Рішення № 22475513, 02.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2012 р. Справа № 4/029-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа", м. Біла Церква

до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

про стягнення 5 914, 60 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 предст. за доруч.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (позивач) звернулось до господарського суду Київського області з позовом до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради (відповідач) про стягнення 5 914, 60 грн., які складаються з 5704,57 грн. основного боргу, 166,81 грн. пені, 11,41 грн. інфляційних втрат, 31,81 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору №756 від 01.01.2010р.. на постачання та споживання теплової енергії відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.04.2012 року.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач в судовому засіданні проти наявності заборгованості за договором на постачання та споживання теплової енергії не заперечував, однак заперечував проти поданого позову, обґрунтовуючи це тим, що фінансування відповідача, як юридичної особи, здійснюється за рахунок місцевого бюджету, яке проведено належним чином не було, а тому заборгованість в розмірі 5704,57 грн. за надані послуги з теплопостачання виникла не з його вини.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 січня 2010 року між комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (теплопостачальна організація) та Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради (споживач) було укладено Договір № 756 на постачання та споживання теплової енергії (Договір), предметом якого є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції.

У відповідності до п. 2 договору, теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується прийняти на межі балансової належності з найменшими витратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного договору.

Згідно п. 2.3. договору, приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії.

Так, на виконання умов договору та у відповідності до оформленого між сторонами акту приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії за грудень 2011 року, споживачеві надано послуг в сумі 5704,57 грн.

Пунктом 6.4 договору визначено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку-фактури і акту приймання передачі теплової енергії до 25 числа включно поточного місяця.

У відповідності до викладеного, позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 5704,57 грн.

Проте, в порушення умов договору, відповідач належним чином та у встановлені договором строки, за спожиту енергію не розрахувався, у звязку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5704,57 грн., про що також свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки розрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач в судовому засіданні доказів повної оплати боргу не надав, доводів позивача не спростував та проти існуючої заборгованості не заперечував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за спожиту теплову енергію в розмірі 5704,57 грн. підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 166,81 грн.

Відповідно до п. 6.6 договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4 даного договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації, крім суми заборгованості пеню за кожен день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок, з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 166,81 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11,41 грн. інфляційних втрат та 31,81 грн. 3 % річних.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 11,41 грн. інфляційних втрат та 31,81 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради заборгованості за договором №756 від 01.01.2010р. на постачання та споживання теплової енергії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Першотравнева, 8, код 35615529) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул.. Мережна, 3, код 04654336) 5704 (пять тисяч сімсот чотири) грн. 57 коп. основного боргу, 166 (сто шістдесят шість) грн. 81 коп. пені, 11 (одинадцять) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 31 (тридцять одну) грн. 81 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 03.04.2012р.