок, мало право здійснювати господарську діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, операції з постачання ПММ від ТОВ «Донпромінвест» підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, картками бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдовими відомостями, журналами-ордерами і відомостями по рахунку. Сплата коштів у безготівковій формі у повному обсязі за отриманий товар підтверджується виписками з банківського рахунку (арк. справи 121 - 199).

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що за відомостями баз даних державної податкової служби встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на проведення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, оскільки жодних доказів на підтвердження цього доводу відповідачем не надано. Дані саме лише податкової звітності контрагента позивача не єсвідченням того, що ТОВ «Донпромінвест» не мало достатніх виробничих та трудових ресурсів. Фактично первинні документи ТОВ «Донпромінвест» не досліджувалися.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Донпромінвест» в частині придбання товарно-матеріальних цінностей безтоварні операції.

Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог статті 203 Цивільного кодексу України. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на ст.215 Цивільного кодексу України. Проте, вказані ст.215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарських опе рацій. Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання позивачем, за договором у ТОВ «Донпромінвест», та оплату позивачем за товар, послуги, але й ви користання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній в господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що саме позивачу належить право вибирати для себе контрагентів, визначати свою фінансову та стратегічну політику при здійснені господарської діяльності, крім того, отриманий та використаний товар, доводить нерозривний зв'язок між здійсненою господарською діяльністю підприємства та тими напрямками діяльності на які були спрямовані господарські відносини з іншими особами.

Колегія суддів вважає, що спірні операції між позивачем та його безпосереднім контрагентом, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України, Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобовязання.

Податковий орган жодним чином не довів підстави за яких, умови для здійснення господарських операцій поставлені в залежність від певних обставин.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що за матеріалами справи, вбачається, що за результатами здійсненої перевірки, був складений акт від 24.06.2011 року, в основу висновків, якого, при визначені податкових зобовязань, покладені принцип визначеності нікчемності правочину, між позивачем та його контрагентом по господарським відносинам що мали місце в червні 2010 року, що в свою чергу потягло за собою прийняття 22.08.2011 року субєктом владних повноважень спірного податкового повідомлення рішення.

02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону №2756, до ст..228 ЦК України внесені зміни. Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 ст.228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними субєктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом, при чому висновки засновані на відсутності документів за червень 2010 року, хоча в той же час, усі документи господарської діяльності вказують на зворотне. Тобто має місце оспорюванність самого договору, та відповідно до чого, податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між субєктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Колегія суддів, з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обовязковими для суду, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Крім того, як встановлено під час апеляційного провадження будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений що з метою, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобовязань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Краматорська Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/15737/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 05 грудня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

О.О.Радіонова