Рішення № 22475249, 26.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-60/1417-201226.03.12 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про звернення стягнення на заставлене майно 973208,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1166 від 20.03.2012 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 18.02.2012 р.;

від третьої особи: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 673 від 20.02.2012 р.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 973208,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відкритим акціонерним товариством «Банк «Український капітал», правонаступником всіх прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал»», та товариством з обмеженою відповідальністю «Біофарм»був укладений кредитний договір № 233-кл 06 від 27.12.2006 року, відповідно до п.1.1., який був змінений додатковою угодою № 11 від 10.12.2007 року, якого Банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти (кредит) шляхом відкриття позичальнику відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості позичальника перед банком в сумі 900000,00 гривень на умовах, визначених даним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та виконувати інші зобовязання, передбачені договором.

Сторонами до кредитного договору укладені додаткові угоди № 1 від 27.12.2006 року, № 2 від 29.01.2007 року. № 3 від 31.01.2007 року, № 4 від 20.03.2007 року, № 5 від 13.04.2007 року, № 6 від 17.05.2007 року, № 7 від 21.06.2007 року, № 8 від 05.07.2007 року, № 9 від 03.09.2007 року, № 10 від 11.09.2007 року, № 11 від 10.12.2007 року, № 12 від 11.12.2007 року, № 13 від 16.01.2008 року, № 14 від 29.08.2008 року, №15 від 30.09. 2008 року, № 16 від 28.11.2008 року.

Відповідно до абз. 1 п. 2.4. кредитного договору, який був змінений додатковою угодою № 11 від 10.12.2007 року, за користування кредитом банк нараховує, а позичальник щомісячно сплачує банку проценти з розрахунку 21 % процент річних, якщо інший розмір не встановлений цим договором.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору транші надаються після оформлення в заставу нерухомого майна.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором та надав відповідачу кредит. Видача якого здійснювалась окремими траншами за заявою відповідача, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору відповідач зобовязався повернути грошові кошти до 17.00 за київським часом 25 грудня 2009 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем, був укладений Договір іпотеки від 27.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № у1664, і Додаткових договорів до нього від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 10983 та від 21.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1680 та Договір поруки № 469 від 27.12.2006 року укладений між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 та додатковими угодами до договору поруки від 10.12.2007 року та 13.12.2007 року.

Відповідно до умов договору іпотеки цим договором у повному обсязі (частково) забезпечуються вимоги іпотекодержателя відповідно до кредитного договору № 233-кл 06 від 27.12.2006 року та усіх можливих додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 3. Договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобовязання передає а іпотекодержатель приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м. Предмет іпотеки розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89. Нежилі приміщення передаються в іпотеку разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статись, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в нежилих приміщеннях та є власністю іпотекодавця.

Відповідач та Третя особа, в порушення умов кредитного договору, договору поруки, на вимогу позивача кредит не повернули, проценти за користування кредитом не сплатили.

Станом на 09.03.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до рішення (заочне) Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2-1001-1/10 від 05.07.2010 р., залишене без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва по справі №22-27892 від 09.03.2011 року в частині стягнення з третьої особи заборгованості за кредитним договором, становить: борг по кредиту у розмірі 891 482,27 гривень; несплачені проценти у розмірі 78 564,79 гривень, нарахованої пені у розмірі 3 161,51 гривень.

21.09.2011 року, позивач відповідно до порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", надіслав відповідачу письмову вимогу №2030/08 від 20.09.2011 року, про усунення порушення, із викладанням змісту порушених зобовязань, вимоги їх усунути у тридцятиденний строк, а у разі невиконання цієї вимоги, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимога про усунення порушення, була направлено на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.10.2011р.

Також вимогу було направлено третій особі.

