Постанова № 22471165, 02.04.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/848/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельні мережі" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

28.02.2012 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові і просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320. Свої позовні вимоги мотивують тим, що єдиним аргументом на підтвердження завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ є не безпосереднє допущення порушення позивачем, а неправомірність формування податкового кредиту у звязку з тим, що контрагент позивача - ТОВ «ВІП ТРЕЙД», вступаючи в цивільно-правові відносини, проводить безтоварні операції спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. При цьому, підтвердженням таких доводів є лише посилання на встановлене у акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 29.08.2011р. № 1197/23-5/37240770 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ВІП ТРЕЙД» з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту за період 01.12.2010 року по 30.06.2011 року. Посилання на факти встановлені в акті перевірки не можуть братись до уваги, оскільки відсутні жодні данні щодо порушень допущених у взаємовідносинах ТОВ «ВІП ТРЕЙД» з позивачем. Крім того, період, який перевірявся ДПІ у Печерському районі м. Києва стосується 2010 року та першого півріччя 2011 року, і тому абсолютно безпідставно та безглуздо використовувати дані такого акта до правовідносин, які стосуються ІІ-го півріччя 2011 року, а саме серпня 2011 року.

Правовідносини, правомірність формування податкових зобовязань і сум податкового кредиту виникли на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «ВІП ТРЕЙД» договору №08/01/11ВТ від 01.08.2011р., предметом якого є надання послуг з друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів. Фактичне виконання вказаного договору підтверджується: податковою накладною, актом здачі-приймання робіт. Підставою для формування податкового кредиту є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Таким чином, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності податкової накладної, що належним чином оформлена. Таким чином, на підставі вищевикладеного та з огляду на те, що ТОВ «Торгівельні Мережі», отримавши податкову накладну, сплатило суму ПДВ за надані послуги, діяв з метою досягнення реальних правових наслідків, тому є правомірним віднесення ТОВ «Торгівельні Мережі» до податкового кредиту суми у розмірі 83333 грн. за серпень 2011 року. Тобто, показники податкового зобовязання та суми податкового кредиту, задекларовані ТОВ «Торгівельні Мережі» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року при проведені господарських взаємовідносин з ТОВ «ВІП ТРЕЙД» є законними та обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011р. № 0005722320, складене на підставі акта перевірки №3329/23/32094791 від 14.11.2011р., є безпідставним, незаконним, таким, що порушує права і законні інтереси ТОВ «Торгівельні Мережі», а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та зазначили, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Торгівельні Мережі» протягом серпня 2011 року перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ВІП ТРЕЙД». Актом перевірки № 1197/23-5/37240770 від 29.08.2011 р. ТОВ «ВІП ТРЕЙД» ДПІ у Печерському районі м.Києва встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ „ВІП ТРЕЙД” згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа. Відповідно до поданих ТОВ „ВІП ТРЕЙД” до ДПІ у Печерському районі м. Києва Декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини),товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. Враховуючи те, що у ТОВ „ВІП ТРЕЙД” відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в акті перевірки. було визначено, що операції ТОВ «ВІП ТРЕЙД» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні підпункту 14.1.36 пункту статті 14 Податкового Кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Враховуючи вищевикладене, в акті перевірки ТОВ «Торгівельні Мережі» від 14.11.2011 року №3329/23/32094791 було зроблено висновок про встановлення завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 83333 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ «ВІП ТРЕЙД» та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 83 333 грн. у звязку із порушенням п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

Представник третьої особи ТОВ «ВІП ТРЕЙД» в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

14.11.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у м.Чернігові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельні мережі" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ВІП ТРЕЙД», за результатами якої складено акт №3329/23/32094791 від 14.11.2011 р. (а.с. 40-50).

Перевіркою було встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за серпень 2011 року на суму 83333 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 104166,00 грн., з них: +83333,00 грн. за основним платежем та 20833,00 грн. за штрафними санкціями.

За серпень 2011 року ТОВ "Торгівельні мережі" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 251879 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП ТРЕЙД» в сумі 83333,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9007997507 від 20.09.2011 р. (а.с.139-144).

Згідно договору оренди від 15/12-09 від 15.12.2009р.торгівельно-розважального комплексу за адресою м.Чернігів, проспект Миру, 49, (а.с.84) та договорів суборенди позивач здійснює заходи щодо рекламування будівлі.

01.08.2011 року між ТОВ «Торгівельні мережі» (замовник) та ТОВ «ВІП ТРЕЙД» (виконавець) було укладено договір №08/01/11ВТ (а.с.77-79).

Відповідно до п.1.1 договору замовник надав завдання виконавцю, а виконавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до завдання замовника надати за плату замовнику послуги друку та розповсюдження друкованих інформаційних матеріалів.

У пункт 1.2 договору наведено опис послуг: друк інформаційних листівок (інформаційний лист торгівельного центру, розташованого за адресою : м. Чернігів, пр-т Миру, 49) та розповсюдження вказаних листівок в Чернігівській, Київській областях.

Відповідно до п.1.3 договору строк надання послуг - до 31 серпня 2011 р.

На підтвердження факту належного надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором Сторонами складається та підписується відповідний акт приймання-передачі послуг.

Виконавець бере на себе обовязки самостійно організовувати виготовлення та друк листівок (пп. 2.1.2 договору), організувати вільне розповсюдження інформаційних листівок в Чернігівській, Київській областях та самостійно оплатити такі послуги (розповсюдження) (пп. 2.1.3 договору).

Замовник бере на себе обовязки затвердити ескізи та інші матеріали, надані йому відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 цього договору виконавцем, або повернути йому із зауваженням наступного робочого дня із дня отримання.

Згідно з пунктом 4.1 договору послуги по цьому договору, вказані у п. 1.2. договору, замовник оплачує в сумі 500000,00 гривень, у тому числі з ПДВ 83333,33 гривень.

Згідно реєстру розрахункових документів послуги були оплачені 23.08.2011р.в безготівковій формі на рахунок виконавця, який 23.08.2011 р виписав податкову накладну №12 на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн. (а.с.82).

Факт отримання зазначених послуг ТОВ «Торгівельні мережі» підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000398 від 31.08.2011 р., відповідно до якого виконавцем було проведені такі роботи: виготовлення інформаційних листівок (2 кольори) 620800 шт. на суму 310943,64 грн. (без ПДВ); розповсюдження інформаційних листівок 620800 шт. на суму 105723,03 грн. (без ПДВ), загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 416666,67 грн., ПДВ - 83333,33 грн., з ПДВ - 500000,00 грн. (а.с.83) та

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що в ході проведення перевірки контролюючим органом були встановлені наступні обставини.

Актом перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №1317/23-5/37240770 від 05.10.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВІП ТРЕЙД» з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. (а.с.146-150) було встановлено наступне: відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ТОВ «ВІП ТРЕЙД» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

Відповідно до поданих Товариством до ДПІ у Печерському районі м. Києва Декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ВІП ТРЕЙД» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ВІП ТРЕЙД», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ВІП ТРЕЙД» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ВІП ТРЕЙД» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Перевіркою зроблено висновок про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.07.2011 по 31.08.2011 щодо придбання ТОВ «ВІП ТРЕЙД» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ТОВ «ВІП ТРЕЙД» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно Податкового Кодексу України та п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини в т.ч.: по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «ВІП ТРЕЙД» та контрагентами - покупцями на загальну суму 5 630 498 грн. та по операціях з придбання товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «ВІП ТРЕЙД» та контрагентами - постачальниками на загальну суму 5562 876 грн. за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. В даному випадку відсутні як база, так і обєкт оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на встановлені порушення законодавства контрагентом позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив, що він реально пересвідчився у виготовленні листівок, оскільки акт здачі-приймання робіт був підписаний 31.08.2011 р. після розповсюдження цих листівок, як то: на виконання п.3.1.1 договору від 01.08.2011р., чи проводилось затвердження ескізів та інших матеріалів, велась яка-небудь переписка з контрагентом, позивач не цікавився яким чином і де саме розповсюджувалась реклама, тощо.

Відповідно до ст..42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ виникає зокрема, у разі: реального здійснення операцій; документального підтвердження фактично вчинених операцій сукупністю первинних та інших документів (у т.ч. податкових накладних), які є юридично значимими та які зазвичай супроводжують такого роду операції (в залежності від характеру товарів, умов їх постачання, тощо); наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); придбання товарів та послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності платника податку та звязку витрат з господарською діяльністю платника податків.

При цьому, суд зазначає, що наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що результати, відображені у даних податкового обліку позивача з учасником господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності дій контрагента з учасником такої операції. А якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за її змістом, який відображений в укладеному платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Аналогічна позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах №№ К/9991/411/1, К-37491/10.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005722320, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 01.12.2011 року №0005722320 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельні мережі" відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бородавкіна С.В.