Постанова № 22467390, 04.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/7794/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріМіщенко І.Г.

за участю

представника позивача: Базуєвської О.А.

представника позивача: Самойлової А.Ю.

представника відповідача: Пригоди О.В.

представника відповідача: Кулішової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що співробітниками ДПІ м. Маріуполя проведена виїзна перевірка ПАТ «Азовзагальмаш» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ НВО «Маріленд» за період з 01.10.2009 року по 31.03.2010 року, ТОВ «Сітат» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2010 року, по результатам якої складено акт № 755/23-2/13504334 від 05.10.2010 року.

На підставі висновків, встановлених актом перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток у розмірі 2502943,00 грн., в тому числі за основним платежем 1472319,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1030624,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення було порушено норми ст.. 19 Конституції України, ст.. ст.. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ЗУ «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетом та державними цільовими фондами», у звязку із чим податкові повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0 та від 27.12.2010 року № 0000442302/1 суперечать нормам чинного законодавства та мають бути визнані незаконними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити, надав суду заперечення у письмовому вигляді.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 322085 зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 24.09.1997 року за № 1274105 0015 000610, свою діяльність здійснює на підставі статуту та згідно довідки № АБ 376038 видами діяльності якого за КВЕД є виробництво залізничного рухомого складу, виробництво парових котлів, виробництво автомобільних кузовів, причепів та напівпричепів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі.

На підставі службових посвідчень від 04.12.2009 року № УДО 008668, від 04.12.2009 року № УДО 008667, виданих ДПІ м. Маріуполя, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу організації перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Маріуполя було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Азовзагальмаш» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ НВО «Маріленд» за період з 01.10.2009 року по 31.-3.2010 року та ТОВ «Сітат» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2010 року, про що було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки від 05.10.2010 року № 755/23-2/13504334.

Зазначеним актом перевірки від 05.10.2010 року № 755/23-2/13504334 податковим органом були встановлені порушення, зокрема п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за півріччя 2010 року в сумі 132933,00 грн.

Вказаний акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями.

На підставах визначених в акті перевірки, податковим органом було винесене податкове повідомлення рішення № 0000442302/0 від 18.10.2010 року, яким позивачу згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетом та державними цільовими фондами» та згідно із пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетом та державними цільовими фондами» за порушення п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2502943,00 грн. (за основним платежем 1472319,00 грн., за штрафними санкціями 1030624,00 грн.).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звертався зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Донецькій області та до Державної податкової адміністрації України, проте вказані скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився у правових відносинах з ТОВ «Маріленд» та ТОВ «Сітат» на підставі наступних договорів.

27.02.2007 року за № ПСН-02656 позивачем був укладений договір (том 3 а.с. 35), відповідно до умов якого ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Маріленд» (постачальник) зобовязується поставити, а покупець ПАТ «Азовзагальмаш» прийняти та сплати продукцію в асортименті, якості та за ціною відповідно до специфікацій (том 3 а.с. 103-105), які є невідємною частиною договору. (том 3 а.с. 36-43).

Окрім того, 17.03.2010 року позивачем був укладений договір за № ПСМС-00195 (том 1 а.с. 102), відповідно до умов якого ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Маріленд» (постачальник) зобовязується поставити, а покупець ПАТ «Азовзагальмаш» прийняти та сплати продукцію (металопрокат) відповідно до специфікацій (том 1 а.с. 103-105), які є невідємною частиною договору.

Сертифікати якості підтверджували якість товару та вказували на його походження (том 3 а.с. 114-122).

На виконання умов зазначеного договору продавцем товару було видано податкові накладні за № 17 від 18.02.2010 року на суму 98423,50 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16403,92 грн., № 30 від 12.03.2010 року на суму 164440,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 27406,67 грн., № 26 від 10.03.2010 року на суму 176337,58 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 29389,60 грн., № 27 від 10.03.2010 року на суму 179225,08 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 29870,85 грн., № 31 від 16.03.2010 року на суму 157271,50 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 26211,92 грн., № 40 від 17.03.2010 року на суму 175331,33 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 29221,89 грн., № 54 від 29.03.2010 року на суму 118785,07 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 19797,51 грн., № 46 від 24.03.2010 року на суму 116255,08 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 19375,85 грн., № 55 від 30.03.2010 року на суму 115220,08 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 19203,35 грн., № 86 від 14.10.2009 року на суму 139366,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 23227,73 грн., № 87 від 21.10.2009 року на суму 56383,60 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 9397,27 грн., № 88 від 21.10.2009 року на суму 79511,86 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 13251,98 грн., № 89 від 23.10.2009 року на суму 75206,50 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 13534,42 грн., № 91 від 28.10.2009 року на суму 68439,55 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 11406,59 грн., № 93 від 30.10.2009 року на суму 85226,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14204,40 грн., № 94 від 03.11.2009 року на суму 72247,52 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 12041,25 грн., № 95 від 03.11.2009 року на суму 96842,72 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16140,45 грн., № 96 від 03.11.2009 року на суму 103183,04 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 17197,17 грн., № 98 від 05.11.2009 року на суму 92168,80 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 15361,47 грн., № 99 від 05.11.2009 року на суму 132696,04 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 22116,01 грн., № 100 від 06.11.2009 року на суму 96956,80 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1659,47 грн., № 101 від 06.11.2009 року на суму 76993,36 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 12832,23 грн., № 107 від 16.11.2009 року на суму 291472,50 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 48578,75 грн., № 102 від 10.11.2009 року на суму 92168,80 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 15361,47 грн., № 103 від 11.11.2009 року на суму 75461,20 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 12576,87 грн., № 104 від 12.11.2009 року на суму 100565,44 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16760,91 грн., № 112 від 20.11.2009 року на суму 139299,10 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 23216,52 грн., № 113 від 20.11.2009 року на суму 109125,55 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 18187,59 грн., № 119 від 02.12.2009 року на суму 88415,83 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14735,97 грн., № 120 від 03.12.2009 року на суму 97185,60 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16197,60 грн., № 121 від 03.12.009 року на суму 977778,02 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16296,34 грн., № 123 від 07.12.2009 року на суму 134870,28 грн., № 129 від 15.12.2009 року на суму 134386,93 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 22397,82 грн., № 1 від 06.01.2010 року на суму 87169,12 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14528,19 грн., № 2 від 11.01.2010 року на суму 102571,36 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 17095,23 грн., № 3 від 14.01.2010 року на суму 1-2400,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 17066,67 грн., № 4 від 15.01.2010 року на суму 101452,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16908,75 грн., № 5 від 19.01.2010 року на суму 12492,03 грн., № 6 від 26.01.2010 року на суму 102324,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 17054,07 грн., № 48 від 25.03.2010 року на суму 47450,02 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 7908,34 грн., № 47 від 25.03.2010 року на суму 85962,56 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14327,09 грн., видаткові накладні та рахунки фактури (том 1 а.с. 106-174, том 2 а.с. 180-184, том 3 а.с. 235-238).

Передача товару здійснювалась за допомогою довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 2 а.с. 185-193), що фіксувалось у книзі реєстрації довіреностей (том 3 а.с. 11-32) та приймалась відповідно до прибуткових ордерів (том 3 а.с. 123-161, а.с. 232-234) та довідок щодо отримання товару на склад ПАТ «Азовзагальмаш» (том 3 а.с. 162-173), що також підтверджується поясненнями робітників ПАТ «Азовзагальмаш», які були уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 4 а.с. 3-7).

Перевезення товару здійснювалось за допомогою товарно-транспортних накладних (том 4 а.с. 14-59) із визначенням пункту розвантаження вказаної продукції, а саме: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, б. 1 (нежитлове приміщення, яке є власністю ПАТ «Азовзагальмаш» на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладених 31.08.2007 року з ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування». (том 2 а.с. 98, 101).

В підтвердження виконання умов договору № ПСМС-00195 від 17.03.2010 року позивачем на розрахункові рахунки ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Маріленд» було перераховано грошові кошти, про що стверджують наступні платіжні доручення за № 341369 від 26.03.2010 року на суму 72500,00 грн., № 341172 від 25.03.2010 року на суму 110000,00 грн., № 340930 від 24.03.2010 року на суму 100000,00 грн., № 341873 від 29.03.2010 року на суму 80000,00 грн., № 340767 від 23.03.2010 року на суму 300000,00 грн., № 340768 від 23.03.2010 року на суму 100000,00 грн., № 338386 від 09.03.2010 року на суму 568750,26 грн., № 338387 від 09.03.2010 року на суму 203550,00 грн., № 338388 від 09.03.2010 року на суму 177000,00 грн., № 334963 від 18.02.2010 року на суму 100000,00 грн., № 329310 від 15.01.2010 року на суму 104000,00 грн., № 329083 від 14.01.2010 року на суму 104000,00 грн., № 328706 від 11.01.2010 року на суму 102380,00 грн., № 328436 від 05.01.2010 року на суму 92000,00 грн., № 326159 від 17.12.2009 року на суму 75060,00 грн., № 325435 від 14.12.2009 року на суму 284374,00 грн., № 323879 від 02.12.2009 року на суму 87899,94 грн., № 324063 від 02.12.2009 року на суму 244800,00 грн., № 323426 від 27.11.2009 року на суму 64275,00 грн., № 323038 від 26.11.2009 року на суму 100000,00 грн., № 322405 від 23.11.2009 року на суму 84150,00 грн., № 321330 від 13.11.2009 року на суму 325000,00 грн., № 321111 від 12.11.2009 року на суму 75350,00 грн., № 320916 від 11.11.2009 року на суму 25670,00 грн., № 320747 від 10.11.2009 року на суму 182200,00 грн., № 320481 від 107400,00 грн., № 320326 від 05.11.2009 року на суму 205000,00 грн., № 320037 від 03.11.2009 року на суму 40320,00 грн., № 320010 від 03.11.2009 року на суму 232200,00 грн., № 319841 від 02.11.2009 року на суму 77400,00 грн., № 319594 від 30.10.2009 року на суму 90000,00 грн., № 318136 від 21.10.2009 року на суму 77400,00 грн., № 318095 від 21.10.2009 року на суму 147000,00 грн., № 318964 від 27.10.2009 року на суму 67160,00 грн., № 317351 від 14.10.2009 року на суму 154800,00 грн., № 314478 від 21.09.2009 року на суму 154000,00 грн., № 311508 від 26.08.2009 року на суму 33600,00 грн., № 311023 від 11.08.2009 року на суму 226070,00 грн. (том 2 а.с. 41-78)

05.05.2009 року № ПСН-03524 позивачем укладено договір (том 1 а.с. 175) з ТОВ «Сітат» (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобовязується відвантажити, а покупець прийняти та сплатити продукцію (металопрокат) відповідно до наданих специфікацій ( том 1 а.с. 176-182), які є невідємною частиною договору.

Сертифікати якості підтверджували якість товару та вказували на його походження (том 3 а.с. 114-122).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Сітат» було видано позивачу рахунки-фактури, видаткові накладні (том 1 а.с. 185-207), прибуткові ордера (том 2 а.с. 156-161) та податкові накладні за № 406 від 03.04.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 316 від 08.03.2010 року на суму 377613,60 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 62935,60 грн., № 414 від 08.04.2010 року на суму 428526,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 71421,00 грн., № 405 від 06.04.2010 року на суму 27300,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 4550,00 грн., № 404 від 06.04.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 401 від 01.04.2010 року на суму 369072,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 61512,00 грн., № 501 від 02.05.2010 року на суму 375065,69 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 62510,95 грн., № 403 від 01.04.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 501 від 02.05.2010 року на суму 375065,69 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 62510,95 грн., № 402 від 01.04.2010 року на суму 22440,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3740,00 грн., № 516 від 31.05.2010 року на суму 132300,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 22050,00 грн., № 509 від 04.05.2010 року на суму 496356,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 82726,00 грн., № 502 від 05.05.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 409 від 14.04.2010 року на суму 1972,04 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 328,67 грн., № 506 від 11.05.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 306 від 10.03.2010 року на суму 4206,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 701,00 грн., № 512 від 18.05.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 321 від 26.03.2010 року на суму 24480,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 4080,00 грн., № 513 від 25.05.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 313 від 09.03.2010 року на суму 4080,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 680,00 грн., № 302 від 01.03.2010 року на суму 114598,49 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 19099,75 грн., № 312 від 17.03.2010 року на суму 51000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 8500,00 грн., № 407 від 14.04.2010 року на суму 6120,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1020,00 грн., № 318 від 19.03.2010 року на суму 11550,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1925,00 грн., № 413 від 06.04.20120 року на суму 21000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3500,00 грн., № 325 від 31.03.2010 року на суму 27300,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 4550,00 грн., № 415 від 16.04.2010 року на суму 312000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 52000,00 грн., № 317 ві18.03.2010 року на суму 115200,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 19200,00 грн., № 417 від 30.04.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 315 від 07.03.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 314 від 16.03.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 412 07.04.2010 року на суму 262500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43750,00 грн., № 303 від 02.03.2010 року на суму 85401,51 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14233,59 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 14233,59 грн., № 311 від 16.03.2010 року на суму 21000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 3500,00 грн., № 304 від 04.03.2010 року на суму 100000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16666,67 грн., № 310 від 01.03.2010 року на суму 29400,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 4900,00 грн., № 508 від 02.05.2010 року на суму 451440,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 75240,00 грн., № 301 від 01.03.2010 року на суму 147901,51 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 147901,51 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 24650,25 грн., № 515 від 08.05.2010 року на суму 488280,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 81380,00 грн., № 307 від 06.03.2010 року на суму 92212,09 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 15368,68 грн., № 309 від 09.03.2010 року на суму 128312,09 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 21385,35 грн., № 308 від 09.03.2010 року на суму 134187,91 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 22364,65 грн., № 305 від 05.03.2010 року на суму 100000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 16666,67 грн. (том 1 а.с.208- 230).

