Рішення № 22473861, 19.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.12 р. Справа № 5006/37/38пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтінг», м. Київ, ідентифікаційний код 32956030

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ДЕФАМІЛЬЄ», м. Донецьк, ідентифікаційний код 36253904

про: зобовязання звільнення приміщення, отриманого за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р., та передання ключем від приміщень Позивачу

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (діє за довіреністю б/н від 04.10.2012р.);

від Відповідача ОСОБА_2 (діє за довіреністю б/н від 14.11.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 05.03.2012р. на 19.03.2012р.

У судовому засіданні 19.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтінг», м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ДЕФАМІЛЬЄ», м. Донецьк (далі Відповідач ) про зобовязання звільнення приміщення, отриманого за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р., та передання ключем від приміщень.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання грошових обовязків Відповідача за договором суборенди №30/07/10-Д віл 30.07.2010р., який був розірваний шляхом односторонньої відмови Позивача, викладеній у телеграмі, у звязку з чим виникли підстави для повернення суборендованого майна.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р., лист №119/09 від 29.09.2011р., лист Донецької дирекції Поштамп - Центр поштового звязку №1 від 30.12.2011р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України та на вимогу суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.23-40, 51-28), у тому числі письмові пояснення, у яких зауважив, що відповідач до червня 2011р. регулярно сплачував орендну плату, проте за червень сплатив її частково та до листопада не сплачував її зовсім, у звязку із чим виникли підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, та також клопотання про запит до Донецької дирекції Поштамп-Центр про зміст електронного повідомлення від 07.11.2011р.

Відповідач 19.03.2012р. надав відзив (а.с.59), яким заперечив проти позову заперечив, вказуючи на неотримання повідомлень про розірвання договору суборенди №30/07/10-Д віл 30.07.2010р.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.03.2012р. підтримав заявлені вимоги щодо розірвання спірного договору оренди з приведених у позові підстав, а представник Відповідача наголосив на неотриманні письмових повідомлень про припинення договір і заперечив через необґрунтованість у задоволені клопотання про надсилання запиту до Донецької дирекції Поштамп-Центр.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, відмовляючи, таким чином, у задоволені клопотання Позивача про запит інформації у Донецької дирекції Поштамп Центр про зміст електронного листа від 07.11.2011р., через його невідповідність вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, адже заявником жодною мірою необґрунтовано існування нормативних застережень проти надання відповідних відомостей на запит особи, яка є автором повідомлення, так само як і доказів того, що Позивачеві було відмовлено у надані таких відомостей - всупереч вимог ухвал суду від 14.02.2012р. і 05.03.2012р. суду не було надано навіть доказів власного звернення Позивача до Донецької дирекції Поштамп-Центр, а із змісту самого клопотання вбачається, що означена особа не відмовляє у наданні відомостей на запит Позивача.

Таким чином, Позивач всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, вимоги суду та достатній час не вчинив належних і достатніх дій з доведення своєї позиції і таке неналежне виконання процесуальних обовязків не може вважатися підставою для витребування доказів в порядку ст. 38 цього Кодексу.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство Нерухомості «СБ-ЛЕКС» (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладений договір про оренду нерухомості (приміщення) №29/07/10-ДН (а.с.а.с. 33-35), згідно п. 1.1., 1.1.2. та п. 9.2. якого Орендодавець передає в оренду Орендареві у строкове платне користування 749 кв.м. приміщення, які розташовані за адресою : м. Донецьк, вул. Лузіна, 9, строком на 2 роки та 6 місяців.

На підставі актуприйому-передачі від 01.08.2010р. обєкт оренди був переданий Позивачу (а.с.36).

За змістом витягу про реєстрацію права власності (а.с.40) та нотаріально посвідченим договору купівлі-продажу від 30.08.2007р. (а.с.а.с.37,38) орендоване майно належить Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство Нерухомості «СБ-ЛЕКС» на праві приватної власності, а за умовами п.1.1.2. договору Орендар має право передавати приміщення в суборенду.

30.07.2010р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) укладений договір суборенди №30/07/10-Д (а.с.а.с.27-30), згідно п. 1.1, п. 6.1. якого Орендар зобовязується надати в суборенду за договором суборендарю нежитлові приміщення загальною площею 749 кв.м., які знаходяться в будівлі, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лузіна, 9, строком до 31.07.2012р. (далі Обєкт).

Згідно умов розділу 2 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування суборендної плати у розмірі: до квітня 2011р. - 15000 грн. разом з ПДВ та з квітня 2011р. по 31.07.2012р. - 40000 грн. разом з ПДВ. (п.2.2.) .Пунктами 2.2.2. та 2.4 договору визначено, що орендна плата індексується шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць та сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендаря.

Своєчасне і повне внесення вказаних платежів віднесено до обовязків Суборендаря умовами п. 3.2.2. договору суборенди. Крім того, п.3.2.1. на Суборендаря також покладений обовязок після закінчення строку дії договору або при його достроковому розірвання передати обєкт Орендарю в належному стані з урахуванням нормального зносу та умов щодо реконструкції технічного оснащення та поточного ремонту, визначених п. 3.1.3. Перед поверненням Обєкту Суборендар зобовязаний за свій рахунок демонтувати всі зроблені ним поліпшення, які можуть бути відокремлені без шкоди для Обєкту. Всі поліпшення, що не можуть бути відокремлені без шкоди для Обєкта, в тому числі поліпшення, погоджені з Орендарем, зроблені Суборендарем згідно з цим договором, є власністю Орендаря та не компенсуються Суборендарю. За умовами п. 6.6. договору після припинення його дії Суборендар має повернути Обєкт Орендареві за актом приймання-передачі протягом 3 календарних днів.

Як вставлено п. 6.7. у випадку прострочення оплати Суборендарем більше ніж на 3 місяці, дія договору припиняється з ініціативи Орендаря, при цьому гарантійний платіж не повертається. В свою чергу, за ініціативою Орендаря договір розривається з обовязковим повідомленням Суборендаря у письмовій формі за 1 місяць (п.6.5.).

01.08.2010р. обєкт суборенди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.12).

Додатковою угодою №1 від 01.12.2010р. (а.с.13 т.1) сторони змінили розмір суборендної плати, встановивши її на період до 01.04.2011р. в сумі 22432,8грн. разом з ПДВ, а на період з 01.04.2011р. по 31.07.2012р. 47432,8грн. разом з ПДВ.

На виконання вимог ухвали суду Позивачем був складений і надісланий (а.с.а.с.24, 26) Відповідачеві акт звірення розрахунків від 29.02.2012р. (а.с.25), із змісту якого вбачається, що на виконання грошових зобовязань Суборендарем було усього перераховано 201298,4грн., при цьому останні платежі по 7000грн. були здійснені 25.08.2011р. і 19.09.2011р., і відносно попередніх періодів вбачається здійснення щомісячних платежів у визначених сумах.

Посилаючись на наявність прострочення суборендної плати більше, чим на 3 місяці, Позивачем був складений листом №119/09 від 29.09.2011р. (а.с.14), яким опосередкована відмова від договору суборенди в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України з моменту отримання такого листа. На підтвердження факт надсилання повідомлення до справи надано витяг з журналу відправлених листів (а.с.а.с.15, 16), проте доказів отримання цього листа Відповідачем до справи не надано, і факт такого отримання заперечується за змістом позовної заяви.

Наказом Позивача №123 від 07.11.2011р. (а.с.54) було зобовязано співробітника надіслати на адресу Відповідача електронне повідомлення з відмовою від договору. За змістом листа Донецької дирекції Поштамт центру поштового звязку №07/6-1157 від 30.12.2011р. (а.с.17) уповноваженій особі Відповідача Березеній було вручене електронне повідомлення №000001 від 07.11.2011р., проте зміст такого фактично надісланого і врученого електронного повідомлення, так само, як і докази повноважень у Березеної суду не представлено, а Відповідач заперечує факт отримання повідомлень про припинення договору суборенди.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявленого позову.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав, викладених вище (а.с.59).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у поверненні орендованого майна за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. та передачу ключем від приміщення, через дострокове припинення строк дії договору шляхом односторонньої відмови Орендаря.

Зважаючи на статус сторін, перебуванням обєкту оренди у державній власності та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту орендних правовідносин, визначених положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України, випливає, що внаслідок укладання договору оренди Орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, приналежним іншій особі.

В свою чергу, згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації Орендарем здобутого права відносно обєкту суборенди визначається строком дії відповідного договору, припинення якого відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України зумовлює зникнення правової підстави для реалізації Орендарем права володіння та користування майном.

Положення ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України зумовлюють правомірність застосування зазначених норм і до відносин суборенди (піднайму), яким за своєю сутністю (з урахуванням встановлених судом обставин виникнення у Позивача права щодо обєкту користування) є укладений між сторонами договір суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди (суборенди) допускається застосування відповідних положень Цивільного кодексу України. За змістом ст. 782 Цивільного кодексу України у разі невнесення наймачем (суборендарем) плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець (орендар) має право відмовитися від договору, що кореспондується із ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. При цьому, згідно ч.2 ст. 653 цього Кодексу у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

За змістом наведених приписів можливість припинення правовідносин за договором суборенди у звязку із відмовою Орендаря покладена у залежність від наявності наступної сукупності умов:

- наявність прострочення орендних платежів не менше ніж за три місяці підряд на момент відмови від договору;

- одержання орендарем повідомлення про відмову від договору.

Виходячи із сутності доводів позовної заяви, Орендар повязує припинення договору суборенди внаслідок відмови із електронним повідомленням №000001 від 07.11.20011р. Між тим, за висновком суду, встановлені за наданими матеріалами справи фактичні обставини унеможливлюють доведеність існування всіх вказаних вище умов для припинення спірного договору суборенди, оскільки:

- по-перше, на визначену дату надсилання електронного повідомлення у Відповідача за умовами п.2.4. договору суборенди наступив строк оплати за попередні три місяці серпень-жовтень 2011р. В свою чергу, в означений період Відповідачем були здійснені 2 платежі на користь Позивача, так само, як і в попередні періоди Суборендар щомісячно перераховував певну частину суборендної плати. Виходячи із правової позиції, наведеної Верховним Судом України в постанові від 12 червня 2007 року (додається) положення ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України слід розуміти таким чином, що право на відмову від договору та право вимагати повернення речі у наймодавця виникає у разі, якщо відповідна плата наймачем взагалі не вносилася протягом трьох місяців підряд. Наразі, із наданого Позивачем акту звіряння розрахунків не вбачається існування такого періоду до 07.11.2011р., впродовж якого Відповідач три місяці поспіль не здійснював жодних суборендних платежів, що є необхідною умовою для реалізації права на односторонню відмову від договору;

- по-друге, в матеріалах справи наявні докази отримання певного повідомлення особою, яка нібито є уповноваженою Відповідачем, але за відсутністю змісту фактично надісланого повідомлення та доказів існування належних повноважень на його отримання від імені Відповідача у конкретній фізичній особі суд позбавлений можливості констатувати факт повідомлення саме Відповідача про відмову від договору.

Отже, за відсутністю належних доказів припинення договору суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. з інших підстав, суд дійшов висновку про недоведеність всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України виникнення у Відповідача передбаченого п.п.3.2.1. і 6.6. цього договору та ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України обовязку з повернення обєкту суборенди, що унеможливлює і встановлення порушення цього обовязку Відповідачем у вигляді прострочення виконання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, недоведеність виникнення і існування у Позивача субєктивного права на повернення обєкту суборенди внаслідок припинення відповідного договору, та факту порушення такого права Відповідачем, згідно і ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України зумовлює відмову у позові.

Дійсно, згідно ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена (в тому числі і в судовому порядку) до вчинення необовязкової для неї в силу закону і договору дії з повернення правомірно набутого у володіння і користування майна на підставі чинного і діючого договору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтінг», м. Київ (ідентифікаційний код 32956030) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ДЕФАМІЛЬЄ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) про зобовязання звільнення приміщення, отриманого за договором суборенди №30/07/10-Д від 30.07.2010р. та передання ключем від приміщень Позивачу

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.