Рішення № 22475529, 29.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2012 р. Справа № 25/021-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л",

01015, м. Київ, вул.І.Мазепи, буд. 33, а/с 22

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Р.С.Ф.",

08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, 130

про стягнення 19768,19 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.01.2012 № А20-26)

відповідача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л" (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Р.С.Ф." (далі відповідач) про стягнення 19768,19 грн., з яких: 18000,00 грн. основний борг, 130,19 грн. 3% річних, 54,00 грн. інфляційні втрати, 1584,00 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань з оплати виконаних позивачем ремонтних робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2012.

У судове засідання 20.03.2012 представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 15.02.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 29.03.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.02.2012 № 13060890 адреса місцезнаходження відповідача відповідає зазначеній в позовній заяві.

У судовому засіданні 29.03.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.03.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л" (далі позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІК Р.С.Ф." (далі відповідач, замовник) укладено договір від 15.08.2011 № 151/8 (далі Договір) про виконання ремонту високовольтного електродвигуна А13-62 потужністю 500 кВт в кількості 1 шт. (далі ремонтні роботи), відповідно до умов якого, виконавець бере на себе зобовязання виконати ремонтні роботи, а замовник відповідно до Додатку 1, який є невід'ємною частиною договору, приймає і оплачує їх (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору вартість ремонтних робіт становить 36000,00 грн.

Пункт 2.2. Договору передбачає умови оплати: 50 % передоплати, остаточний розрахунок після отримання повідомлення про закінчення виконання відновлювальних робіт та готовність компресора до відвантаження. Згідно пункту 2.3. Договору замовник проводить перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох календарних днів після виконаних робіт.

Відповідач 07.09.2011 здійснив 50 % передоплати у розмірі 18000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2011 № 1080, копія якого долучена до матеріалів справи.

На виконання умов Договору позивачем виконані роботи, які прийняті відповідачем, про що сторонами складено акт здачі-прийняття робіт від 14.10.2011 №НВ-0000032, що підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, копію вказаного акту додано до матеріалів справи.

В порушення умов Договору, відповідач не здійснив остаточний розрахунок, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 18000,00грн. різниця між загальною вартістю товару та перерахованими у якості передоплати коштами.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв відповідачу претензію від 10.11.2011 вих. № А20-361, копія якої та докази її направлення/отримання наявні в матеріалах справи. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підтвердження заборгованості відповідача позивачем надано суду оригінал довідки банківської установи від 21.03.2012 №153-1/448, яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки про те, що на рахунок позивача від відповідача з 14.10.2011 (дата підписання акту здачі-прийняття робіт від14.10.2011 №НВ-0000032) по 20.03.2012 кошти не надходили.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування покладається на сторони.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що всі нижчеперелічені документи містять підписи уповноважених на те осіб, що скріплені відбитками печаток, судом беруться до уваги: акт здачі-прийняття робіт від 14.10.2011 №НВ-0000032 - у якості письмового доказу виконання позивачем ремонтних робіт та належним шляхом оформленого прийняття даних робіт відповідачем; платіжне доручення від 07.09.2011 №1080 - у якості письмового доказу сплати відповідачем передбаченої Договором передоплати у сумі 18000,00грн.; довідку банківської установи від 21.03.2012 №153-1/448 у якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18000,00грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобовязання перед позивачем виконане частково.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, наявні у матеріалах справи докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 18000,00 грн. заборгованості за виконані роботи є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 54,00 грн. за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року та 3% річних в розмірі 130,19 грн. за період з 18.10.2011 по 13.01.2012.

У частині стягнення інфляційних нарахувань, судом враховано, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) відповідно до індексів наказу Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін". З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат за період з листопада 2011 року по січень 2012 року та зясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 54,00 грн. інфляційних втрат.

Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 130,19 грн. 3% річних.

Крім того, позивач на підставі пункту 4.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1584,00 грн.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу за період з 18.10.2011 по 13.01.2012 у розмірі 1584,00 грн. є арифметично вірним, відповідає укладеному сторонами Договору та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18000,00 грн., 3% річних у розмірі 130,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 54,00 грн. та штрафу в розмірі 1584,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1609,50 грн., відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК Р.С.Ф." (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 130, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36263844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л" (01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, 33, а/с 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23167033) 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 130(сто тридцять)грн. 19коп. 3% річних, 54 (пятдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1584 (одна тисяча пятсот вісімдесят чотири) грн. 00коп. штрафу та 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 03.04.2012.