Рішення № 22475375, 23.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/682-201223.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Основа”

Про стягнення 430920, 00 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники:

від позивача:

від відповідача:ОСОБА_1 пред. за довір. №б/н від 24.01.2012р.

Гвоздік В.М. керівник

ОСОБА_2 пред. за довір. №598 від 01.10.2010р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” про стягнення 430920, 00 грн. заборгованості, з яких 157500, 00 грн. сума основного боргу та пеня в розмірі 273420, 00грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/682-2012 та призначено її до розгляду на 09.02.2012р.

До початку розгляду справи 09.02.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

До початку розгляду справи 29.02.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.02.2012р. підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2012р. у звязку з витребуванням нових доказів по справі на підставі ст.77 ГПК України.

Представник відповідача 22.03.2012р. до початку розгляду справи надав через канцелярію суду пояснення по справі.

Крім того, надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити у позові повністю, оскільки відповідачем на адресу позивача було направлено лист №661 про розірвання договору оренди №14 від 01.11.2011р. Таким чином, на думку відповідача, вказаний договір розірваний з 23.07.2011р.

У судовому засідання 22.03.2012р. було оголошено перерву до 23.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2012р. підтримав позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.03.2012р. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.03.2012 року на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз” (далі орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Основа” (далі орендар, відповідач) було укладено договір оренди №14 (далі - договір).

Згідно п. 1. договору, орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування залізничну естакаду для вивантаження сипучих вантажів на 8 умовних вагонів (надалі естакада), яка розміщена за адресою: м. Київ, вул. Промисловна, 7.

Естакада, що орендується. Належить орендодавцю на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, розташована на земельній ділянці, яка належить, орендодавцю згідно договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 80000000000:90:116:0002.

Пунктом 2.1. договору, естакада, що орендується, надається орендареві для отримання в залізничних вагонах сипучих будівельних матеріалів: щебінь, пісок, цемент, та їх розвантаження.

З п. 3.1. договору вбачається, що естакада, що передається, повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем протягом 2 (двох) днів з моменту підписання даного договору.

Естакада, що орендується, вважається переданою в оренду з моменту підписання акта прийому-передачі (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, термін оренди складає 3 (три) роки з моменту прийняття естакади, що орендується, орендарем.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що розмір орендної плати за естакаду, що орендується, у цілому складає 31500,00 грн. з ПДВ за місяць.

З п. 5.3. договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата.

Нарахування орендної плати починається із дня підписання сторонами акту прийому-передачі та закінчується в день підписання акту прийому-передачі при повернення обєкту, що орендується, від орендаря орендодавцю (п. 5.6. договору).

Згідно п. 7.1. договору, орендар зобовязаний, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі.

Факт передачі естакади відповідачеві підтверджується актом прийому-передачі залізничної естакади для вивантаження сипучих вантажів, підписаний сторонами та скріплений печатками (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

Сторонами, на виконання умов договору№14 від 01.11.2010р. були підписані акти здачі-прийняття робіт №УО-0000009 за липень 2011р., №ОУ-0000010 за серпень 2011р., №ОУ-0000011 за вересень 2011р., та №ОУ-0000012 (копії в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору лише частково провів оплату, в результаті чого його заборгованість станом на день розгляду справи становила 157500,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, тоді як відповідач в порушенні умов договору оренди №14 від 06.11.2010р. лише частково здійснив оплату, в результаті чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з липня по грудень 2011р. включно, що складає 157500,00 грн.

Як вказував відповідач, позивачу був направлений лист №661 від 21.06.2011р. про розірвання договору оренди №14 від 01.11.2010р. Даний лист, як вказує відповідач був отриманий позивачем 23.06.2011р., таким чином, на думку відповідача договір вважається припиненим з 01.10.2011р.

Суд не приймає зазначений лист в якості доказів розірвання договору та припинення орендних відносин, оскільки відповідач фактично використовував предмет оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №УО-0000009 за липень 2011р., №ОУ-0000010 за серпень 2011р., №ОУ-0000011 за вересень 2011р., та №ОУ-0000012 за жовтень 2011р. Таким чином, відповідач підтвердив використання спірним обєктом та існування прав та обовязків за договором оренди №14 від 01.11.2010р.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за орендну плату підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, а й підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2011р., який підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін, а отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором оренди №14 від 01.11.2010р. у розмірі 157500,00 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача в поясненнях, які були зареєстровані через канцелярію суду 22.03.2012р., до уваги судом не приймаються, оскільки на актах здачі-приймання робіт (надання послуг) наявний відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю “Основа”, а отже, суд виходить з того, що печатка на актах свідчить про наділення особи, яка підписала акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідними повноваженнями.

Крім того, зобовязання щодо сплати орендної плати виникають у відповідача не після підписання актів здачі-приймання робіт, а згідно п. 5.3 договору, не пізніше 15 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 157500,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 273420,00 грн. пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Відповідно до п. 9.2. договору, орендар несе наступну відповідальність за даним договором:

- у випадку прострочення по сплаті орендних платежів у вигляді пені у розмірі 2% (два відсотки) від розміру орендного платежу за місяць за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 273420 ,00 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз” до товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року №2857-VІ станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в якості доказів сплати судового збору було надано суду платіжне доручення №119 від 13.01.2012р. на суму 11503, 80 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Згідно п. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 8618, 40 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код ЄДРПОУ 13669489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 30440191) 157500,00 грн. (сто пятдесят сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 273420,00 грн. (двісті сімдесят три тисячі чотириста двадцять) грн. 00 коп. пені, 8618, 40 грн. (вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Альянс-Союз” (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 30440191) з Державного бюджету України надмірно сплачених витрат по судовому збору перерахованих платіжним дорученням №119 від 13.01.2012р. в розмірі 2885, 40 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят пять) грн. 40 коп. оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Повний текст рішення виготовлено 28.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев