Рішення № 22473689, 05.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.12р.Справа № 7/5005/2262/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м.Дніпропетровськ

до Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 168 359, 48 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, дов. № 1506 від 20.12.2011р.;

від відповідача: представник ОСОБА_2., дов. № 17 від 10.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (найменування приведено у відповідність з найменуванням відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А 01, № 060262) звернулось до господарського суду з позовом доКриворізької квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення з останньої на свою користь основного боргу за поставлений та протранспортований природний газ у сумі 162 700, 46 грн., пені за період прострочення оплати з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 4 467, 15 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу із застосуванням індексу інфляції за січень 2012 року, у сумі 325, 40 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 866, 47 грн., а всього: 168 359, 48 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором на постачання та транспортування природного газу для організацій та установ, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів, № 093155-11 від 31.01.2011р. щодо оплати у встановлений договором строк послуг з постачання та транспортування природного газу, наданих відповідачу у листопаді грудні 2011 року, наявністю боргу відповідача у сумі 162 700, 46 грн. Відповідальність у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та втрати від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач посилається на оплату спірної суми основного боргу, зазначає, що Криворізька квартирно-експлуатаційна частина району є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету. Несвоєчасність оплати наданих позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу зумовлена неповнотою фінансування державою військових формувань, обмеженістю грошових коштів у головного розпорядника коштів Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (на даний час Південно-Східне ТерКЕУ). Відповідач виконує свої договірні зобов'язання по мірі надходження та у межах коштів, наданих розпорядником коштів Південно-Східним Територіальним КЕУ, розподілених Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань. Щотижнево до головного розпорядника коштів відповідачем надається довідка про стан споживання, проведення розрахунків за заборгованість та про заборгованість відповідача за природний газ та щомісяця довідка про потребу в грошових коштах. Відповідно, відповідач не вбачає своєї вини у неналежному виконанні зобов'язань за спірним договором. Відповідач просить відмовити у задоволені позову в частині стягнення 3% річних, пені та судового збору у звязку з відсутністю кошторисних призначень на оплату відповідних сум, а також у звязку з відсутністю вини у простроченні платежу. При цьому, відповідач посилається на ст. 51 та ст. 116 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких взяття зобовязань та сплата коштів на видатки, які не мають кошторисних призначень, містять склад бюджетного правопорушення.

У судовому засіданні 29.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2011р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (постачальник) та Криворізька квартирно-експлуатаційна частина району (споживач) уклали договір № 093155-11 на постачання та транспортування природного газу для організацій та установ, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. надати послуги по постачанню та транспортуванню природного газу і передачі обємів газу, зазначені в Договорі на вході у газову мережу споживача, а споживач прийняти і оплатити вказаний обєм газу та послуги з його транспортування постачальнику, та виконувати інші обовязки, передбачені Договором.

Кількість поданого природного газу постачальником споживачу визначається комерційними приладами обліку витрат природного газу, які відповідають вимогам Держспоживстандарту, "Правилам виміру споживання газу та рідин стандартними звужуючими пристроями" РД-50-213-80, "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом № 618 від 27.12.2005р. Мінпаливенерго і зареєстрованими у Міністерстві юстиції від 26.01.2006р. за № 67/11941 (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору для визначення достовірності вимірювань постачальник і споживач знімають покази приладів обліку витрат природного газу і оформлюють двосторонні щомісячні акти приймання-передачі між постачальником та споживачем про виконання послуг по постачанню та транспортуванню газу постачальником споживачу, підписані та скріплені печаткою споживача, в яких зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна, визначена відповідно до постанови КМУ від 30.10.08р. № 998, та вартість. Ці акти, у випадках визначених Договором, є підставою для розрахунків між сторонами і в необхідних випадках для перерахунку за природний газ та його транспортування. Одиницею виміру кількості природного газу при його обліку встановлюється один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов (при температурі 20 градусів Цельсія, тиску 760 мм ртутного стовпчика).

Споживач зобов'язується щомісяця в період з 20 по 25 числа звітного місяця з'явитися до постачальника з журналом обліку витрат природного газу для складання акта прийому-передачі природного газу. У разі ненадання споживачем звітних документів, кількість газу визначається по паспорту і номінальній потужності неопломбованого газовикористовуючого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (п. 3.4. Договору).

Ціна Договору визначається у відповідності з положеннями розділу 4 Договору.

Відповідно до актів прийому-передачі природного газу за листопад 2011 року від 30.11.2011р. та за грудень 2011 року від 31.12.2011р. позивач здійснив подачу та безперервне транспортування природного газу відповідачу у листопаді 2011 року на суму 80 338, 04 грн., у грудні 2011 року на суму 96 034, 71 грн., а всього за наведені місяці 2011 року на суму 176 372, 75 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за природний газ та його транспортування по мережах постачальнику здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування до 30 (31) числа поточного місяця на рахунок постачальника 100% вартості обсягу газу, який запланований для поставки у відповідному місяці.

