ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.03.12 р. Справа № 5006/37/36/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Приватного підприємства «Енерго-Ресурс», м. Київ, ідентифікаційний код 36087128
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення за договором оренди №24/п-д від 15.01.2011р. заборгованості в розмірі 29843,62 грн., 3% річних 608,32 грн., пені 2336,41 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 01.03.2012р.);
від Відповідача не зявився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відклався з 05.03.2012р. на 19.03.2012р.
У судовому засіданні 19.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Енерго-Ресурс», м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди №24/п-д від 15.01.2011р. заборгованості в розмірі 29843,62 грн., 3% річних 608,32 грн., пені 3142,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №24/п-д від 15.01.2011р., внаслідок чого за період з 31.01.2011р. по 31.03.2011р. утворилась стягувана заборгованість з орендної плати і комунальних платежах та виникли підстави для нарахування пеня та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №24/п-д від 15.01.2011р. та акти приймання-передачі до нього від 15.01.2011р. і від 31.05.2011р., акти здачі-прийняття робіт, акти звіряння-розрахунків та розрахунок суми позовних вимог, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 530, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України.
На виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.40-52, 54-61), у тому числі - заява про уточнення позовних вимог, якою зменшено розмір стягуваної пені до 2336,41 грн. через помилковий попередній розрахунок.
Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не зявився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.а.с.30-33), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.”
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.
У судовому засіданні 19.03.2012р. представник Позивача наполягав на задоволені вимог, викладених в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 56).
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
15.01.2011р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди приміщення №24/П-Д (а.с.а.с.11-16), згідно п.п. 1.1., 1.4, 2.2. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове орендне платне користування нас строк та на умовах договору приміщення загальною площею 62,8 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Октября (вул. Жовтня), буд 20., строком дії до 15.12.2013р. з метою використання під магазин непродовольчих товарів.
Орендоване майно належить Орендодавцю на праві приватної власності відповідно до витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.51).
Положеннями розділу 3 договору встановлені домовленості сторін щодо обсягу і порядку виконання грошових зобовязань Орендаря, зокрема:
- за період з 15.01.2011р. по 31.01.2011р. орендна плата складає 1 000 грн. з ПДВ, за лютий 2011р.- 4024 грн. з ПДВ, за наступні та послідуючі місяці оренди - 10048 грн. з ПДВ (п.п.3.1.1., 3.1.2, 3.1.3.);
- орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна та сплачується щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.п. 3.3., 3.4)
- орендна плата не включає в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат, проте вони компенсуються Орендодавцю на підставі наданих Орендодавцем рахунків, підтверджених копіями квитанцій про сплату наданих послуг та актів звірення показників лічильників, що завірені Орендодавцем та уповноваженим представником Орендаря не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. (п.п.3.6, 3.7.).
Не пізніше 10-го числа кожного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт наданих послуг за фактичну оренду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням (п.3.8).
Своєчасне і повне внесення орендної плати п.4.1.3. договору віднесено до обовязків Орендаря, за затримку виконання якого більше 5 робочих днів і проведення оплати комунальних платежів п.6.4. договору встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. .
15.01.2011р. Позивач передав Відповідачу орендоване майно, про що був складений та підписаний обома сторонами акт прийому-передачі (а.с.17).
Орендоване майно було повернуто орендарем 31.05.2011р., про що між сторонами був укладений та підписаний акт приймання-передачі (а.с.18)
В період орендних правовідносин Відповідачем було сплачено 31.03.2011р. за оренду у сумі 3000 грн. та 15.06.2011р. за оренду у сумі 4000 грн., що вбачається із довідки керівника №142/1 від 12.12.2011р. (а.с.27). В свою чергу, на підтвердження виконання зобовязань Орендодавцем сторонами були підписані без зауважень акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): з оренди приміщення за січень-травень 2011р. (а.с.а.с.21-23, 25, 26) на загальну суму 35168грн. та від 31.03.2011р. з компенсації комунальних і експлуатаційних витрат за лютий-березень 2011р. (а.с.24) на загальну суму 1675,62грн. При цьому, до матеріалів справи не надано доказів понесення Позивачем витрат з оплати комунальних і експлуатаційних послуг за розглядуваний період на користь відповідних постачальників рахунки ККП «Донецькміськтепломережа» від 31.01.2011р. і 17.02.2011р. (а.с.а.с.19, 20) не є платіжними документами, так само, як і не надано доказів виставлення рахунку Відповідачеві з компенсації відповідних витрат.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши на заборгованість додатково 3% річних та пеню, а завою від 19.03.2012р. у звязку з усуненням недоліків в розрахунках зменшив вимоги щодо пені до суми 2336,41 грн., залишаючи решту вимог незмінними.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст.22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, своєї позиції до відома суду не довів, та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків, складеного та надісланого (а.с.а.с.54, 55) Позивачем на виконання вимог суду.
Як вбачається із довідок від 24.02.2012р. за підписом директора та бухгалтера (а.с.а.с.57, 58) Позивача стягувана заборгованість після порушення провадження у справі погашена не була.
Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви (а.с. 56), оскільки їх обєднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди), а згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні наслідків їх невиконання грошових зобовязань у вигляді стягнення 3% річних та пені.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації експлуатаційних витрат і комунальних послуг на утримання орендованого майна узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №24/п-д від 15.01.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, невизначеність строку виконання зобовязання умовами договору за змістом ч.2 цієї статті визначається спливом 7-денного строку з моменту предявлення вимоги.
Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати - до 10 числа поточного місяця відповідно до умов п.3.4 договору оренди №24/п-д від 15.01.2011р., а в частині відшкодування вартості сплачених комунальних послуг на підставі виставленого рахунку за умов сплати вартості таких послуг Позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не спростовується, внаслідок невиконання грошових зобовязань утворилась заборгованість з орендної плати за період оренди з січня по травень 2011р. в сумі 28168грн., визначеної як різниця між сумою підписаних актів про надання послуг з оренди та відомостями Позивача про здійсненні Відповідачем платежі (35168 7000)
Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобовязань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також нараховані не неї за весь час прострочення 3% річних.
Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобовязання, встановлених договором або законом, визначає сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п.6.4 договору оренди №24/п-д від 15.01.2011р.. вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані
Перевіривши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” відповідність викладеного у позові арифметичного розрахунку заявлених вимог умовам договору та фактичним обставинам справи, встановленим за наданими до справи доказами, суд дійшов висновку про можливість задоволення наступних позовних вимог:
-заборгованість з орендної плати в сумі 28168грн.;
-нараховані на цю заборгованість 3% річних за вказаний Позивачем період (а.с.5) - 573,94грн;
-нараховану на цю заборгованість пеню за період згідно остаточного розрахунку (а.с.а.с.60, 61) - 2204,82грн.
Стосовно решти вимог суд вважає недоведеним належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами факт виникнення 31.03.2011р. у Відповідача заборгованості з компенсації експлуатаційних витрат та комунальних послу в сумі 1675грн., оскільки всупереч умов договору суду не були надані докази ані фактичного понесення Позивачем витрат з оплати таких послуг, ані виставлення рахунку на їх компенсацію, з моменту вручення якого може визначатися і момент прострочення у розумінні ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України суд відмовляє у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг і експлуатаційних витрат за лютий-березень 2012р. у загальній сумі 1675грн.
За відсутності доведеного факту заборгованості, яка за змістом ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України є підставою і базою нарахування заявлених 3% річних та пені, суд відмовляє і в вимогах про стягнення означених нарахувань.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Енерго-Ресурс», м. Київ (ідентифікаційний код 36087128) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №24/п-д від 15.01.2011р. заборгованості в розмірі 29843,62 грн., 3% річних 608,32 грн. та пені 2336,41грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Енерго-Ресурс», м. Київ (ідентифікаційний код 36087128) заборгованість за договором оренди №24/п-д від 15.01.2011р. з орендної плати в розмірі 28168грн., 3% річних в сумі 573,94грн та пеню - 2204,82грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволені решти вимог відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Енерго-Ресурс», м. Київ (ідентифікаційний код 36087128) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1482,63грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 19.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2012р.
Суддя Попков Д.О.
Судове рішення № 22473859, Господарський суд Донецької області було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/37/36/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: