Постанова № 22470973, 27.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 березня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1937/11

17:27

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.;

секретаря судового засідання Ковальчук Т.С.;

за участю:

представника позивача Венгринюка С.В.;

представника позивача Іордакі М.Д.;

представника відповідача Маниліч Л.І.;

представника відповідача Комарницької Ж.С.;

свідка ОСОБА_5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовомпідприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам»до ДПІ у м. Чернівці, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобовязання вчинити дії та скасувати податкові повідомленння рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В поданому до суду 17.08.2011 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у ненаданні акту перевірки для ознайомлення та підписання у порядку визначеному законодавством, що позбавило підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» права подати заперечення на висновки акту; визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці, які полягають у зменшенні значення рядка 24 податкової декларації за квітень 2011 року на 2468329,00 грн.; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподанні до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» в розмірі 104407,00 грн. та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Чернівці, а саме: № 0000680232 від 01.08.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 104407,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн. - форми «В1»; № 0000740232 від 01.08.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235791,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. - форми «В4»; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 104407 грн.

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що ДПІ у м. Чернівці з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року проводила документальну позапланову виїзну перевірку підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам» (далі підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам»), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

За результатом перевірки складено акт від 12.07.2011 року № 1922/23-2/35158255. Вказаний акт перевірки для ознайомлення та підпису позивачу не було надано. Таким чином, позивач вважає, що такими діями податковий орган позбавив підприємство права на подання заперечення на акт перевірки.

В акті перевірки встановлено порушення п.200.4 а) ст.200 Податкового кодексу України підприємством «ДІМ» ЧОТІ «Мир добробут інвалідам» та п.4.6 розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за № 197/18935 завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в квітні 2011 року в сумі 104407,00 грн. та пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ та п.п.6.2.8. п.6.2 ст.6., п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 662781 грн. Крім того, перевіркою зменшено значення рядка 24 податкової декларації за квітень 2011 року на 2468329,00 грн.

З такими висновками позивач не погоджується та вважає їх протиправними і необґрунтованими з наступних підстав.

Щодо неправомірного висновку про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в березні 2011 року в сумі 30777,00 грн., підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року, довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунку суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року, довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року в розмірі 104407,00 грн.

На думку позивача інспектори ДПІ у м. Чернівці дійшли висновку про завищення суми бюджетного відшкодування на суму 104407,00 грн. лише з тих підстав, що на їх думку не вірно заповнено додаток 2 до декларації внаслідок нібито неврахування результатів попередньої перевірки, що оформлена актом від 21.02.2011р. №426/23-1/35158255.

Щодо зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235791,00 грн. позивач у позові зазначив, що перевіряючі дійшли висновку про необхідність зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235791,00 грн. та застосування штрафу в сумі 1,00 грн. (шляхом донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року) внаслідок того, що вважають, що підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» не дотримано вимог пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.п.6.2.8. п.6.2. ст.6, п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, що здійснення господарський операцій з фасування цементу в паперові мішки не являються переробкою (обробкою та іншими видами перетворення).

Представники відповідача подали заперечення на позов в яких зазначили, що на підставі направлення від 29.06.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування додатку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 104407,00 грн. заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок у банку.

Під час перевірки встановлено порушення пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України), господарські операції; із фасування цементу в паперові мішки не являються переробкою (обробкою та іншими видами перетворення) відповідно до п.п.6.2.8. п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), підприємство «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» не має права на застосування нульової ставки.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 липня 2000 року за №394/4615 та національного класифікатора України класифікації видів економічної діяльності прийнятого наказом Держкомстандарту України від 26.12.2005 року №375: перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або готової продукції з метою отримання нової продукції; фасування - це розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням товару; продукцією власного виробництва визначається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна.

Переробка чи обробка продукції підприємством визначається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції, або частка добавленої вартості продукції під час переробки чи обробки становить 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

Враховуючи вищевикладене, при здійснені господарських операцій з фасування цементу в паперові мішки не являються переробкою (обробкою та іншими видами перетворення). В зв'язку з чим відповідно до пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень, ПК України зобов'язання, що обчислювались Підприємством «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» за нульовою ставкою підлягають перерахуванню за ставкою 20%.

Таким чином, відповідач позовну заяву підприємства «Дім» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» на податкові повідомлення рішення № 0000740232 та № 0000680232 від 01.08.2011 року вважає необґрунтованою, а прийняті повідомлення-рішення такими, що відповідають чинному законодавству.

А також подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в яких крім заявлених вимог просив суд визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподанні до органу головного управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області висновку із зазначенням сум, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок підприємства в розмірі 104407 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2012 року здійснено заміну третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Чернівецькій області на Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 27.03.2012 року провадження щодо позовної вимоги про винесення рішення, яким визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернівці, які полягають у зменшенні значення рядка 24 податкової декларації за квітень 2011 року на 2468329,00 грн. закрито.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_5, яка суду повідомила, що вона працює головним бухгалтером на підприємстві «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» і в останній день перевірки інспектор їй повідомила, що ніяких порушень у підприємства немає. Однак, акт перевірки для підписання посадовим особам підприємства не було вручено, лише 18.07.2011 року через поштовий зв'язок надійшов акт перевірки. Такими діями перевіряючих, підприємство позбавлено права на подання заперечень на акт перевірки. На запит позивача від ДПІ у м. Чернівці надійшла відповідь, що оскільки підприємство позивача було відсутнє за адресою вул. Миколаївьска, 2 «а», то відповідно акт перевірки направлено поштою, також зазначино, що акт не можливо було вручити, оскільки інспекторами ДПІ у м. Чернівці встановлено відсутність посадових осіб підприємства за адресою м. Чернівці, пров. Миколаївський, 2 «а». За даною адресою посадові особи підприємства і не могли знаходитись, оскільки адреса місцезнаходження підприємства пров. Миколаївський, 9 «а», де і проводилась перевірка інспекторами ДПІ у м. Чернівці.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Представник третьої особи на стороні відповідача в зал судового засідання не зявився хоча був належним чином повідомлених про дату, час та місце слухання справи телефонограмою. Згідно положень ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково, з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у м. Чернівці з 29.06.2011 року по 05.07.2011 року проводила документальну позапланову виїзну перевірку підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011 року. За результатом перевірки складено акт від 12.07.2011 року № 1922/23-2/35158255 та встановлено порушення п.200.4 а) ст.200 Податкового кодексу України підприємством «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» та п.4.6 розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за № 197/18935 завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в квітні 2011 року в сумі 104407,00 грн.; пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 187.1 ст.187 ПК України підприємством занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 662781 грн. Крім того, перевірко зменшено значення рядка 24 податкової декларації за квітень 2011 року на 2468329,00 грн. (т.1 а.с.18-33).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено 01.08.2011р. податкові повідомлення-рішення: № 0000680232, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 104407,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. форми «В1» та № 0000740232, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235791,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн. форми «В4» (т.1 а.с.34,35).

Статутом підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», зареєстрованим державним реєстратором 08.06.2007 року, напрямком діяльності визначено, серед іншого, виробництво і реалізацію будівельних матеріалів та напівфабрикатів. (т. 2 а.с. 110-114).

Позивачем отримано дозвіл №7 Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування на період з 01.04.2011 року по 01.04.2012 року, на підставі заяви № 98 від 01.03.2011 року та бізнес плану діяльності підприємства (філії, відокремленого підрозділу). Копія витягу з протоколу №1 засідання Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів від 07.06.2011 року (т.2 а.с.24, 25-45, 46-47).

Судом досліджено дозвіл №73010136600-315 від 25.12.2008 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області терміном дії до 25.12.2013 року відповідно до п. 2.3.4 якого зазначено, що оператор готує План заходів щодо постійного та періодичного контролю стану обладнання, яке використовується при проведенні технологічних процесів з виробництва фасованого цементу з метою мінімізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (т.2 а.с.179-180).

22.07.2011 року позивачами направлено запит №35 до ДПІ у м. Чернівці про надання інформації щодо результатів перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» у банках за квітень 2011 року в сумі 104407,00 грн., в якому просить надати інформацію того, чому порушено їхнє право на ознайомлення з актом перевірки та підписання в день його реєстрації та з яких причин акт документальної позапланової виїзної перевірки направлено через поштовий зв'язок (т.1 а.с.36-38).

На запит позивача №35 від 22.07.2011 року від ДПІ у м. Чернівці надійшла відповідь № 8849/10/23-208 від 01.08.2011 року, в якій зазначено, що підприємство було відсутнє за адресою вул. Миколаївська, 2-А, то відповідно акт перевірки направлено поштою (т. 1 а.с.39).

12.07.2011 року відповідачем винесено акт №186/23-2 щодо неможливості вручення та підписання акта перевірки через відсутність посадових осіб підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» за юридичною та фактичною адресою та надано повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.138-141).

Підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» надано реєстр податкових накладних, які були оплачені в березні місяці 2011 року з копіями платіжних доручень, видаткових накладних та податкових накладних (т.1 а.с.70-163).