Постачальник з 20 до 25 числа звітного місяця надає споживачу рахунок та акт приймання-передачі, згідно яких здійснюється оплата за газ, поставлений у відповідному місяці (п. 5.2. Договору).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу у листопаді грудні 2011 року у встановлений Договором строк, наявність боргу відповідача у сумі 162 700, 46 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 5.1.), строк оплати поставленого та протранспортованого природного газу за спірний період є таким, що настав.

Наявність боргу на дату звернення позивача з позовом до суду за поставлений та протранспортований природний газ у листопаді грудні 2011 року у сумі 162 700, 46 грн. відповідач шляхом надання належних доказів не спростував.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач оплатив борг у спірній сумі: 14.03.2012р. 99 673, 06 грн., 15.03.2012р. 63 027, 40 грн. При цьому, 15.03.2012р. відповідач оплатив кошти у сумі 92 989, 59 грн., якими, у тому числі, погасив залишок боргу - 63 027, 40 грн.

Наведені обставини щодо оплати відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу позивач підтвердив шляхом надання довідки.

Отже, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 162 700, 46 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмета спору.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивач заявив також вимоги про стягнення з відповідача на свою користь пені за загальний період прострочення оплати поставленого та протранспортованого природного газу з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 4 467, 15 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу із застосуванням індексу інфляції за січень 2012 року, у сумі 325, 40 грн. та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 866, 47 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 7.3. Договору передбачає відповідальність споживача за несвоєчасну оплату наданих постачальником послуг по транспортуванню газу у вигляді, у тому числі, пені, що нараховується на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За період прострочення оплати наданих позивачем відповідачу за Договором послуг з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. розмір пені з урахуванням суми боргу, що існував в цей період, становить 4 467, 15 грн. Пеня у наведеному розмірі і заявлена позивачем до стягнення.

Розрахунок пені перевірено господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи обставини даної справи, зокрема те, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України та одержує бюджеті асигнування відповідно до затвердженого розпису бюджету, що є підставою для затвердження кошторису, провадить як розпорядник бюджетних коштів платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом (ст.ст. 47, 48 Бюджетного кодексу України), відповідно, своєчасне виконання відповідачем договірних зобовязань є в залежності від одержаного ним фінансування, суд вважає за можливе скористатися наданим йому процесуальним законом правом та зменшити розмір пені, заявленої до стягнення, до 2 233, 58 грн.

За наведеного, оскільки прострочення оплати наданих позивачем відповідачу послуг має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за час прострочення оплати з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 2 233, 58 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає у звязку з наведеним вище.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення з 01.12.2011р. по 20.02.2012р. у сумі 866, 47 грн. та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу із застосуванням індексу інфляції за січень 2012 року у сумі 325, 40 грн.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат перевірено господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобовязання, передбаченої ст. 625 ЦК України, оскільки відповідно до частини першої наведеної правової норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Також, ст. 83 ГПК України не надає суду права при прийнятті рішення зменшити розмір цієї відповідальності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру позовних вимог, які суд задовольняє. Враховуючи, що судом зменшено розмір неустойки (пені), судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, що відповідає п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

При цьому, зважаючи на заперечення відповідача щодо покладення на нього судових витрат, суд враховує, що відсутність бюджетного фінансування та неможливість у звязку з цим розрахуватися з позивачем не є підставою для звільнення відповідача від виконання взятих ним за Договором зобовязань. Обставина відсутності бюджетного фінансування не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобовязання.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" (від 18.10.2005р.) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004р.) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір у сумі, пропорційній сумі позовних вимог, за якими суд припиняє провадження у справі, - 3 254, 05 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п. 1-1 ч. 1, ч. 3), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" основного боргу у сумі 162 700 (сто шістдесят дві тисячі сімсот) грн. 46 коп.

Щодо решти позовних вимог - позов задовольнити частково.

Стягнути з Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 08113181) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920, рахунок 26005006848001, МФО 306016, філія ПАТ КБ "Надра" Дніпропетровське Регіональне управління) пеню у сумі 2 233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 58 коп., 3 % річних у сумі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 47 коп., інфляційні втрати у сумі 325 (триста двадцять пять) грн. 40 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 113 (сто тринадцять) грн. 14 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) з державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення № 817 від 10.02.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 3 254 (три тисячі двісті пятдесят чотири) грн. 05 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 03.04.2012р.