Рішення № 22475323, 27.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/838-201227.03.12 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 77344,04 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 19.10.2011р. № 5267)

від відповідача: не зявились

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення 77344,04 грн., з яких 53240,00 грн. сума основного боргу, 10665,20 грн. сума пені, 9867,60 грн. збитків від інфляції та 3571,24 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобовязання за договором, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.10.2011р.прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.2011р. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.10.2011р. розгляд справи відкладено до 10.11.2011р. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.11.2011р. розгляд справи відкладено до 05.12.2011р. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2011р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи до 17.01.2012р. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.01.2012р. справу передано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. прийнято справу до провадження та присвоєно справі № 5011-25/838-2012, розгляд справи призначено на 14.02.2012р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2012р. розгляд справи відкладено до 28.02.2012р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2012р. розгляд справи відкладено до 13.03.2012р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. розгляд справи відкладено до 27.03.2012р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2012р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів тривалістю до 09.04.2012р.

В судовому засіданні 27 березня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_1 від 25.06.2011р., Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2011р., Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.10.2011р., Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.11.2011р., Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.12.2011р., відповідно до інформації, наведеної у яких, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів щодо відповідача не знайдено.

На запити господарського суду Житомирської області до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 05.12.2011р. надійшли відповіді про те, що субєкт господарської діяльності фізична особа ОСОБА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва як субєкт господарської дяільності фізична особа з 08.02.2001 року (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 06.02.2001р.) (лист ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.12.2011р. № 3824/9/17-248) та про те, що відомості щодо субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 містяться в базі даних Реєстру субєктів підприємницької діяльності по Шевченківському районі м. Києва та документи на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця не надходили (лист Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.12.2011 № 05/23-10914).

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом міста Києва направлялись запити до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі для зясування інформації щодо наявності свідоцтва про державну реєстрацію №З3028 від 06.02.2001р. Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3

На судові запити господарського суду міста Києва до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 06-37.1/1126 від 13.03.2012р. та до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 06-37.1/1125 від 13.03.2012р. надійшла відповідь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.03.2012 № 05/23-2230 про те, що відповідно до відомостей з реєстраційної справи гр. ОСОБА_1 (ідент. Номер НОМЕР_3) зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.02.2001 року, а також лист Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 23.03.2012р. № 2361/10/17-246 разом з завіреною копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів того, що відповідач є субєктом підприємницької діяльності та його організаціно-правова форма відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а також достатньо доказів того, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №3 (надалі договір), згідно з умовами якого, позивач (виробник за договором) зобовязувався виготовити, передати та запустити на території відповідача (покупця за договором), а відповідач прийняти, змонтувати згідно інструкцій позивача та сплатити наступне обладнання: приставка промислова ПП-2000, додаткового обладнання до КС, двері до сушильної камери, автоматичне скидання пару на загальну суму договору 114000,00 грн. (п. 1.1. договору).

Відповідно до розділу 3 Договору розрахунки за продукцію, що поставляється, проводяться шляхом: передоплати в розмірі 57000,00 грн. (п. 3.1. договору). Сума в розмірі 57000,00 грн. розподіляється на 6 (шість) місяців. Покупець зобовязувався перераховувати на розрахунковий рахунок або вносити в касу виробника не пізніше 30 числа кожного місяця згідно графіка виплат (додаток № 2 до договору).

Згідно з додатком №2 до договору (графіку розрахунків за отриману продукцію) сума виплати в розрахунку за один місяць склала 9500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином та здійснив поставку продукцію, зазначену у договорі, відповідачу, що підтверджується накладною №5 від 05 грудня 2008 року та актом прийому-передачі від 05.12.2008 року, які підписані відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, свої зобовязання за договором відповідач виконав частково, сплативши позивачу 60 760,00 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 114000,00 - 60 760,00 = 53240,00 грн.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На час розгляду справи в суді сума заборгованості на користь позивача відповідачем не перерахована.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за несплату поставленого останньому товару в розмірі 53240,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.2. договору якщо покупець не розрахувався за обладнання на протязі 10 днів після отримання від виробника повідомлення про його виготовлення (або на протязі 10 днів від строку, обумовленому в п. 4.1. цього договору у разі дострокового виконання виробником своїх зобовязань), покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10665,20 грн. за період з 22.05.2010р. по 20.11.2010р., суму збитків від інфляції в розмірі 9867,60 грн. та 3% річних в розмірі 3571,24 грн. за період з 31.08.2009р. по 21.05.2010р.

Перевіривши розрахунки пені, збитків від інфляції та 3% річних, наведені позивачем у позовній заяві, суд приходить до висновку про те, що позивачем помилково нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на суми боргу в розмірі більшому ніж заявлено до стягнення з відповідача, а саме нарахування позивачем здійснювалось на суми в розмірі 58600,00 грн. та 60600,00 грн.

За таких обставин, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд зазначає, що суми пені, збитків від інфляції та 3% річних мають нараховуватись на суму основного боргу, заявлену до стягнення, а тому розрахунок пені, збитків від інфляції та 3% річних розрахований за наступними формулами:

Сума пені за період з 22.05.2010р. по 20.11.2010р. становить 53240,00 грн.- основна сума боргу х 0,1% - відсоток за договором х 182 кількість днів прострочки = 9689,68 грн.

Сума збитків від інфляції за період з 31.08.2009р. по 21.05.2010р. становить 53240,00 грн. - основна сума боргу х 1,076 (індекс інфляції за вказаний період) 53240,00 грн. основна сума боргу = 4046,24 грн.

Сума збитків від інфляції за період з 22.05.2010р. по 07.07.2011р. становить 53240,00 грн. основна сума боргу х 1,114 (індекс інфляції за вказаний період) 53240,00основна сума боргу = 6069,36 грн., проте виходячи з заявленої позивачем суми збитків від інфляції за даний період, стягненню підлягає сума 5625,60 грн., а разом сума збитків від інфляції складає 9671,84 грн.

Сума 3% річних за період з 31.08.2009р по 07.07.2011р. становить 53240,00основна сума боргу х 3% : 100% : 365 х 674 кількість днів прострочки = 2949,35 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 9689,68 грн., 9671,84 грн. збитків від інфляції та 2949,35 грн. 3% річних (за розрахунками суду).

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав, позовні вимоги не оспорив.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, у звязку з відсутністю контррозрахунку відповідача щодо заявлених вимог, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 53 240,00 грн. суми основного боргу, пені у розмірі 9689,68 грн., 9671,84 грн. збитків від інфляції та 2949,35 грн. 3% річних, що разом становить 75550,87 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено державне мито (751,77 грн. згідно квитанції №000800671 від 06.10.2011р.), не в повному обсязі, ніж це передбачено Декретом КМУ «Про державне мито»від 21 січня 1993 року №7-93, в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви, зважаючи на заявлені в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача 77344,04 грн.

Таким чином, позивачем має бути проведена доплата державного мита в розмірі 21,67 грн.

Судові витрати позивача, а саме, державне мито у розмірі у 755,51 грн. та 230,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених вимог відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, адреса: 03057, АДРЕСА_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_2) 53 240,00 (пятдесят три тисячі двісті сорок гривень 00 копійок) основного боргу, 9689,68 грн. (девять тисяч шістсот вісімдесят девять гривень 68 копійок) пені, 9671,84 грн. (девять тисяч шістсот сімдесят одну гривню 84 копійки) збитків від інфляції, 2949,35 грн. (дві тисячі девятсот сорок девять гривень 35 копійок) 3% річних, 755,51 грн. (сімсот пятдесят пять гривень пятдесят одну копійку) державного мита та 230,53 грн. (двісті тридцять гривень 53 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_2) на користь державного бюджету (рахунок 31210206700001, в ГУДК України у м Києві, одержувач Головне Управління державного казначейства України в м. Києві, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код платежу 22030001, символ звітності банку 206) державне мито в розмірі 21,67 грн. (двадцять одну гривню 67 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 03.04.2012р.