Рішення № 22475104, 27.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/898-201227.03.12 За позовом до

Третя особа

про Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг»

Дочірнє підприємство «Транспортне підприємство «Богдан»

стягнення 2 543 031, 25 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю від 23.12.2011 року;

від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю від 19.09.2009 року;

від третьої особи: ОСОБА_3 представник за довіреністю від 13.11.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг»про стягнення 2 54 031, 25 грн. заборгованості за кредитним договором № 24-11/272 від 05.11.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.02.2012 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Транспортне підприємство «Богдан».

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2012 року подав документи витребувані ухвалою суду та підтримав позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 14.02.2012 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

У судовому засіданні 14.02.2012 року оголошено перерву до 12.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2012 року подав клопотання про витребування у позивача статуту ПАТ «Укрсоцбанк»у редакції станом на момент укладення договорів кредиту, поруки та додаткових угод до вищезазначених договорів, положення про Київську міську філію ПАТ «Укрсоцбанк»у редакції станом на момент укладення договорів кредиту, поруки та додаткових угод до вищезазначених договорів.

Суд задовольнив клопотання відповідача про витребування додаткових доказів у позивача.

У судовому засіданні 12.03.2012 року оголошено перерву до 27.03.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.03.2012 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог та зазначив, що додатково угодою до кредитного договору було здійснено зміну зобовязання, яким було передбачено автоматичне збільшення розміру процентної ставки по кредиту в тому випадку, якщо між ПАТ «Укрсоцбанк»та позичальником не буде укладено окремої угоди про її збільшення на кожен наступний тримісячний період. Водночас, додатковою угодою № 2 до договору поруки, було погоджено із поручителем лише збільшення процентної ставки до 25% річних, тому на підставі ст. 559 ЦК України, порука вважається припиненою.

Представник третьої особи у судовому засіданні 27.03.2012 року заперечував проти позовних вимог та підтримав надані відповідачем заперечення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(надалі кредитор ) та Дочірнім підприємством «Транспортне підприємство «Богдан»(надалі - позичальник) укладено договір кредиту № 24-11/272 (надалі договір), відповідно до п.1.1 якого кредитор зобовязується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 2422500, 00 грн. (включно), зі сплатою 17% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невідємною складовою частиною цього договору та кінцевим терміном повернення заборгованості до 04.11.2010 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що кредитор надав позичальнику кредитні кошти у сумі 2422500, 00 грн.

04.02.2009 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору кредиту, відповідно до п. 1.1.1 якого збільшили розмір процентної ставки до 25% річних на строк 3 (три) місяці по 04 травня 2009 року (включно). Надалі зазначений розмір процентної ставки підлягає перегляду кредитором кожні наступні місяці.

Відповідно до п. 2.14.2 додаткової угоди № 2 до договору кредиту, у разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитором розміром процентної ставки на наступний трьохмісячний період та не підпише відповідну додаткову угоду про внесення змін до цього договору в двох примірниках у встановлений в п. 2.14 строк, поточний розмір процентної ставки підвищується на 3 процентних пункти кожні наступні три місяці. При цьому, позичальник має право, протягом 30 календарних днів після отримання для підписання відповідної додаткової угоди, достроково погасити наявну заборгованість за кредитом, процентами, комісіями та можливими штрафними санкціями без сплати комісії за дострокове погашення кредиту, після чого дія цього договору вважається припиненою.

В забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту, 05.11.2007 року між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг»(надалі - поручитель) був укладений договір поруки № 02-10/3712 (надалі договір поруки), відповідно до якого поручитель зобовязується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобовязань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 24-11/272 від 05.11.2007 року.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки зміст забезпеченого порукою зобовязання становить:

-повернення позичальником кредиту в розмірі 2422500, 00 грн. з графіком погашення суми основної заборгованості, передбаченим п. 1.1 договору кредиту, та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 04 листопада 2010 року (включно), а також дострокового повернення у випадках, передбачених договором кредиту та/або чинним законодавством України (п. 2.1.1);

-сплата позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 17% річних та комісій, інших винагород, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором кредиту (п. 2.1.2);

-сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту (п. 2.1.3);

-інші витрати, повязані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги (п. 2.1.4).

23.02.2009 року додатковою угодою № 2 до договору поруки, сторони змінили п. 2.1.2 договору поруки, відповідно до якого встановили, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 25% річних.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що позичальником не були виконанні зобовязання за кредитним договором у повному обсязі, а тому просить суд стягнути з поручителя (відповідача) заборгованість по кредиту у сумі 1413135, 00 грн., заборгованість по процентах у розмірі 837086, 22 грн., пеню за прострочення сплати процентів у сумі 32301, 04 грн. та збитки від інфляції кредитних коштів у сумі 260508, 99 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовяжу.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що він надав згоду на збільшення процентної ставки лише до 25% річних. При цьому, додатковою угодою № 2 до договору поруки передбачена можливість подальшого збільшення процентної ставки, яка не була погоджена з відповідачем.

Так, як зазначалося вище, відповідно до п. 2.14.2 додаткової угоди № 2 до договору кредиту, встановлено, що у разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитором розміром процентної ставки на наступний трьохмісячний період та не підпише відповідну додаткову угоду про внесення змін до цього договору в двох примірниках у встановлений в п. 2.14 строк, поточний розмір процентної ставки підвищується на 3 процентних пункти кожні наступні три місяці. При цьому, позичальник має право, протягом 30 календарних днів після отримання для підписання відповідної додаткової угоди, достроково погасити наявну заборгованість за кредитом, процентами, комісіями та можливими штрафними санкціями без сплати комісії за дострокове погашення кредиту, після чого дія цього договору вважається припиненою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

При цьому, як вбачається із п. 2.14.2 додаткової угоди № 2 до договору кредиту, у разі відмови позичальника підписати додаткову угоду щодо зміни процентної ставки, розмір процентної ставки збільшується на три пункти банком в односторонньому порядку.

Статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи те, що п. 2.14.2 додаткової угоди № 2 до договору кредиту, суперечить ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, суд на підставі ст. 83 ГПК України визнає його недійсним.

Крім того, судом встановлено, що позивач не направляв позичальнику пропозицію щодо зміни розміру процентної ставки, а отже діючий розмір процентної ставки становить 25%.

Беручи до уваги, що поручитель надав згоду на збільшення процентної ставки до 25% річних, що підтверджується укладеною додатковою угодою № 2 до договору поруки та враховуючи те, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився, суд приходить до висновку, що порука відповідача не припинилася.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як зазначалося вище, позичальник повинен був повернути кредит у строк до 04.05.2011 року включно. При цьому, судом встановлено, що позичальник повернув кредит частково у сумі 1009365, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Ні позичальник, ні відповідач доказів повернення кредиту у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 1 413135, 00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.4 договору кредиту встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно із п. 2.5 договору кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 (пятого) числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 20786010575410 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк».

Так, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом за період з 31.08.2009 року по 31.12.2011 року становить 837086, 22 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 18.01.2011 року по 17.01.2011 року у сумі 32301, 04 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано

Пунктом 4.2 договору кредиту передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів визначених цим договором та комісій, визначених тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 2.11.3, 3.2.4, 4.5, 5.4 цього договору, позичник сплачує кредитору пеню у розмірі 1 процент, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, щ діяла у період невиконання зобовязань за цим договором.

Згідно з п.4.4 договору кредиту, нарахування пені за невиконання зобовязань, визначених п.п. 1.1, 2.4, 2.11.3, 3.2.4, 4.5, 5.4 цього договору та штрафів за невиконання зобовязань, визначених п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.7-3.3.16, 3.3.8 цього договору, припиняється через один рік від дня, коли будь-яке з таких зобовязань мало бути виконане.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 18.01.2011 року по 17.01.2012 року становить 32 301, 04 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у сумі 260508, 99 грн. за період з вересня 2009 року по листопад 2011 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки збитків від інфляції, суд встановив, що збитки від інфляції є такими, що розраховані у відповідності до положень ЦК України та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 525, 526, 553, 554, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг»(02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8; код ЄДРПОУ 31809799) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за кредитом у сумі 1413 135 (один мільйон чотириста тринадцять тисяч сто тридцять пять) грн. 00 коп., проценти за користування кредитом у сумі 837 086 (вісімсот тридцять сім тисяч вісімдесят шість) грн. 22 коп., пеню у розмірі 32 301 (тридцять дві тисячі триста одна) грн. 04 коп., збитки від інфляції у сумі 260508 (двісті шістдесят тисяч пятсот вісім) грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 50 860 (пятдесят тисяч вісімсот шістдесят) грн. 63 коп.

3.Визнати недійсним п. 2.14.2 додаткової угоди № 2 до договору кредиту № 24-11/272 від 05.11.2007 року, укладеної між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Дочірнім підприємством «Транспортне підприємство «Богдан».

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 30.03.2012 року