Рішення № 22475284, 28.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/2106-201228.03.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд"

простягнення 2 161,16 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" про стягнення 2161,16 грн., з яких 1872,00 грн. основного боргу, 203,22 грн. інфляційних втрат та 85,94 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 85 від 21.06.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.12 р.

27.03.12 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 28.03.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.03.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (надалі відповідач, покупець) було укладено договір № 85, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити вартість товару (п. 1.1. договору викладено в редакції Протоколу розбіжностей № 1 від 08.06.10 р.).

Відповідно до п. п. 4.2., 4.3., 4.5. договору, ціна за товар вказується у накладній. Оплата за отриманий товар проводиться кожні 14 днів за реалізований товар. Загальна сума договору складається із суми всіх накладних до даного договору.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № Б 0000000776 від 22.06.10 р. та № Б 0000000935 від 10.01.11 р. на загальну суму 5242,12 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобовязання по оплаті поставленого відповідач виконав частково, у звязку з чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи становить 1872,00 грн.

01.03.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 01, у якій просив погасити існуючу заборгованість протягом 30 днів, проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплатити 3 % річних у розмірі 85,94 грн. та 203,22 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22; код ЄДРПОУ 31055835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 33634137) 1 872 (одну тисячу вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 85 (вісімдесят пять) грн. 94 коп. 3 % річних, 203 (двісті три) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.04.12 р.