Рішення № 22475389, 29.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/1362-201229.03.12 За позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України, 2. Військової

частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

До Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»

Про стягнення 500550,82 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від прокуратури ОСОБА_1 по дов. № 879 від 19.07.2011

Від позивача-1 ОСОБА_2 по дов. № 38/2010 від 08.10.2010

Від позивача-2 ОСОБА_3 по дов. № 266 від 20.02.2012

Від відповідачаОСОБА_4 по дов. № 132 від 17.02.2012

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України, 2. Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»500550,82 грн. неустойки за несвоєчасне повернення вертольоту в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, нарахованої за період з 31.01.2011 по 10.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/1362-2012 та призначено її до розгляду на 21.02.2012.

Відповідач у поданому до відділу діловодства суду 21.02.2012 письмовому відзиві проти позову заперечує з огляду на таке. Норма ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України не містить застереження (в розумінні ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки (більш як за 6 місяців) в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем обєкта оренди. Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватися з нормою ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-от, неустойка, штраф, пеня (ч. 1 ст.230 Цивільного кодексу України). Таким чином, нарахування штрафних санкцій відповідачу за прострочення повернення вертольоту МІ - 8МТВ заводський номер 94914 повинно бути припинено 13.11.2010 (12.05.2010 - дата закінчення терміну дії договору (останній день повернення вертольоту за договором) + 6 місяців). У звязку з цим, неможливо нарахувати відповідачу штраф за несвоєчасне повернення вертольоту за період з 31.01.2011 по 31.01.2012, так як нарахування таких штрафних санкцій можливо було лише до 13.11.2010. Також відповідач зазначає, що вертоліт не було повернуто вчасно з підстав, які не залежать від відповідача. Так, згідно з постановою Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 12.12.2008 у звязку з розслідуванням кримінальної справи № 523 за фактом контрабанди двох авіаційних двигунів ТВЗ-117ВМ з боку ДП МОУ «УАТК»до Республіки Чад, за ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України вертольоти МІ-8МТВ, заводські номери 93512, 93513, 94917, які знаходяться на території ДП МОУ «Севастопольське авіаційне підприємство», слідчим відділом були визнані речовими доказами по справі та передані а відповідальне зберігання до вказаного підприємства до розгляду справи по суті судом. Даний факт, встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 по справі № 58/61. Актом прийому-передачі від 31.01.2011, який складено в м. Севастополь, на підставі постанови про виключення з числа речових доказів по кримінальній справі № 523 від 05.11.2010, вертоліт МІ - 8МТВ: заводський номер 94914 було передано представниками Управління СБУ в Запорізькій області та представником відповідача уповноваженим особам військової частини. Передача вертольоту МІ - 8МТВ заводський номер 94914 відповідачем до військової частини відбулася 10.03.2011. Таким чином, відповідач стверджує, що з моменту усунення обставин, які унеможливлювали передачу даного вертольота військовій частині, така передача була здійснена в найкоротші строки, враховуючи місце перебування повітряного судна та специфіку його транспортування. З урахуванням викладеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1362-2012 від 21.02.2012, в звязку з неявкою представників прокуратури та відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 08.02.2012, розгляд справи був відкладений на 06.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 справу № 5011-3/1362-2012 передано на розгляд судді Ващенко Т.М., в звязку перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1362-2012 від 06.03.2012 (суддя Ващенко Т.М.) розгляд справи призначено на 20.03.2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 справу № 5011-3/1362-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

В судовому засіданні 20.03.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 29.03.2012.

Відповідач у поданих 29.03.2012 до відділу діловодства суду доповненнях до відзиву зазначає, що відповідно до п. 4.1.9 договору, у разі закінчення терміну дії договору відповідач зобовязаний повернути орендоване майно та його агрегати у справному стані, із залишком призначених і міжремонтних ресурсів не менш ніж на 200 год. та термінів експлуатації 1 рік, на аеродром військовій частині. Пунктом 7.3. договору встановлено, що повітряне судно повертається Відповідачем не пізніше дати закінчення терміну дії або дати розірвання договору. Термін дії договору закінчився 12.05.2010. Вертоліт МІ - 8МТВ заводський номер 94914 був повернений по приймально-здавальному акту 10.03.2011. На ці обставини звертає увагу суду Заступник військового прокурора в позовній заяві (арк. 3) та позивач під час слухання справи погодився з цим і надав суду листи-звернення до відповідача, стосовно повернення орендованого майна у звязку із закінченням строку дії договору оренди № 174/иса/лт/425-06 від 12.10.2006. Для окремих видів вимог ст. 258 Цивільного кодексу України встановлюється спеціальна позовна давність, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Визначення позовної давності наводиться в ст. 256 Цивільного кодексу України, в який зазначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст. 260 Цивільного кодексу України повязує обчислення позовної давності із ст. 253 Цивільного кодексу України в який зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої повязано його початок. А ст. 261 Цивільного кодексу України вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позов про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна був поданий 31.01.2012. Строк позовної давності за даною вимогою сплинув 12.05.2011 і таким чином Заступник військового прокурора та позивач пропустили строк на звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки більш ніж на вісім з половиною місяці. Враховуючи викладене просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 29.03.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.10.2006 між Військовою частиною 2269 внутрішніх військ МВС України (орендодавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (орендар) було укладено договір № 174/ИСА/ЛТ/425-06 про оренду вертольоту МІ-8МТВ, заводський номер 94917 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт МІ-8МТВ, що підлягає капітальному ремонту, заводський номер 94917, вартість якого визначена у відповідності до Відомості визначення залишкової вартості військового майна та дорівнює 1 080374,00 грн., з технічним майном, устаткуванням з комплекту 1:1, необхідним для виконання усіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами, до яких допущене дане повітряне судно (надалі ПС), на території України та за її межами.

Спір виник в звязку з тим, що прокуратура вважає, що за неналежне виконання відповідачем обовязку щодо повернення майна відповідач має сплатити неустойку за час користування майном після припинення договору оренди у період з 31.01.2011 по 10.03.2011 в розмірі 500550,82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно п. 7.4. договору прийом-передача ПС від орендодавця до орендаря оформляється актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками обох сторін.

Факт передачі орендодавцем та відповідно прийняття відповідачем обєкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 26.12.2006.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору визначено, що орендар вступає в строкове платне користування ПС у термін указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі ПС.

Відповідно до п. 14.1. договору термін дії договору встановлено у три роки та 6 місяців з моменту його підписання обома сторонами.

Згідно п. 15.3. договору дія договору оренди припиняється у разі закінчення терміну, на який він був укладений.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи орендодавець листом № 437 від 13.05.2010 повідомив відповідача про закінчення дії договору № 174/ИСА/ЛТ/425-06 від 12.10.2006 оренди вертольоту заводський номер 94917, про не бажання продовжувати орендні відносини, в звязку з чим вимагав повернути вертоліт. Даний лист було надіслано відповідачу 14.05.2010 що підтверджується поштовою квитанцією № 3760.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Отже, враховуючи викладене а також те, що в своїх поясненнях обидві сторони договору № 174/ИСА/ЛТ/425-06 від 12.10.2006 вказують на те, що даний договір припинив свою дію 12.05.2010, суд вважає, що обставина про припинення договору № 174/ИСА/ЛТ/425-06 від 12.10.2006 з 12.05.2010 є доведеною.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 8.1 договору, орендна плата за місяць оренди, складає 89 602,42 грн., в тому числі ПДВ 14 933,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС орендарем з розрахунку орендної плати 2217 960,00 грн. на рік, та відшкодуваннями ПС у сумі, не більшій 1142 731,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату щомісячно, до 15 числа місяця, що йде за звітним.

Додатковою угодою № 1 від 14.12.2006 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 8.1. договору виклавши його в наступній редакції: орендна плата за місяць оренди, складає 107782,42 грн., в тому числі ПДВ 17963,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС орендарем з розрахунку орендної плати 2436120,00 грн. на рік, та відшкодуваннями ПС у сумі, не більшій 1142 731,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. договору визначено, що ПС повертається орендарем на аеродром орендодавця не пізніше дати закінчення терміну дії або розірвання договору. По узгодженню сторін термін може змінюватись.

Доказів того, що сторони погодили інший строк повернення ПС не подано.

Згідно п. 7.4. договору орендар повертає ПС орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі ПС орендарю за цим договором. ПС вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Лише 10.03.2011 згідно приймально-здавального акту відповідач повернув позивачеві вертоліт МІ-8МТВ, заводський номер 94917.

Статтею 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору та ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору своєчасно не повернув з оренди ПС.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як встановлено судом відповідачем порушено обовязок наймача щодо своєчасного повернення позивачу обєкту оренди після закінчення дії договору.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Твердження відповідача про те, що строк позовної давності за даною вимогою сплинув є безпідставним, оскільки

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобовязання щодо повернення обєкта оренди після закінчення строку дії договору (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про стягнення неустойки - постанова Верховного Суду України від 18.04.2011 у справах № 30/190, 30/191).

Твердження відповідача про те, що повернення ПС було неможливим з підстав які не залежать від відповідача, а саме вертоліт МІ-8МТВ, заводський номер 94917 було постановою Слідчого відділу управління СБУ в Запорізькій області від 12.12.2008 визнано речовим доказом у кримінальній справі № 523 та на підставі постанови Слідчого відділу управління СБУ в Запорізькій області від 05.11.2010 був виключений з числа речових доказів та лише за актом від 31.01.2011 був повернутий відповідачу, не приймаються судом до уваги, оскільки прокуратурою предявлені вимоги про стягнення з відповідач неустойки за час прострочення повернення ПС у період з 31.01.2011 по 10.03.2011.

За обґрунтованими розрахунками позивача розмір подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення дії договору оренди у період з 31.01.2011 по 10.03.2011 складає 500550,82 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 500550,82 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України, 2. Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859) 500550 (пятсот тисяч пятсот пятдесят) грн. 82 коп. неустойки за користування ПС за час прострочення його повернення.

3. Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) в доход Державного бюджету України 10011 (десять тисяч одинадцять) грн. 01 коп. судового збору.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 04.04.2012.