Рішення № 22479572, 27.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 5023/198/12

вх. № 198/12

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Якимчук О.О. (посв.)

позивача - ОСОБА_1 (дов.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

3-я особа ТОВ "Тімекс" м. Харків

про звернення стягнення заборгованості в сумі 16764035,93 грн. на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, до відповідача, ФО П ОСОБА_3

Після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, прокурор просить суд :

- визнати право іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Державний експортно- імпортний банк України" на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв.м., реєстраційний номер №3452992, розташованої по АДРЕСА_1 (колишня адреса предмету іпотеки за Іпотечним договором № 6807264 від 27.03.2007року - АДРЕСА_2);

- звернути стягнення на нежитлову будівлю літ. "А-2" площею 2232,4 кв.м., що знаходиться за адресою : по АДРЕСА_1 (колишня адреса предмету іпотеки за іпотечним договором № 6807264 від 27.03.2007року - АДРЕСА_2), з застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 10146000,00 гривень для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в розмірі 2098179,67 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом НБУ становить 16764035,93 гривень, що складає заборгованість за кредитом та відсотками, та в розмірі 846,31 грн., що складає заборгованість за комісією за управління кредитом, штраф у розмірі 507300,00 гривень.

Прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем здійснені без згоди позивача дії по виведенню з під іпотеки майна за іпотечним договором № 6807264 від 27.03.2007 року, а саме змінено адресу предмету іпотеки та визнано права власності в судовому порядку. Прокурор вказує, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2009р. по справі № 2-7419 2009 рік за відповідачем визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. З тексту рішення випливає, що нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв.м., мала адресу : АДРЕСА_2, яка в подальшому була змінена на адресу: АДРЕСА_1.

При цьому нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв.м., розташована за адресою : АДРЕСА_2, була надана відповідачем в іпотеку Державний експортно - імпортний банк України" за іпотечним договором № 6807264 від 27.03.2007року в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Тімекс" перед банком за генеральною угодою № 6807N4 від 27.03.2007р.

У судовому засіданні прокурор та позивач підтримують уточнені позовні вимоги.

Відповідачем 28.02.2012р. через канцелярію суду подано клопотання про припинення провадження у справі, оскільки спір не підвідомчий господарському суду через те, що договір іпотеки № 6807264 від 27.03.2007 року укладений відповідачем як фізичною особою, та на даний час нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв.м., розташована за адресою : АДРЕСА_1, зареєстрована за відповідачем як за фізичною особою. Дане клопотання представник відповідача підтримує в судовому засіданні.

Прокурор та позивач вважають, що справа підсудна саме господарському суду, оскільки відповідач є підприємцем та спірна нежитлова будівля належить відповідачу саме як підприємцю.

Ухвалою суду від 13.01.2012 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ТОВ "Тімекс".

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суд вважає, що нез'явлення третьої особи не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами.

В слуханні справи оголошувались перерви до 28.02.2012р. о 12:00 год., 01.03.2012 р. о 12:00 год., 27.03.2012р. о 14:00 год.

У судовому засіданні 22.02.2012р. відповідачем заявлялось клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи стосовно правильності розрахунку заборгованості, яка заявлена прокурором до стягнення. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що розраховуючи заборгованість третьої особи - ТОВ "Тімекс", позивач не зазначає у таблицях доданих до позову, який конкретно курс долара США відносно гривні (нічим належним чином не підтверджується), який діяв у конкретний термін нарахування сум процентів, штрафних санкцій та комісій. Крім того, у розрахунках не зазначається динаміка погашення заборгованості з урахуванням відповідних зменшень сум заборгованості, та штрафних санкцій за прострочення невиконання зобов'язань. Не надано банківських виписок по рахункам позичальника про рух коштів стосовно погашення та нарахування заборгованості. Таким чином зазначена у позовній заяві сума заборгованості ТОВ "Тімекс" за Генеральною Угодою № 6807N4 від 27.03.2007р. не відповідає дійсним обставинам та фактичній заборгованості. Сума позовних вимог сформована з суттєвими арифметичними помилками в бік збільшення заборгованості на користь банку та без врахування проведених відповідачем оплат.

Представники прокуратури та позивача проти призначення у справі судової економічної експертизи заперечували.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи, оскільки відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування свого клопотання, що могли свідчити про невірність наданого розрахунку ( документів, що підтверджують докази справи, які не були враховані в розрахунку, свого контр розрахунку, тощо), та суд дійшов висновку, що для перевірки правильності розрахунку в даному випадку не потребуються спеціальні знання.

Враховуючи, що про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не виноситься ухвала окремим документом, суд зазначає про це в рішенні суду.

Вислухавши учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" (третя особа, позичальник) було укладено Генеральну угоду № 6807N4 від 27.03.2007 року (надалі - Генеральна угода) з загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 доларів США терміном користування Кредитом за цією Генеральною угодою до 25.03.2010 року.

