Постанова № 22482042, 02.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2012                                                                                           № 17/346

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           Буравльова С.І.

          Поляк О.І.

при секретарі судового засідання Помаз І.А.,

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 02.04.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010

у справі № 17/346 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту

до Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Шевченківського району м. Києва

третя особа Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»

про стягнення 2 694 849, 55 грн.

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва про стягнення 2 694 849, 55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 17/346 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувсь до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1636 від 23.12.2010, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки актам зняття показань з приладів обліку, які є документами первинного обліку, що підтверджують об’єми спожитих послуг, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 43 ГПК України.

Також позивач зазначає, що предметом діючого договору є забезпечення відповідача питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна» в незалежності від призначення, за яким вона буде використовуватися відповідачем, в тому числі і постачання питної води, яка в подальшому буде використовуватися КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради у своїй господарській діяльності, в тому числі і для підігріву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 у справі № 17/346 (колегія суддів у складі: головуючий суддя – Зеленіна В.О., судді: Маляренко А.В. (суддя доповідач), Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 14.03.2011 провадження у справі № 17/346 було зупинено та призначено судово-економічну експертизу.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 № 01-24/213 у зв’язку з обранням судді Маляренка А.В. на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначено повторний автоматичний розподіл справи № 17/346.

Згідно відмітки інформаційно – статистичного відділу Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 проведено автоматичний розподіл справи № 17/346 та передано її на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Рудченко С.Г. (доповідач), судді: Кропивна Л.В., Поляк О.І.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 20.01.2012 поновлено апеляційне провадження у справі № 17/346 та призначено розгляд справи на 01.02.2012.

Ухвалами від 01.02.2012, 15.03.2012, 19.03.2012 розгляд апеляційної скарги було відкладено.

В порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 № 01-22/1/2 у зв’язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці до складу судової колегії для розгляду даної справи замість судді Кропивної Л.В. було внесено суддю Буравльова С.І.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (позивач/постачальник) та Комунальним підприємством по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (відповідач/абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 05618/2-10 від 20.04.2005, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язується здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (а.с. 8-9 том 1).

Цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» (п. 1.1 договору).

Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається Абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником, і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється:

- за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом (п. 2.1.1);

- зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонентів із стабільним об'ємом водопостачання (до 30 м. куб. із незначним коливанням), зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, пори цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води (п. 2.1.2);

- якщо лічильник не працює не з вини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше 2-х місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10-ти днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунки за відповідний період не проводяться (п. 2.1.3);

- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мере визначається за показаннями лічильника стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (п. 2.1.4);

Абонент веде первинний облік водопостачання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріп.лений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника (п. 2.1.5);

Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіря розрахунків. В невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом (п. 2.1.6).

Умовами п. 2.2.2 договору визначено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлені постачальником розрахункового документу до банківської установи абонент За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, ще суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховуєте постачальником в погашення боргу.

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (п. 2.2.1).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначена у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважається безпідставною (п.2.2.4).

Згідно п. 5.3 всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України. Умови цього договору застосовуються до відносин між постачальником та абонентом, які виникли до його укладання.

Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.2005 підписаний від імені представників сторін - учасників договору, підписи яких скріплені печатками.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору в період з 01.05.2010 по 31.07.2010 ним були надані відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 11971586, 48 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за даним договором виконав частково, сплативши 9317288, 19 грн., внаслідок чого у останнього за період 01.05.2010 по 31.07.2010 виникла заборгованість у сумі 2654849, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 525, 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2654849, 55 грн. за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З Розшифровки рахунків абонента - КП УЖГ Шевченківського району, складеної Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», вбачається, що обсяги наданих послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи, а також вартість вказані пооб'єктно для усіх житлово-експлуатаційних організацій, що входять о КП УЖГ Шевченківського району, а саме: 1051 – КП «ЖЕК «Михайлівська»; 1052 – КП «ЖЕК «Центральна»; 1054 – КП «ЖЕК «Ярославська»; 1056 – КП «ЖЕК «Покровська»; 1057 – КП «ЖЕК» Татарка»; 1059 – КП «ЖЕК «Золотоустівська»; 1060 – КП «ЖЕК «Шулявка»; 1061 – КП «ЖЕК «Лукянівка»; 1063 – КП «ЖЕК «Сирець»; 1065 – КП «ЖЕК «Дегтярівська»; 1068 – КП «ЖЕК «Діброва»; 1069 – КП «ЖЕК «Нивки».

Колегією суддів встановлено, що розрахунковим департаментом ПАТ «АК «Київводоканал», що є відокремленим структурним підрозділом Товариства, для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки, було відкрито особі рахунки на кожен об'єкт (групу об'єктів), за яким здійснюється водокористування. Так, позивачем були присвоєні коди 8-727, 8-1069, 8-51069 10-50, :0-70, 10-94, 10-1074, 10-151, 10-464, 10-570, 10-727, 10-970, 10-1005, 10-1395, 9-1238, 29-1247, 29-1440, 29-1474, 29-1542, 29-1550, 29-2089, що фіксують нараховані, сплачені кошти за послуги питного водопостачання, яке КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради використовує у вигляді холодної води та стоки, а також коди 10-50050, 10-50070, 10-50094, 10-50104, 10-50151, 10-:0570, 10-50970, 10-50727, 10-51005, 10-51395, 29-51238, 29-51247. 29-51440, -9-51474, 29-51542, 29-51550, 29-52089, що фіксують нараховані, сплачені кошти за послуги питного водопостачання, яке КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради використовує у своїй господарській діяльності для приготування гарячої води, без укладення та внесення відповідних змін до договору.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 3.1 Правил визначено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктами 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України) встановлено, що абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

Пунктом 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов’язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що спірний договір не регулює постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, облік якої здійснюється за кодами 10-50050, 10-50070, 10-50094, 10-50104, 10-50151, 10-:0570, 10-50970, 10-50727, 10-51005, 10-51395, 29-51238, 29-51247. 29-51440, -9-51474, 29-51542, 29-51550, 29-52089. Спірний договір на послуги водопостачання та водовідведення укладений позивачем з відповідачем на постачання питної холодної води, тоді як інші договори, на підтвердження укладення позивача з відповідачем договорів на постачання гарячої води, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, визначено, що розрахунки з виробником послуг на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Таким чином, з огляду на викладене та матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1084540, 72 грн., який виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води, задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі № 2/108, від 01.03.2012 у справі № 52/103.

Відповідно до Розпоряджень КМДА № 80 від 27.01.1997 та № 478 від 15.04.1997 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» розщеплення платежів на користь постачальників комунальних послуг здійснюють не житлово-експлуатаційні організації, а Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації. КП «ГІОЦ» перераховує платежі зібрані з населення за водопостачання щоденно.

КП «ГІОЦ» здійснювало нарахування платежів за житлово-комунальні послуги кожному мешканцю відповідно до діючих норм та тарифів за спірний період.

Усі мешканці будинків, що належали КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради, сплачували кошти за житлово-комунальні послуги на поточний рахунок КП ГІОЦ.

Отримані кошти від кожного мешканця КП ГІОЦ розподіляв постачальникам послуг, у тому числі позивачу.

З метою встановлення обґрунтованості розрахунків Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо нарахування заборгованості відповідача - КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради за договором № 05618/2-10 від 20.04.2005 за період з 01.05.2010 по 01.08.2010, колегією суддів була призначена судово-економічна експертиза.

З висновку судово-економічної експертизи № 3347/13749/11-45 від 28.12.2011 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.05.2010 по 01.08.2010 документально підтверджуються в сумі 1610308, 83 грн. (а.с. 115-129 том 5).

В ході судового розгляду справи, судовою колегією встановлено, що з розрахунку заборгованості, поданого позивачем, вбачається, що за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.05.2010 по 01.08.2010 відповідачу нараховано 10045795, 71 грн.

Згідно відомості КП ГІОЦ форми № 5/1 розщеплення сплат за період з травня 2010 по липень 2010 включно та надану КП ГІОЦ суду апеляційної інстанції інформацію про сплату та зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів за холодну воду та водовідведення, відповідачем за спірний період сплачено 8435486, 88 грн.

Зазначені обставини не досліджувались судом першої інстанції під час вирішення спору, внаслідок чого судом неповно встановлено фактичні обставини справи, і відповідно, висновок суду про те, що борг відповідача перед позивачем відсутній, не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 1610308, 83 грн. заборгованості відповідача перед позивачем за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.05.2010 по 01.08.2010, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань з оплати послуг з водопостачання та водовідведення позивачем були нараховані 35359, 55 грн. пені, та 5191, 71 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею З вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, перевіривши розрахунок позивача, вважає його невірним, у зв’язку з чим колегією суддів, з урахуванням наведених вище підстав, фактичного розміру простроченої суми та кількості днів прострочення, за допомогою ІАЦ «ЛІГА:ЗАКОН» був здійснений розрахунок пені та 3% річних за період з 01.05.2010 по 01.08.2010, який становить 26157, 01 грн. пені та 4091, 04 грн. 3% річних.

В решті суми заявлених до стягнення пені, та 3% річних слід відмовити в зв’язку з недоведеністю позовних вимог про наявність у відповідача боргу в сумі 1084540, 72 грн.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 17/346 частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 17/346 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського міста Києва від 13.12.2010 у справі № 17/346 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 1, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 1610308, 83 грн. заборгованості за постачання холодної води (питна холодна вода та стоки) за період з 01.05.2010 по 01.08.2010, 26157, 01 грн. пені, 4091, 04 грн. 3% річних, 15523, 76 грн. державного мита та 143, 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині позовних вимог відмовити.

3.          В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

4.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 1, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 7761, 88 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6.          Копію постанови надіслати сторонам у справі.

7.          Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Поляк О.І.