Рішення № 22474677, 28.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.12 Справа № 7/5009/8197/11

За позовом: Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 82 від 01.01.2012р.

ОСОБА_2., дов. № 197 від 01.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

29.12.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № НЮ-05/407 від 13.12.2011р. (вх. № 8888/09-05 від 29.12.2011р.) Державного підприємства “Придніпровська залізниця” до Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” про стягнення 5902,32 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2011р. вищевказану позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. по справі № 7/5009/8197/11 скасовано ухвалу суду від 30.12.2011р., справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 06.03.2012р. справа № 7/5009/8197/11 була прийнята до провадження суддею Кутіщевою-Арнет Н.С., судове засідання призначено на 28.03.2012р.

До господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Придніпровська залізниця” з позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” про стягнення 5902 грн. 32 плати за користування вагонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору № ПР/М-06-1885НЮ/дч про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ “Запорожкокс”, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці від 27.04.2006р., відповідач не виконує своїх зобовязань по оплаті за користування вагонами, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість за час перебування вагонів під вивантаженням за період з 18 год. 41 хвилин 18.06.2011р. по 00 год. 07 хвилин 26.06.2011р. відповідно до відомості плати за користування вагонами № 30069073. Зазначену відомість відповідач підписав з обмовкою, відповідно до якої не погоджується з платою за користування вагонами № 66234600, №66768888 в розмірі 5902 грн.32коп.

Позов заявлено на підставі ст. 71,119 Статуту Залізниць України, п.2.1.,2.4. Правил обслуговування залізничних підїзних колій, п.п.3,4 Правил користування вагонами та контейнерами, п.23 Правил видачі вантажів, ст.ст.258, 925 ЦК України, ч.5 ст.307 ГК України.

Ухвали суду були направлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 06.03.2012р., не надав витребувані матеріали, не направив в судове засідання свого повноважного представника.

28.03.2012р., в день судового засідання відповідачем, в канцелярію господарського суду, нарочно, було здано клопотання про відкладення судового засідання, в звязку з відрядженням юрисконсульта до м. Києва.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства, начальник юридичного відділу зобовязаний забезпечити явку компетентних представників до судового засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи та надати всі витребувані документи.

Відповідач мав достатньо часу для вирішення питання щодо направлення повноважного, компетентного представника в судове засідання, крім того, неявка представника не звільнює сторону від обовязку надання матеріалів, витребуваних судом (в тому числі і відзив на позовну заяву, в разі незгоди з позовними вимогами). Цього відповідачем не було зроблено. Причин поважності неможливості виконання вимог суду відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного, клопотання відповідача про відкладення судового засідання судом залишено без задоволення.

Представник позивача, в судовому засіданні 28.03.2012р., підтримав заявлені позовні вимоги в повному обємі.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спір можливо розглянути згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах і по клопотанню представників позивача без фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 28.03.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Стаття 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків визначає, зокрема як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 908 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

27.04.2006 р. між Державним підприємством “Придніпровська залізниця”(далі залізниця) та ВАТ “Запоріжкокс” (далі власник колії) укладено договір №ПР/М-06-1885НЮ/дч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ “Запоріжкокс”, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

18.06.2011р. о 07 годині 10 хвилин, у складі поїзда № 2357 на станцію Запоріжжя-Лїве, на адресу публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (далівідповідач) прибували вагони №№ 66768888, 66234600 з вантажем - вугілля камяний по відправці №-52586237.

Після приймально-здавальних операцій, відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи підїзної колії ПАТ "Запоріжкокс" та станції примикання Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за участю представників станції та підприємства, згідно відомості здачі вагонів №83 зі станції Запоріжжя-Ліве на підїзну колію відповідача, вищезазначені вагони були подані 18.06.2011 року о 18 годині 41 хвилині.

Пам'ятка про подавання вагонів №867 була підписана уповноваженим представником підприємства відповідача Жеведь ЖВ без обмовок та зауважень.

21.06.2011р. відповідач звернувся до начальника дирекції залізничних перевезень зі скаргою №28/977 щодо проведення комісійної видачі вагонів за участю представника станції Запоріжжя-Ліве. Дана скарга була подана відповідачем в порушення п. 16 розділу 28 Правил перевезень вантажів, яким передбачено надання письмової скарги одержувачем при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем. Дирекцією скаргу було розглянуто та дана відповідь, щодо відсутності підстав для видачі вантажу за участю представників залізниці та складання комерційного акту з посиланням на п.6 договору №ПР/М-06 1885 НЮ/дч від 27.04.2006р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Згідно пам'ятки про забирання вагонів № 1149 вагони було повернено відповідачем 26.06.2011р. о 00 годин 07 хвилин. Облік часу перебування вищезазначених вагонів під вивантаженням з 18год. 41хв. 18.06.2011р. по 00 год. 07 хв. 26.06.2011р. здійснювався за відомістю плати за користування вагонами № 30069073. Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт», передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Відповідно до ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами. Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством порядок і умови: експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній підвізній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії {договором на подачу та забирання вагонів). Ч.5 ст. 71 Статуту визначено, що експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу під'їзної колії і станції примикання. Згідно п.2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колії, затверджених Наказом Мїнтрансу України № 644 від 21.11.2000р. зареєстрованих Міністерством Юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на підїзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів, п.2.4. Правил, передбачено, передача вагонів на під'їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом представників сторін у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами та контейнерами. За умовами пункту 16 договору відповідач, як власник колії, сплачує позивачу плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками розділу 5 збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1).

Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності ("вантажовласниками") вноситься плата.

Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до положень п. п. 3, 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Згідно з п. п. 5, 6, 12,14 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та за час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Пунктом 11 договору передбачено, що час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

За умовами п.6 договору про експлуатацію залізничної колії № ПР/М-06 1885 НЮ/дч від 27.04.2006р., вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій парку “А” і “Б” станції Запоріжжя Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях здійснюється на коліях цих парків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 11 договору передбачено, що час перерубування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Час передавання вагонів залізницею на п/колію відповідача та час прийняття вагонів з п/колії було засвідчено памяткою про подавання № 867 та памяткою про забирання вагонів №1364.

Вагони були прийняті на підїзну колію в технічному та комерційному відношенні справними, про що свідчить відсутність актів загальної форми, відсутність комерційних актів, наявність підписаних памяток про подавання та забирання вагонів без зауважень та обмовок прийомоздавачами заводу відповідача та не підлягали комерційній видачі за участю представника станції.

Згідно відомості плати за користування вагонами № 30069073, нарахована плата за користування вагонами №№ 66234600, 66768888 в період з 18.06.2011р. з 18год. 41 по 26.06.2011р. 00год. 07 хв., яка склала 5902грн. 32 коп.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з несплатою відповідачем нарахованої суми оплати за користування вагонами, згідно відомості плати за користування вагонами, позивачем 06.10.2011р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 11 про сплату суми боргу за користування вагонами в розмірі 5902грн. 32коп.

На час розгляду справи по суті, відповідач суму плати за користування вагонами не сплатив, претензія позивача була відхилена та залишена без задоволення.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в статті 121 Статуту залізниць України та пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

У статті 121 Статуту залізниць України зазначено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Так, пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5902 грн. 32 коп. плати за користування вагонами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 22, 28, 33, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства “Придніпровська залізниця” до Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжкокс” (ГСП-681, м.Запоріжжя, 69035, р/р 26039000002000 в АКБ “Індустріалбанк”м. Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 00191224) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600, р/р 26006000012 в ДФ АБ “Експрес-Банк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 5902 (пять тисяч девятсот дві) грн. 32 коп. плати за користування вагонами, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення «05»квітня 2012р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет