Постанова № 22662739, 05.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року 2а-59/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача - Островської В.В.,

представника відповідача - Літвінова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Автомагістраль" з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.10.2011 № 562 щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача, визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 12.10.2011 № 2194/23-2/31481658, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0001162300, згідно з яким позивачу нараховане грошове зобовязання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 477156,47 грн., з яких: 413987,42 грн. за основним платежем; 63169,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобовязань на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у звязку з тим, що господарська операція, за результатами здійснення якої сформовано податковий кредит, мала фіктивний характер. Як стверджує податковий орган, контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асторія Груп" не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобовязань за укладеною угодою, в нього відсутні основні засоби, факт реалізації товарів (робіт, послуг) не відображено у фінансовій звітності, керівник і головний бухгалтер цієї юридичної особи гр. ОСОБА_3, підпис якого міститься на договорі, видаткових накладних та податкових накладних, в дійсності ці документи не підписував, у позивача відсутні первинні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні, які свідчать про транспортування товару.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковий орган порушив вимоги законодавства, здійснюючи перевірку позивача, дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції, що стали підставою для визначення податкових зобовязань, мали реальний характер і це підтверджується первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення обґрунтованим і правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приватне підприємство «Автомагістраль»є юридичною особою, що зареєстрована 16.05.2001 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 24.05.2001. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У жовтні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Асторія Груп»за період червень - липень 2011 року, ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»»за період липень 2011 року (акт перевірки від 12.10.2011 № 2194/23-2/31481658).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог: пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 413 987,42 грн., у т.ч. за червень 2011 року - на 161 315,24 грн., за липень 2011 року - на 252 672,18 грн.; пункту 8 Розділу ІІІ наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935; частин першої та пятої статті 203, частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України, що виявилось в укладенні угоди між позивачем і ТОВ «Асторія Груп»(договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2 на загальну суму 2483924,47 грн.), яка порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства і вчинена сторонами удавано, з метою приховування сплати податків.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0001162300, згідно з яким позивачу визначено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість»у сумі 477156,47 грн., з яких: 413987,42 грн. - за основним платежем; 63169,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив до суду рішення, а також дії відповідача щодо проведення перевірки.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що вимоги позивача про оскарження дій податкового органу є похідними від вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення, тому окремого правового значення не мають.

Як встановлено судом, податковий орган визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість з мотивів відсутності факту реальної поставки товару на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2, укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп».

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках про відсутність у відповідача первинних документів, що підтверджують факт отримання товару (зокрема, у позивача виявились відсутніми товарно-транспортні накладні, які свідчать про транспортування товару), а також на інформації, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асторія Груп" не мав адміністративно-господарських можливостей для виконання зобовязань за укладеною угодою, в нього відсутні основні засоби, факт реалізації товарів (робіт, послуг) не відображено у фінансовій звітності, керівник і головний бухгалтер цієї юридичної особи гр. ОСОБА_3, підпис якого міститься на договорі, видаткових накладних та податкових накладних, в дійсності їх не підписував.

З метою всебічного і повного зясування обставин справи суд під час судового засідання 22.02.2012 витребував від позивача докази на підтвердження факту поставки товарів (копії рахунків-фактур, що є додатками до договору купівлі-продажу, акти прийому-передачі товару по якості й кількості, документи, що підтверджують транспортування товару від продавця до покупця або що підтверджують компенсацію транспортних витрат, документи складського обліку (облікові картки руху матеріальних цінностей по складу), документи, що підтверджують оплату придбаного товару і сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товару (копії платіжних доручень або виписки по банківському рахунку позивача), копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень та липень 2011 року, копії податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2011 року з додатками), зобовязав позивача підготувати аналітичну таблицю щодо руху товарів та оплати їх вартості, а також зробив спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців, що містить дані про юридичну особу контрагента Товариство з обмеженою відповідальністю "Асторія Груп".

