Постанова № 22469364, 04.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 року 2а-6012/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Лузанчук Н.Г.,

від відповідача Артюшкін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомРокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

доДержавного підприємства Ржищівський військовий лісгосп

простягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Державного підприємства Ржищівський військовий лісгосп про стягнення податкової заборгованості у сумі 20152,00 грн.

4 квітня 2012 року представником позивача в судовому засідання подано заяву про зменшення суми позовних вимог, у звязку з чим представник позивача просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 19152,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали 2011 року.

Оскільки, вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

У судовому засіданні 04.04.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

У свою чергу, представник відповідача факту щодо наявності у відповідача податкової заборгованості не заперечував. Обставин неправомірності заявлених позивачем позовних вимог та жодних документів, які б спростовували суму податкового боргу представник відповідача суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази і матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Державне підприємство «Ржищівський військовий лісгосп»є юридичною особою, діяльність якої визначена за КВЕД як: лісництво та лісозаготівля, одержання продукції лісового господарства, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, виробництво деревяної тари, посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність автомобільно-вантажного транспорту.

Як встановлено судом, у листопаді 2011 року відповідач подав до Рокитнянської МДПІ Київської області податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали 2011 року, в якому самостійно визначив суму збору за звітний період у розмірі 20 152,00 грн.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї документів, збір спеціальне використання лісових ресурсів відповідачем сплачено частково, а тому сума податкової заборгованості відповідача перед позивачем становить 19152, 00 грн.

Оскільки у відповідача був наявний податковий борг, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ю»від 22.08.2011 № 123. Вказана податкова вимога вручена відповідачу 22.08.2011 про, що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на податковій вимозі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 329.1 статті 329 Податкового кодексу України визначено, що платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Відповідно до статті 330 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є:

деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Згідно з пунктом 332.1 статті 332 Податкового кодексу України суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Пунктом 334.1 статті 334 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарі (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отриманих як позика (кредит), майна, випуску цінних паперів, з урахуванням особливостей визначених цією статтею, а також суми надмірну сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового орану звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового богу або його частини.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи, податкове зобовязання не було сплачено відповідачем у добровільному порядку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Ржищівський військовий лісгосп (ідентифікаційний код - 22990204) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 19 152 (девятнадцять тисяч сто пятдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст постанови виготовлено - 04 квітня 2012 р.