Позивачем надано фототаблицю з фотографіями підтверджуючими наявність у підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» виробництва та виробничих потужностей по отриманню, зважуванню, здійснює вхідний контроль сировини на відповідність діючим стандартам, фільтруванню, обробленню, зважування та фасування цементу. Надано зразок матриці мішка для цементу, з якого вбачається, що підприємством виготовляється портландцемент марки 500 загально будівельного призначення (т.2 а.с.6-13,14).

В матеріалах справи міститься копія сертифікату відповідності серії ВВ на виконання п. 9.1 ДСТУ Б В 2.7-112-2002 «Цемент. Загальні технічні умови», виданий державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики на портландцемент пакований з добавкою шлаку 6-20% марки 400 (ПЦ ІІ/А-Ш-400) та марки 500 (ПЦ І-500), в якому зазначено, що підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» є виробником даної продукції (т.2 а.с.15).

Представником позивача надано судову практику Верховного Суду України щодо праці інвалідів і застосування пільги, в якій зазначено, що аналіз пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що під операціями з поставки товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою відповідно до пункту 8 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України слід розуміти такі, що є результатом трудової діяльності працівників зазначених підприємств (т.2 а.с.16-22).

Листом ДПА України від 02.07.2011 року №12047/6/16-1415 у відповідь на запит Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів №01-04/215-1-02 від 01.06.2011 року, розяснено, що під безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг у результаті якого сума витрат з переробки (обробки, інші види перетворення) сировини, комплектуючих виробів, складових частин, інших супутніх товарів/послуг, які використовуються при виготовленні таких товарів/послуг, становить не менше 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг (т.2 а.с.23).

На підприємстві «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» здійснювалось обстеження виробництва фасованого цементу, про що органом з сертифікації 17.12.2008 року складено акт обстеження виробництва фасованого цементу (т.2 а.с.68-73).

В матеріалах справи містяться письмові пояснення позивача з використанням судової практики стосовно того, що за наявності у підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» не скасованого дозволу на застосування пільги з оподаткування, здійснення нарахувань податкових зобовязань із застосуванням штрафних санкцій є неприпустимим. (т.2 а.с.128-134).

Підприємством «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» надано засвідчену копію Статуту, довідку №21 від 06.02.2012 року про кількість працюючих інвалідів у перевіряємому періоді більше 50% середньооблікової чисельності працівників облікового складу, про фонд оплати праці інвалідів більше 25% від загального фонду оплати праці, загальну фактичну калькуляцію за перевіряємий період про підтвердження витрат на переробку (обробку) виготовленого товару більше 8% продажної ціни такого виготовленого товару, а також довідку №22 від 06.02.2012 року про підтвердження витрат на переробку (обробку) виготовленого товару більше 8% продажної ціни такого виготовленого товару (т.2 а.с.110-121).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Частиною 1 ст. 141 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі Закон 875-ХІІ) встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі - Комісія).

Як встановлено судом позивачем було отримано дозвіл №7 Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів на застосування пільги на період з 01.04.2011 року по 01.04.2012 року, який був чинним на момент виникнення правовідносин. Крім того, як вбачається із копії витягу з протоколу №1 засідання Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів від 07.06.2011 року, що за видачу дозволу підприємству «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» на застосування пільги з оподаткування жоден із членів Комісії не проголосував проти, утримався тільки представник податкового органу . Також суду було надано для огляду новий дозвіл на наступний період, де так само всі члени комісії, в тому числі і начальник податкового органу, проголосували за видачу такого дозволу на застосування пільги при оподаткуванні. На розгляд комісії надавався цілий ряд документів, в тому числі бізнес-план в якому вказано такий вид діяльності, як фасування цементу сипучого і описано етапи технологічного процесу.

Відповідно до п.197.6 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем у підприємством «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» за перевіряємий період дотримано вимоги щодо кількості працюючих інвалідів, 50 % від загальної кількості працюючих та фондом оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25% суми загальних витрат підприємства на оплату праці (стор. 5 -6 акту перевірки).

Згідно абз. 2 п.197.6 ст. 197 ПК України безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Сума витрат позивача на переробку (обробку) цементу становила не менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів про що зазначено в акті перевірки, а саме, перевірялась загальна фактична калькуляція та розрахунок витрат ТМЦ, зокрема на стор. 19 акту за лютий 2011 року, на стор.22 акту за березень 2011 року, на стор. 24 акту за квітень 2011 року.

Суд не приймає доводи відповідача, що обовязковою умовою для застосування вимог п.197.6 ст. 197 ПК України є саме виробництво даної продукції, оскільки у положеннях даної статті ПК України використовується термін виготовлення, що не є тотожним поняттю виробництва. Судом встановлено, що позивач закуповував насипний цемент у ВАТ «Подільський цемент», вагонами доставляв до підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» і здійснював технологічний процес щодо покращення якості продукції. У сертифікаті відповідності на виконання вимог п.9.1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002 вказано, що виробником продукції є фірма відвантажувальний центр підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», дійсний з 15.02.2011 року по 09.02.2013 року (т. 1 а.с. 52). Таким чином, підприємство здійснює сертифікацію пакованої продукції. Крім того, у позивача є дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області № 7310136600 315 від 25.12.2008 р. терміном дії з 25.12.2008р. до 25.12.2013р. В підпункті 2.3.4. даного дозволу зазначено, що оператор готує План заходів щодо постійного та періодичного контролю стану обладнання (приладів, пристроїв, тощо), яке використовується при проведенні технологічних процесів з виробництва фасованого цементу з метою мінімізації викидів забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року № 2406-III (далі Закон - № 2406-III ) виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені.

З урахуванням наявності у позивача сертифікату відповідності та у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.7-112-2002, положень Закону № 2406-III виробником цементу саме фасованого є підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам», а виробником цементу насипного ВАТ «Подільський цемент».

Стосовно позиції відповідача, що підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» здійснювало тільки обробку, а переробки продукції підприємством не здійснювалось, суд зазначає наступне.

Згідно положень пп. 195.1.3. п.195.1 ст. 195 ПК України до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Положеннями пп.14.1.41. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

На підприємстві позивача відбувається технологічний процес: приймання та зважування цементу; здійснюється вхідний контроль сировини на відповідність діючим стандартам; проводиться очищення, просіювання, фільтрування цементу, після здійснюється перемішування матеріалів схильних до комкування матеріалів (агломерації) за допомогою обладнання деагломаторів, здійснюється зважування суміші, від його точності залежить якість і властивості суміші, за допомогою дозувально-фасувальної машини упакування у спеціальні клапанні мішки, які не пропускають вологу. За результатами проведених операцій відбувається поліпшення обєкту внаслідок переробки (обробки) цементу, маркування, сертифікації розфасованого цементу, позивач несе відповідальність за якість даного цементу. Таким чином, підприємством створюється товар вищої якості відбувається поліпшенням стану обєкту.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ПК України, а саме абз. 2 п.197.6 ст. 197 ПК України безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) становить не менше 8 %.

Разом з тим, податковий орган застосував до даних правовідносин визначення дані в Національному класифікаторі України класифікації видів економічної діяльності, прийнятого наказом Держкомстандарту України від 26.12.2005 року №375. Згідно ч.3 розділу 3 «Терміни, визначення та правила користування КВЕД» визначено, що класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. В той же час, класифікація є механізмом спільної мови, що має використання у багатьох інших, не статистичних сферах: соціальне та податкове регулювання, система тарифів, торгові угоди тощо. Важливо, щоб користувачі в інших сферах були свідомі відносно того, що для використання в інших цілях класифікація може бути не завжди адаптованою повною мірою. Отже, класифікація може не відповідати всім можливим потребам. У зв'язку з цим можуть виникати спори стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що наданий органами державної статистики код виду діяльності не створює само по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як такий. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. При застосуванні нормативних актів чи контрактів, код виду діяльності є припущенням, а не доказом.

Не зважаючи на вищенаведене, податковим органом акцентовано на тому, що оскільки ПК України не надано визначення поняттям переробка (обробка), то застосовано КВЕД. Суд не погоджується із необхідністю застосування КВЕД з цілю знайти визначення в інших правових актах, так пп. 195.1.3. п.195.1 ст. 195 ПК України дано вичерпне визначення поняттю переробка (обробка). Крім того, у абз. 2 п.197.6 ст. 197 ПК України, зокрема, визначено, що необхідно розуміти в аспекті цієї статті під - переробка (обробка, інше перетворення). Відповідач погодився з тим, що підприємство «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» здійснювало обробку, а уточнення в дужках - обробка інше перетворення, в аспекті цієї статті необхідно розуміти як переробку.

Абзацами 3, 4 п.197.6 ст. 197 ПК України визначено, що зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів і відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку орган державної податкової служби скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Згідно ч. 6 ст. 142 Закон 875-ХІІ порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Відповідно до вимог п.13 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1010 від 08.08.2007 р., рішення про скасування дозволу приймається Комісією у разі, зокрема, надходження подання відповідних органів державної податкової служби та інших державних органів про порушення законодавства України підприємством (філією, відокремленим підрозділом), організацією.

Суд не приймає позицію відповідача, що дозвіл № 7 на право користуватися пільгою з оподаткування вважається скасованим з моменту, коли податковий орган виносить податкове-повідомлення рішення з огляду на те, що по-перше, законодавством встановлена спеціальна процедура його скасування, по друге, дозвіл № 7 на право користування пільгами на період з 01.04.2011 р. по 01.04.2012 р., наданий позивачу є дійсним і не скасований уповноваженим органом.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на те, що податковий орган довільним тлумаченням можливостей своїх дій, поведінки щодо скасування дозволу, визначивши їх дискреційними у даних правовідносинах, протиправно розширив обсяг, встановлених Законом, повноважень.

Щодо застосування штрафної санкції у розмірі 1 грн. за нараховане зобовязання, то в судовому засіданні представник відповідача визнала, що дану санкцію застосувала помилково. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» відповідачем прийнято після 07.07.2011 року, а саме 01.08.11 року, тобто після внесення змін до ПК України, якими скасовано штрафні санкції. Разом з тим, представником податкового органу застосовано штрафну санкцію, яку в п.123.1 ст.123 ПК України не передбачено, що вказує на протиправність застосованої по податковому повідомленню рішенню штрафної санкції.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподані до Державної казначейської служби України в Чернівецькій області висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок підприємства в розмірі 104407, 00 грн., суд зазначає наступне.

Субєкт владних повноважень прийнявши оспорюванні податкові повідомлення- рішення не мав необхідності вчиняти дії щодо подання казначейству висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, оскільки сума була не узгодженою. Так згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що у цій частині необхідно відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки сума бюджетного відшкодування була не узгодженою і податковий орган не мав законних підстав для вчинення дій щодо відшкодування цієї суми, а тому не вбачається протиправності бездіяльності відповідача.

Також судом не приймається до уваги доводи позивача щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці, яка полягає у неподанні акту перевірки для ознайомлення та підписання у порядку визначеному законодавством, що позбавило позивача можливості подати заперечення на акт перевірки.

Згідно п.3,6 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, акт (довідка) документальної перевірки після його (її) реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта.

Відповідно до п. 86.3. ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Зокрема абз. 4 п. 86.3 ст. 86 ПК України визначено, що у разі неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт. Пунктом 58.3. ст. 58 ПК України зазначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом і вбачається із матеріалах справи, відповідачем було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення акт перевірки у звязку з відсутністю псадових осіб за фактичною адресою. Позивач отримав акт перевірки 18.07.2011р. рекомендованим листом з повідомленням по вручення і протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта мав право подати свої заперечення на нього.

Враховуючи вищенаведене, судом не приймається доводи позивача, що податковим органом порушено законодавство, що позбавило позивача можливості подати заперечення на акт перевірки.

Як передбачено положеннями ч. 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно статті 8 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті верховенство права проявляється у субординації закону перед правом, як таким.

Загальні принципи щодо цього сформульовано в рішенні у справі “Христов проти України” від 19 лютого 2009 року, в якому Європейський Суд з прав людини зазначив: “Суд наголошує на необхідності підтримання “справедливої рівноваги” між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе “особистий і надмірний тягар”. Суд зауважує, що хоча виправлення помилок у застосуванні закону, безперечно, становить “суспільний інтерес”, в обставинах цієї справи таке виправлення здійснювалося на порушення основоположного принципу юридичної визначеності. Зважаючи на ці обставини, Суд визнає, що “справедлива рівновага” виявилася порушеною і що заявник ніс особистий і надмірний тягар. Це означає, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції і статтю 1 Першого протоколу.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що податковою інспекцією порушено принцип юридичної визначеності: в лютому та в червні 2011 року в актах перевірки податковим органом вказано на те, що цемент фасований є товаром, що безпосередньо виготовлений позивачем, а тому він зобовязаний користуватися пільгою з оподаткування по операціях з реалізації цементу фасованого, а уже через декілька місяців вбачає в цьому порушення.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спірні рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Тому вказані рішення підлягають скасуванню, дії щодо нарахування податкових зобовязань визнаються протиправними, а суми ПДВ, що належали до бюджетного відшкодування позивачу стягненню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Представником позивача доведено суду те, що відповідачем прийнято протиправне рішення, а тому позов як правомірний належить до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Чернівці, а саме: № 0000680232 від 01.08.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 104407,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн. - форми «В1»; № 0000740232 від 01.08.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 235791,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. - форми «В4».

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «ДІМ» ЧОТІ «Мир та добробут інвалідам» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 104407,00 грн.

4. Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 1047 грн. 47 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку субєкта владних повноважень - відповідача на користь підприємства «ДІМ» Чернівецького обласного товариства інвалідів «Мир та добробут інвалідам».

5. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 02 квітня 2012 р.

Суддя : Т.М. Брезіна