Оскільки відповідач не оплатив заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 973208,57 грн., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість шляхом звернення на предмет іпотеки з визначенням способу реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-60/1417-2012 та призначено справу до розгляду на 22.02.2012 року та залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року. у звязку з невиконанням сторонами вимог суду. Розгляд справи відкладено на 14.03.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду м. Києва № 04-1/246 від 13.03.2012 року у звязку з обранням судді Ємельянова А.С. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду. Справу передано на повторний автоматичний розподіл..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2012 року справу прийнято до провадження, та призначено до розгляду на 14.03.2012 року.

У судове засідання 14.03.2012 року зявились представники сторін. Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 06.02.2012 року та 22.02.2012 року.

Відповідно до ст. ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошена перерва до 26.03.2012 року.

У судове засідання 26.03.2012 року зявились представники сторін.

Представник відповідача вдруге не виконав вимоги ухвали суду від 06.02.2012 року та 22.02.2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача загальну заборгованість у сумі заборгованість у сумі 973208,57 грн. шляхом звернення на предмети іпотеки: а саме нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м. Предмет іпотеки розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89 з визначенням способу реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 19464,18 грн.

Представник відповідача просив у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просив у позові відмовити у повному обсязі. Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між відкритим акціонерним товариством «Банк «Український капітал», правонаступником всіх прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал»», та товариством з обмеженою відповідальністю «Біофарм»був укладений кредитний договір № 233-кл 06 від 27.12.2006 року, відповідно до п.1.1., який був змінений додатковою угодою № 11 від 10.12.2007 року, якого Банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти (кредит) шляхом відкриття позичальнику відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості позичальника перед банком в сумі 900000,00 гривень на умовах, визначених даним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та виконувати інші зобовязання, передбачені договором.

Сторонами до кредитного договору укладені додаткові угоди № 1 від 27.12.2006 року, № 2 від 29.01.2007 року. № 3 від 31.01.2007 року, № 4 від 20.03.2007 року, № 5 від 13.04.2007 року, № 6 від 17.05.2007 року, № 7 від 21.06.2007 року, № 8 від 05.07.2007 року, № 9 від 03.09.2007 року, № 10 від 11.09.2007 року, № 11 від 10.12.2007 року, № 12 від 11.12.2007 року, № 13 від 16.01.2008 року, № 14 від 29.08.2008 року, № 15 від 30.09. 2008 року, № 16 від 28.11.2008 року.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору транші надаються після оформлення в заставу нерухомого майна.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором та надав відповідачу кредит. Видача якого здійснювалась окремими траншами за заявою відповідача, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками. Копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору відповідач зобовязався повернути грошові кошти до 17.00 за київським часом 25 грудня 2009 року.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до абз. 1 п. 2.4. кредитного договору, який був змінений додатковою угодою № 11 від 10.12.2007 року, за користування кредитом банк нараховує, а позичальник щомісячно сплачує банку проценти з розрахунку 21 % процент річних, якщо інший розмір не встановлений цим договором.

Відповідно до абз. 2 п. 2.4. кредитного договору нарахування процентів починається з дня надання кредитних коштів і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховується методом «факт/360», виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом в місяці та 360 днів у році, при цьому враховується перший день і не зараховується останній день користування кредитом, процентів від простроченої суми.

Проценти нараховуються на суму зобовязань позичальника пропорційно кількості днів. Упродовж яких таке зобовязання враховувалося банком на позичковому рахунку позичальника.

П. 2.5. кредитного договору передбачено, що сплата процентів провадиться позичальником щомісяця до останнього числа кожного місяця за звітний місяць.

Відповідно до п. 2.8. кредитного договору у випадку порушення позичальником остаточного терміну повернення кредиту та нарахованих процентів нарахування процентів за користування кредитом відповідно до п. 2.4. припиняється і в сулу вступає п. 3.1. кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобовязаний сплатити суму боргу та 40 % річних

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Станом на 09.03.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до рішення (заочне) Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2-1001-1/10 від 05.07.2010 р., залишене без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва по справі №22-27892 від 09.03.2011 року в частині стягнення з третьої особи заборгованості за кредитним договором, становить: борг по кредиту у розмірі 891 482,27 гривень; несплачені проценти у розмірі 78 564,79 гривень, нарахованої пені у розмірі 3 161,51 гривень.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє позичальника від його виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо заборгованості по кредиту у розмірі 891 482,27 гривень та несплачених процентів у розмірі 78 564,79 гривень, який належним чином доведені, документально підтверджені і відповідачем не спростовані.

