Рішення № 22475256, 26.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/727-201226.03.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5594,56 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 14 від 03.01.12.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1602/12-01 від 16.02.12.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"шкоди в порядку регресу в розмірі 5594,83 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 310510210.11 від 05.08.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Тойота д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ д/н НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказана суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/727-2012 та розгляд справи призначено на 13.02.2012.

13.02.2012 через канцелярію суду від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що позивач при розрахунку суми позову не врахував розмір франшизи, який встановлений в полісі № ВЕ/0752897; позивач на момент звернення до відповідача з регресною вимогою не надав необхідні документи для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, а тому строк страхового відшкодування не став, у звязку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 13.02.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.02.2012.

В судовому засіданні 27.02.2012, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.03.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 26.03.2012 заперечив на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.03.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2011 року між ПрАТ «АСК «Інго Україна»та ОСОБА_3 було укладено Договір № 310510310.11 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, укладений згідно «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), «Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Правил добровільного страхування від нещасних випадків водія та/або пасажирів наземного транспорту»страховика (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Тойота д/н НОМЕР_1.

ОСОБА_4 23.08.2011р. о 10 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Жилянській, керуючи автомобілем ГАЗ 22171 д/н НОМЕР_2, не витримав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Тойота д/н НОМЕР_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

25.08.2011 до позивача надійшло повідомлення про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 3-7854/11 від 08.09.2011.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Тойота д/н НОМЕР_1.

Відповідно до Звіту № 600 про оцінку автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1 матеріальний збиток, завданий власникові Тойота д/н НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6016,39 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 59612 від 01.09.2011.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 5594,83 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 7972 від 08.09.2011.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5594,83 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Головного управління в місті Києві УДАІ транспортний засіб автомобіль ГАЗ 22171 д/н НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Тойота д/н НОМЕР_1, належить ДП Антонов.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ГАЗ 22171 д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль ГАЗ 22171 д/н НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВЕ/0752897 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВЕ/0752897) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза 510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 01.09.2010 по 31.08.2011 (пункт 3).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/0752897) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВЕ/0752897).

Доказів того, що ОСОБА_4 перебував у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотнього відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВЕ/0752897 покладено обовязок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із регресною вимогою № 5826 від 30.11.2011 на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 5594,83 грн. (суми вартості матеріальної шкоди і відновлювального ремонту).

Розглянувши регресну вимогу відповідач зазначив (лист № 250 від 24.01.2012), що станом на 24.01.2012р. СТзДВ «Гарантія»не може врегулювати вищезазначену регресну вимогу, оскільки комплект документів, надісланий до СТзДВ «Гарантія» не містить копій сертифікату субєкта оціночної діяльності та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, що повинні додаватися до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Згідно з п. 36.2. Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Позивач через відділ канцелярії суду подав належним чином завірену копію кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача ОСОБА_5, який склав звіт № 600 про оцінку автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1. В тому числі, позивач надав суду належним чином завірену копію свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 6449 від 97.05.2008 видане ОСОБА_5

На вищезазначені документи є посилання в самому Звіті № 600 про оцінку автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1.

Судом встановлено, що у відповідності до чинного законодавства України, відсутня необхідність надання страховику кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як було зазначено раніше, відповідно до звіту № 600 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1 у результаті його пошкодження при ДТП складає 6016,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 5506,39 грн. (6016,39 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота д/н НОМЕР_1) 510 грн. франшизи за Полісом № ВЕ/0752897).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний номер 16285602) 5 506,39 грн. (пять тисяч пятсот шість гривень 39 коп.) страхового відшкодування, 1584,13 грн. (одна тисяча пятсот вісімдесят чотири гривні 13 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 02.04.2012