В рамках цієї Генеральної угоди між Банком та Позичальником було укладено:

- кредитний договір № 6807К17 від 27.03.2007 року, відповідно до умов якого Позичальнику відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості в еквіваленті 1500 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 25.03.2010 року (надалі - Кредитний договір-1).

- кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого Позичальнику було відкрито не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості - 300 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту 28.02.2010 року (надалі - кредитний договір -2).

Як зазначає прокурор та позивач, позивачем були виконані свої зобов'язання за укладеними з ТОВ "Тімекс" кредитними договорами та перераховані кредитні кошти на рахунок третьої особи, що підтверджується випискою по рахунку, що додана до матеріалів справи.

Однак третя особа в порушення умов вищезазначених договорів, починаючи з грудня 2009р. не виконує зобов'язання за Генеральною угодою № 6807N4 від 27.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2010р. порушено провадження по справі № Б-48/25-10 про визнання банкрутом ТОВ "Тімекс".

Станом на 10.01.2012 року розмір заборгованості позичальника - ТОВ "Тімекс" перед банком за Кредитним договором-1 складає:

- 1 598 912,54 доларів США (еквівалент в гривні - 12 774991,41 грн.) за кредитом;

- 194 676,13 доларів США (еквівалент в гривні - 1 555 423,35 грн.) за відсотками;

- 846,31 грн. комісія за управління кредитом.

Станом на 10.01.2012 року розмір заборгованості позичальника - ТОВ “Тімекс” перед банком за Кредитним договором-2 складає:

- 288 600,00 дол. США (еквівалент в гривні - 2 305 856,28 грн.) за кредитом;

- 15 991,00 дол. США (еквівалент в гривні - 127 764,89 грн.) за відсотками;

Таким чином загальна прострочена заборгованість позичальника перед банком, що підлягає сплаті за Генеральною угодою становить 2 098 179,67 дол. США/ 16 764035,93 гривень за кредитом та відсотками, в розмірі 846,31 грн. за комісію за управління кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ "Тімекс" перед банком за Генеральною угодою (в рамках якої було укладено Кредитні договори) між позивачем та ОСОБА_3 (відповідач, іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 6807264 від 27.03.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №884 (надалі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого відповідачем було передано в іпотеку банку нежитлову будівлю літ. "А-2" площею 2232,4 кв.м, реєстраційний № 3452992, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (згідно п. 1.3 Іпотечного договору).

Як вбачається з матеріалів справи Іпотечний договір був укладений ОСОБА_3 як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки в тексті договору нема жодного посилання на те, що ОСОБА_3 є підприємцем, не зазначений номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Так, при укладанні Іпотечного договору відповідачем був наданий договір № 2398-В-С від 16.08.2007р. про придбання ним у власність предмету іпотеки, акт № 2398-В-С прийому-передачі будівлі, які були підписані відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності, а також було надано свідоцтвом №2398-В-С про право власності, видане Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради 30.10.2002 року та реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна КП "ХарМБТІ" від 19.11.2002 року за реєстровим №4533 про реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3, однак суд звертає увагу на те, що іпотечний договір був укладений фізичною особою ОСОБА_3.

Крім того судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.07.2009 р. по справі № 2-7419 за відповідачем визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" площею 2232,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. З тексту рішення витікає, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16 серпня 2002 року (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.08 №21415110) ОСОБА_3 на праві власності належить нежитлова будівля літ. "А-2" площею 2232,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, однак у зв'язку з тим, що таку саме адресу має житловий будинок, що знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс", на підставі висновків управління містобудування та архітектури від 29.05.09 № 3845/0/27-09 та КП «Харківське МіськБТІ» від 19.05.09 № 1948 відповідно до рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 10.06.09 № 132/54, нежитловій будівлі, що належить ОСОБА_3, присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1.

Прокурором до матеріалів справи додана довідка з КП "Харківське міське БТІ" № 1290194 від 21.10.2011 року про те, що нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 2232,4 кв. м. по АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2) зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Дана позовна заява пред'явлена прокурором в інтересах банку до фізичної особи підприємця, а отже по складу сторін справа підсудна господарському суду України, суду необхідно дослідити правовідносини між цими сторонами, та вирішити позов по суті, а отже підстави для припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Розглянувши іпотечний договір та документи щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки, суд дійшов висновку, що відповідачем як підприємцем не порушено прав позивача, оскільки спірний іпотечний договір укладено фізичною особою та не вбачається, що укладання такого договору пов'язано з підприємницькою діяльністю відповідача, а отже у відповідача як у фізичної особи виникли права та обов'язки перед позивачем.

Такої ж позиці дотримується і Вищий господарський суд України по справі № 38/20-10.

А за таких обставин суд вважає позовні вимоги нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 21, 22, 32-34, 41, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ФО П ОСОБА_3 про призначення по справі судової економічної експертизи.

Відмовити в задоволенні клопотання ФО П ОСОБА_3 про припинення провадження у справі.

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 02.04.2012р.