Постанова № 22483206, 29.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 року Справа № 5023/217/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В..

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. № 1293 від 09.09.11 р.

відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 01.09.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіал-Агро”, с. Санжари, Харківської області (вх. № 701Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року по справі № 5023/217/12

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіал-Агро”, с. Санжари

про стягнення 343992,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просив суд, з врахуванням уточнень до позовної заяви, стягнути з відповідача заборгованість за поставлені товари за договором поставки № 999444 від 24.02.2011 р. в загальному розмірі 343992,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіал-Агро” на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 343992,00 грн. боргу, 6879,84 грн. судового збору.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року по справі № 5023/217/12 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. Також відповідач просить витрати зі сплати судового збору у розмірі 3439,92 грн. покласти на позивача. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, які суд визнав встановленими та недоведеність позивачем позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення позивач підтверджує наданими до суду апеляційної інстанції відповідними доказами, які на думку позивача спростовують необґрунтовані твердження відповідача про недоведеність факту поставки та наявність заборгованості ТОВ “Радіал-Агро” за договором поставки № 999444 від 24.02.11 р.

22.03.12 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому зазначив, що він заперечує проти подання позивачем додаткових доказів, посилаючись на статтю 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказані документи були наявні у позивача з березня 2011 року, тобто з моменту укладення договору про відступлення права вимоги від 02.03.11 р.

Колегія суддів відхиляє надане відповідачем клопотання за необґрунтованістю, оскільки позивачем надані документи в обґрунтування викладених заперечень на апеляційну скаргу, що узгоджується з приписами ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 24 лютого 2011 року між ТОВ "АПК "Веста" (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 999444, згідно умов якого ТОВ "АПК "Веста" взяло на себе зобовязання щодо передачі у власність відповідачу товару (комбікорм пташиний ПК 1-18), а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти товар від ТОВ "АПК "Веста" та оплатити його вартість протягом 30 календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% від загальної вартості товару.

Дослідивши умови договору, суд зазначив, що договір поставки № 999444 від 24 лютого 2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, який містить визначення товару, його ціну, порядок і строки платежу.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з накладними № РН-240205 від 24.02.2011 р.; № РН-250207 від 25.02.2011 р.; № РН-260201 від 26.02.2011 р.; № РН-280208 від 28.02.2011 р. та № РН-010305 від 01.03.2011 р. ТОВ "АПК "Веста" на виконання своїх зобов'язань за договором передало, а відповідач отримав товар на загальну суму 343992,00 грн.

Однак, відповідачем, в порушення взятих на себе зобовязань за договором, а саме розділу 5 договору, розрахунок за отриманий товар не проведено.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АПК "Веста" за договором про відступлення права вимоги від 02 березня 2011 року передало ФОП ОСОБА_3. право вимагати виконання зобовязання відповідачем за вищевказаним договором поставки в розмірі 343992,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції на підставі наданих до матеріалів справи документальних доказів встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 343992,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 02 березня 2011 року, яка утворилась в звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання з оплати отриманого товару за договором поставки 24 лютого 2011 року, укладеного між ТОВ "АПК "Веста" та ТОВ “Радіал-Агро”.

Враховуючи, що сума боргу, відповідачем не спростована, останній не надав суду доказів погашення суми боргу, аргументованих заперечень не представив, а також враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 343992,00 грн. боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного зясування обставин справи, повязаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилається на те, що позивачем не доведено належним чином факту здійснення поставки товару саме за договором № 999444 від 24.02.2011 року узгодженими сторонами рецептами, товарно-транспортними накладними, довіреностями, документами про якість товару та належним чином оформленими накладними. Крім того, вказує на те, що передбачена умовами договору специфікація не була укладена, в звязку з чим вважає, що сторонами не узгоджено суму, яку належить сплатити покупцеві та строк оплати товару за договором поставки № 999444 від 24.02.2011 р. ще не настав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В спростування наведених відповідачем доводів та на підтвердження правомірності позовних вимог позивачем надано до суду апеляційної інстанції первинні документи бухгалтерського обліку, повязані з виконанням договору поставки № 999444 від 24.02.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором поставки № 999444 від 24.02.11 р. постачальник - "АПК "Веста" зобов'язався передати у власність покупця ТОВ "Радіал-Агро" комбікорм пташиний, а покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору постачальник поставляє товар в термін згідно наданого покупцем графіка поставок, що є невідємною частиною договору.

Згідно додатку до договору сторонами було погоджено графік поставки комбікорму ТОВ "Радіал-Агро" на лютий, березень 2011 року та його вид (копія знаходяться в матеріалах справи).

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що ціна однієї кількості одиниці становить 2400,00 грн. та встановлюється згідно специфікації, яка є додатком до договору, а відповідно до п. 3.3 договору загальна вартість товару, що поставляється становить 343992,00 грн., визначається на підставі специфікацій.

Специфікацією № 1 від 24.02.2011 року до договору поставки № 999444 від 24.02.2011 року (копія додана до відзиву) передбачено виготовлення та поставка у лютому 2011 року продукції: комбікорм пташиний "ПК 1-18" у кількості 119,42 тон, за ціною з ПДВ 2 400,00 грн. за тону, на загальну суму з ПДВ 286 608,00 грн. Вказана специфікація підписана представником ТОВ "АПК "Веста" Стасенко А.А., директором ТОВ "Радіал-Агро" Якименком О.С. та завірена печаткою ТОВ "Радіал-Агро".

Специфікацією № 2 від 01.03.2011 року до договору поставки № 999444 від 24.02.2011 року (копія додана до відзиву) передбачено виготовлення та поставка у березні 2011 року продукції: комбікорм пташиний "ПК 1-18" у кількості 19,910 тон, за ціною з ПДВ 2 400,00 грн. за тону на суму з ПДВ 47 784,00 грн., та "ПК 1-22" у кількості 4,000 тон за ціною з ПДВ 2 400,00 грн. за тону на суму з ПДВ 9 600,00 грн., на загальну суму з ПДВ 57 384,00 грн. Вказана специфікація підписана представником ТОВ "АПК "Веста" Стасенко А.А., директором ТОВ "Радіал-Агро" Якименком О.С. та завірена печаткою ТОВ "Радіал-Агро".

Здійснив аналіз матеріалів справи, надав правову оцінку наданим позивачем документам, колегія суддів встановила, що на виконання умов даного договору постачальник здійснив поставку товару наступним чином.

Так, 24.02.2011 року постачальник відповідно до податкової накладної № 137 від 24.02.2011 року, видаткової накладної № РН-240205 від 24 лютого 2011 року поставив покупцю товар, а саме: ПК 1-18 у кількості 23,980 т. на суму без ПДВ 47 960,00 грн., всього на суму з ПДВ 57 552,00 грн. Транспортування даного товару підтверджується товарно-транспортною накладною серія 01АА № 553414 від 24.02.2011 року.

25.02.2011 року постачальник відповідно до податкової накладної № 143 від 25.02.2011 року, видаткової накладної № РН-240207 від 25 лютого 2011 року поставив Покупцю товар, а саме: ПК 1-18 у кількості 47,560 т. на суму без ПДВ 95 120,00 грн., всього на суму з ПДВ 114 144,00 грн. Транспортування даного товару підтверджується товарно-транспортними накладними серія 01АА № 553416 від 25.02.2011 року та серія 01АА від 25.02.2011 року № 553417. 26.02.2011 року постачальник відповідно до податкової накладної № 145 від 26.02.2011 року (копія додається), видаткової накладної № РН-260201 від 26 лютого 2011 року поставив Покупцю товар, а саме: ПК 1-18 у кількості 23,840 т. на суму без ПДВ 47 680,00 грн., всього на суму з ПДВ 57 216,00 грн. Транспортування даного товару підтверджується товарно-транспортною накладною серія 01АА № 553418 від 26.02.2011 року. 28 лютого 2011 року Постачальник відповідно до податкової накладної № 154 від 28.02.2011 року, видаткової накладної № РН-280208 від 28 лютого 2011 року поставив Покупцю товар, а саме: ПК 1-18 у кількості 24,040 т. на суму без ПДВ 48080,00 грн., всього на суму з ПДВ 57 696,00 грн. Транспортування даного товару підтверджується товарно-транспортною накладною серія 01АА № 553421 від 28.02.2011 року. 01 березня 2011 року Постачальник відповідно до податкової накладної № 5 від 01.03.2011 року, видаткової накладної № РН-010305 від 01 березня 2011 року поставив Покупцю товар, а саме: ПК 1-18 у кількості 19,910 т. та ПК 1-22 у кількості 4, 000 т. на суму без ПДВ 47 820,00 грн., всього на суму з ПДВ 57 384,00 грн. Транспортування даного товару підтверджується товарно-транспортними накладними серія 01АА № 553476 від 01.03.2011 року та серія 01АА від 01.03.2011 року № 553478.

Отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Радіал-Агро" на вказаних накладних. Також до матеріалів справи надано копію довіреності б/н від 22.02.2011 року, дійсної до 04.03.2011 року, типової форми № М-2, затвердженої наказом Мінстату України № 192 від 21.06.1996 року на імя ОСОБА_4 на отримання від ТОВ АПК "Веста" цінностей за договором № 999444 від 24.02.2011р., а саме: 144,00 тон комбікорму. Вказана довіреність містить зразок підпису особи, що одержала довіреність, тобто ОСОБА_4.

Згідно п. 4.3 договору зобовязання постачальника по поставці товару за даним договором вважаються виконаними з моменту оформлення сторонами накладної або акту приймання-передачі товару.

Таким чином, факт поставки товару та його отримання відповідачем підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинних документів видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреністю іншими документами, які підтверджують здійснення господарських операцій за договором поставки № 999444 від 24.02.2011 року в розмірі 343992,00 грн.

Згідно зі статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата товару проводиться в національній валюті України протягом 30 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% від загальної вартості товару на поточний рахунок постачальника.

Однак, в порушення п. 5.1 договору, статтей 525, 526, 629, 691, 692 Цивільного кодексу України відповідач не оплатив отриманий від постачальника товар.

Також на підтвердження поставленої та отриманої продукції позивачем до матеріалів справи надано копію акту звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "АПК "Веста" та ТОВ "Радіал-Агро", відповідно до якого за станом на 01.03.2011 року заборгованість ТОВ "Радіал-Агро" перед ТОВ "АПК "Веста" за договором № 999444 від 24.02.2011 року за видатковими накладними від 24.02.2011 року, від 25.02.2011 року, від 26.02.2011 року, від 28.02.2011, від 01.03.2011 року складає 343 992,00 грн. Зазначений акт підписана постачальником та покупцем, а також завірений печаткою їх підприємств.

При цьому відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України вказаний акт приймається до уваги колегією суддів не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за спірними накладними та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем жодними доказами. Докази сплати боргу у справі відсутні.

До того ж, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Таким чином, колегія суддів визнає недоведеність відповідачем факту неотримання ним товару за видатковими накладними суму 343 992,00 грн., оскільки наявність господарських операцій з поставки товару та зобовязання відповідача з його оплати підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського обліку - договором, накладними, довіреністю, тощо.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив у повному обсязі всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у відповідача несплаченого основного боргу за договором поставки № 999444 від 24.02.2011 року в розмірі 343992,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 02 березня 2011 року позивач ФОП ОСОБА_3. уклав із ТОВ "АПК "Веста" угоду про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3. набув права кредитора за зобовязанням, що виникло внаслідок виконання договору поставки № 999444 від 24.02.2011 року, укладеного між ТОВ "АПК "Веста" і Відповідачем ТОВ "Радіал-Агро".

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаної угодипро відступлення права вимоги позивачем було перераховано на користь ТОВ "АПК "Веста" кошти в розмірі 343992,00 грн. за платіжним дорученням № 2 від 03.03.2011 р., що відповідає положенню п. 4 угоди.

Тобто, згідно п. п. 1, 2, 3, 4, 6 угоди від 02 березня 2011 року про відступлення права вимоги до нового кредитора - позивача перейшло право вимагати від відповідача оплати поставленого товару в розмірі 343992,00 грн. Реалізуючи своє право вимоги, позивач 10.03.2011 року повідомив відповідача про зміну кредитора в зобов'язанні, що виникло внаслідок виконання договору поставки № 999444, та звернувся з вимогою про сплату вищезазначеного боргу в повному обсязі (а.с. 33).

На підставі викладеного, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 02.03.11 р. в сумі 343992,00 грн.

Крім того, колегія суддів не приймає, як належне твердження заявника скарги, що суд першої інстанції прийняв рішення без участі представника відповідача в порушення норм процесуального права, а саме ст. 77 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідач уповноваженого представника в засідання суду першої інстанції 27.01.12 р. не направив, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підгодувати відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень.

Розглянувши вказане клопотання, місцевий господарський суд відмовив в його задоволенні, оскільки відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді та попереджений про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі незявлення в засідання суду. До того ж, судом враховано, що заявляючи про відкладення розгляду справи відповідач не надав суду доказів неможливості прибуття в засідання суду.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 27.01.2012 року за відсутності представника відповідача.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіал-Агро”, с. Санжари, Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року по справі № 5023/217/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 27 березня 2012 року.