Керуючись абз. 2 п. 3.1. кредитного договору, відповідно до якого у випадку недотримання позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом установлених даним договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 3 161,51 гривень.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги у частині стягнення пені пеню у розмірі 3 161,51 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем, був укладений Договір іпотеки від 27.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № у1664, і Додаткових договорів до нього від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 10983 та від 21.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1680 та Договір поруки № 469 від 27.12.2006 року укладений між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 та додатковими угодами до договору поруки від 10.12.2007 року та 13.12.2007 року.

Відповідно до умов договору іпотеки цим договором у повному обсязі (частково) забезпечуються вимоги іпотекодержателя відповідно до кредитного договору № 233-кл 06 від 27.12.2006 року та усіх можливих додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 3. Договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобовязання передає а іпотекодержатель приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м. Предмет іпотеки розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89. Нежилі приміщення передаються в іпотеку разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статись, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в нежилих приміщеннях та є власністю іпотекодавця.

Відповідач та Третя особа, в порушення умов кредитного договору, договору поруки, на вимогу позивача кредит не повернули, проценти за користування кредитом не сплатили.

Відповідно до п. 5. іпотечного договору, який змінений додатковим договором від 21.02.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1680, згідно довідки-характеристики, виданої Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна № 1216618 від 22.12.2006 року, вартість предмета іпотеки становить 247270,47 грн. вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 2271928,00 грн.

Станом на 09.03.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем, відповідно до рішення (заочне) Святошинського районного суду м. Києва по справі № 2-1001-1/10 від 05.07.2010 р., залишене без змін рішенням Апеляційного суду м. Києва по справі №22-27892 від 09.03.2011 року в частині стягнення з третьої особи заборгованості за кредитним договором, становить: борг по кредиту у розмірі 891 482,27 гривень; несплачені проценти у розмірі 78 564,79 гривень, нарахованої пені у розмірі 3 161,51 гривень.

21.09.2011 року, позивач відповідно до порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", надіслав відповідачу письмову вимогу №2030/08 від 20.09.2011 року, про усунення порушення, із викладанням змісту порушених зобовязань, вимоги їх усунути у тридцятиденний строк, а у разі невиконання цієї вимоги, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимога про усунення порушення, була направлено на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.10.2011р.

Також вимогу 21.09.2011 року було направлено третій особі.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно ч.1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 891 482,27 гривень. несплачених процентів у розмірі 78 564,79 гривень, нарахованої пені у розмірі 3 161,51 гривень, належним чином доведений, документально підтверджений та враховуючи, що у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, тому позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на заставлене майно відповідача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно, а саме:

а саме нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м. Предмет іпотеки розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку»та ч.2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Щодо початкової ціни предметів іпотеки, то вона буде визначена на підставі висновку субєкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм» (04112. м. Київ, вул. Оранжерейна, 3; код ЄДРПОУ 25634259) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»(03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67; код ЄДРПОУ 22868414 ) заборгованість за кредитом у розмірі 891482 (вісімсот девяносто одна тисяча чотириста вісімдесят дві) грн. 27 коп., несплачених процентів у розмірі 78564 (сімдесят вісім тисяч пятсот шістдесят чотири) грн. 79 коп., нарахованої пені у розмірі 3161 (три тисячі сто шістдесят одна) грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 19464 (девятнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 18 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 15а), з № 1 по № 4 (групи приміщень № 22) (в літ. Б), заг. пл. 98,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89 шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання: 02.04.2012 року.