На вимогу суду позивач надав суду такі документи: копію договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2; копії видаткових та податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631; копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень липень 2011 року. Жодних інших документів (копій рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), документів щодо визначення розміру компенсації транспортних витрат, платіжних доручень про перерахування коштів (виписки по банківському рахунку) позивач суду не надав.

Дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд встановив, що в травні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»(продавець) і позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2, згідно з яким продавець зобовязувався передати у власність покупця матеріали, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до договору, що надані продавцем та являють собою невідємну частину цього договору, а покупець зобовязувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до умов Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару (з моменту підписання належним чином оформленої товарної накладної) (підпункт 1.3 пункту 3 договору). Поставка товару здійснюється автотранспортом продавця (підпункти 3.1, 3.2 та 3.3 пункту 3 договору).

В силу підпункту 4.2.1 Договору за відсутності обґрунтованих претензій до продавця покупець зобовязаний прийняти товар за кількістю та якістю, скласти і підписати відповідні документи (акти прийому-передачі, накладні і т.д.).

Оплата за договором мала здійснюватись покупцем на підставі рахунків-фактур, що надані продавцем, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на рахунок продавця (підпункт 5.1 пункту 5 Договору).

Аналіз положень договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2 дозволяє дійти висновку, що він не містить жодних даних щодо асортименту, кількості та ціни товарів, що поставлялись Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»на користь позивача. Водночас, не зважаючи на вимогу суду, позивач не надав суду копій рахунків-фактур чи специфікацій до договору купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2.

Як стверджував позивач у судовому засіданні, факт передачі товару від продавця покупцю оформлювався складанням видаткових та податкових накладних.

Однак, з досліджених у судовому засіданні копій видаткових накладних неможливо встановити, що поставка товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»здійснювалась саме за договором купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2.

Жодних документів, які б свідчили про транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»до позивача власними силами або із залученням третіх осіб - перевізників позивач суду не надав, як не надав й документів, що стали підставою для компенсації транспортних витрат перевізнику, а також актів прийому-передачі товарів по кількості та якості.

На підтвердження факту використання у виробництві товарів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп», позивач надав суду копії матеріальних звітів за червень та липень 2012 року.

Однак, дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку, що вони лише підтверджують факт використання у виробництві певних матеріалів (бітумної емульсії, склокульок, фарби дорожньої тощо), але не дозволяють зробити висновок відносно постачальника цих товарів, їх вартості та обсягу поставок.

Факт придбання товарі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»відображено в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), яка ведеться позивачем в електронному вигляді. Оцінюючи даний доказ, суд зазначає, що він не є достатнім і переконливим для встановлення факту придбання товарів, адже його створено позивачем самостійно, книга (електронний файл) не має ознак документа (відсутні підпис відповідальної особи та печатка).

На підтвердження факту розрахунків між сторонами позивач надав суду копії податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за підписом гр. ОСОБА_3

Як вже зазначалось судом, податковою службою на підставі висновку від 07.10.2011 спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру встановлено, що від імені гр. ОСОБА_3 підпис на договорі купівлі-продажу від 30.05.2011 № 2, податкових накладних та видаткових накладних виконано не гр. ОСОБА_3, а іншою невстановленою особою.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, із запитом на отримання відомостей із Єдиного реєстру податкових накладних не звертався.

На підтвердження факту оплати за придбаний товар позивач, не зважаючи на вимогу суду, в установлений судом строк жодних доказів (копій платіжних доручень чи виписки по банківському рахунку) суду не надав. Таким чином, факт оплати товару суду не доведено.

З приводу відображення вказаних господарських операцій у податковій звітності судом встановлено наступне.

Позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 161315,24 грн. (обсяг придбання без ПДВ 806576,18 грн.) по податкових накладних отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за придбання товарів, а саме: бітумна емульсія 21300 кг на загальну суму 143349,00 грн. у т.ч. ПДВ 23891,50 грн.; фарба дорожня 15000 кг, скло кульки 5000 кг, компенсація транспортних витрат 100% на загальну суму 668933,00 грн. у т.ч. ПДВ 114822,17 грн.; бітумна емульсія 20150 кг на загальну суму 135609,42 грн. у т.ч. ПДВ 22601,57 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем включено до Розділу ІІ «Отримані податкові накладні»реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року та до Розділу ІІ «Податковий кредит»розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2011 року (Додаток 5 від 21.07.2011 № 37106).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Асторія Груп»у червні 2011 року не проводились.

Також, позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 252672,18 грн. (обсяг придбання без ПДВ 1263360,87 грн.) по податкових накладних отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»за придбання товарів, а саме: холодний пластик білий 8550 кг, червоний 1554 кг, затверджував 205 кг на загальну суму 683324,45 грн. у т.ч. ПДВ 113887,41 грн.; бітумна емульсія 15000 кг на загальну суму 100950,00 грн. у т.ч. ПДВ 16825,00 грн.; пластик холодний 7200 кг, затверджував 80 кг на загальну суму 472333,60 грн. у т.ч. ПДВ 78722,27 грн.; фарба дорожня 2000 кг, скло кульки 2600 кг, компенсація транспортних витрат 100% на загальну суму 124825,00 грн. у т.ч. ПДВ 20804,17 грн.; бітумна емульсія 20000 кг на загальну суму 134600,00 грн. у т.ч. ПДВ 22433,33 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем включено до Розділу ІІ «Отримані податкові накладні»реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року та до Розділу ІІ «Податковий кредит»розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2011 року (Додаток 5 від 17.08.2011 № 9006747).

Розрахунки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»у липні 2011 року також не проводились.

За результатами співставлення податкових накладних, отриманих позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп», з даними реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за червень та липень 2012 року, судом встановлено, що у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року не відображено дві податкових накладних, а саме: від 15.06.2011 № 61511 на загальну суму 683324,45 грн. у т.ч. ПДВ 113887,41 грн. та від 30.06.2011 № 63014 на загальну суму 100950,00 грн. у т.ч. ПДВ 16825,00 грн.

Під час судового розгляду представник позивача не зміг надати суду пояснень з приводу причин відсутності первинних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних документів, документів чи розрахунків щодо компенсації транспортних витрат, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), платіжних доручень про перерахування коштів (виписки по банківському рахунку), відсутністю факту відображення в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року двох податкових накладних. В матеріалах справи також відсутні документи, які б підтверджували ці обставини.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»є юридичною особою, що зареєстрована 03.02.2011 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією; види діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку, інші види оптової торгівлі; місцезнаходження - м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-в, оф. 7.

Згідно з рішенням засновників від 03.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»перебуває у стані припинення.

Як убачається з акта перевірки, за даними Автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»подало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (від 30.08.2011 № 417114) без додатку СВ до рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" та додатку АМ до рядку 05.1.3 "Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг" та рядку 05.1.4 "Амортизація нематеріальних активів, безпосередньо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг".

Наведене свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»задекларованих операцій з придбання (виготовлення) та реалізації товарів (робіт, послуг) впродовж ІІ кварталу 2011 року, а також про відсутність виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд також бере до уваги ту обставину, що за наявності значних обсягів оподатковуваних операцій (1516033,05 грн. лише за операціями з поставки товарів на користь Приватного підприємства "Автомагістраль") Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»проіснувало 9 місяців і було припинено за рішенням засновників 03.11.2011, через місяць після перевірки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про державну податкову службу», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» положеннями Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту у червні та липні 2011 року сум податку на додану вартість, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»у складі ціни придбання товару за господарськими операціями, які податковий орган вважає безтоварними.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в силу пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового звязку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обовязкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт поставки товарів позивачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія Груп»документально не підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів у судовому засіданні позивачем не були спростовані, а надані позивачем докази є непереконливими і недостатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.4, 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0001162300, - правомірним.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2012 р.