Перевезення купленого товару (металопрокат) здійснювалось за допомогою довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (том 2 а.с. 193-195), що фіксувалось у книзі реєстрації довіреностей (том 3 а.с. 11-32) та за допомогою товарно-транспортних накладних (том 2 а.с. 175-179) із визначенням пункту розвантаження вказаної продукції, а саме: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, б. 1 (нежитлове приміщення, яке є власністю ПАТ «Азовзагальмаш» на підставі договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладених 31.08.2007 року з ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування». (том 2 а.с. 98, 101). Приймання товару здійснювалось на підставі довідок щодо отримання товару на склад ПАТ «Азовзагальмаш» (том 3 а.с. 162-173)

В цілях забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належали позивачу з робітниками складу були укладені договори про повну матеріальну відповідальність (том 2 а.с. 162-174), а доказом знаходження товару на складі є надані лімітні картки та картки складського обліку (том 2 а.с. 196-228).

В підтвердження виконання умов договору № ПСН-03524 від 05.05.2009 року позивачем на розрахункові рахунки ТОВ «Сітат» було перераховано грошові кошти, про що стверджують наступні платіжні доручення за № 352775 від 27.05.2010 року на суму 250000,00 грн., № 352319 від 26.05.2009 року на суму 500000,00 грн., № 342984 від 06.04.2010 року на суму 150000,00 грн., № 351320 від 19.05.2010 року на суму 200000,00 грн., № 350169 від 14.05.2010 року на суму 100000,00 грн., № 348932 від 07.05.2010 року на суму 150000,00 грн., № 348644 від 06.05.2010 року на суму 100000,00 грн., № 348438 від 05.05.2010 року на суму 100000,00 грн., № 348405 від 05.05.2010 року на суму 90000,00 грн., № 348239 від 30.04.2010 року на суму 200000,00 грн., № 346663 від 26.04.2010 року на суму 200000,00 грн., № 346370 від 23.04.2010 року на суму 100000,00 грн., № 346083 від 22.04.2010 року на суму 100000,00 грн., № 345610 від 20.04.2010 року на суму 100000,00 грн., № 345324 від 19.04.2010 року на суму 200000,00 грн., № 343252 від 07.04.2010 року на суму 450000,00 грн., № 342825 від 02.04.2010 року на суму 51000,00 грн., № 342821 від 02.04.2010 року на суму 58180,00 грн., № 342546 від 01.04.2010 року на суму 160000,00 грн. (том 2 а.с. 79-97).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи,які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

В акті перевірки від 05.05.2010 року № 755/23-2/13504334 відповідач посилається на факт завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ НВО «Маріленд» на загальну суму 3784602,58 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 2113293,19 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 1671309,39 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Сітат» на загальну суму 2104673,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 314678,00 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 1789995,00 грн., чим ПАТ «Азовзагальмаш» порушив п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підставами таких висновків, зокрема, були дані зустрічних перевірок, проведених ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та Жовтневою МДПІ вказаних підприємств-постачальників, а саме ТОВ «Сітат» та ТОВ НВО «Маріленд» від 09.08.2010 року № 786/23-1/33244043 та від 07.07.2010 року № 1689/23-2/20343392 у яких зазначено, що продукція яку вони поставляли була отримана від субєктів (ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Метал-індастрі»), маючих ознаки фіктивності, що тягне нікчемність (фіктивність) правочинів (відсутність основних засобів на підприємствах, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів).

Окрім того, відповідачем зазначено, що ТОВ «Метал-індастрі» (постачальник ТОВ «Сітат») останню декларацію з податку прибуток надавав до податкового органу за 9 місяців 2009 року, декларація за 2009 рік (річна) та за 1 квартал 2010 року не надавалась та взагалі підприємство відсутнє за юридичною адресою, у звязку із чим ТОВ «Метал-індастрі» не надав до перевірки укладені угоди, акти приймання-передачі товарів, довіреності на отримання ТМЦ, документи, що підтверджують транспортування та зберігання товару.

Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися, оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Стосовно посилань представника відповідача на нікчемність укладених угод, суд зазначає наступне.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесені законом до нікчемних, оскільки відповідач у судовому засіданні ніяким чином не пояснив та не обґрунтував чим саме укладені між позивачем та його контрагентами договори порушують публічний порядок: які саме права і кого порушені, яким майном та хто заволодів (знищив) у результаті їх вчинення, та не довів наявності складу господарського правопорушення у діях позивача в частині наявності вини (умислу на заволодіння чужим майном), проте відповідно до ст. 71 КАСУ відповідач як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність своїх доводів та заперечень.

Таким чином відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладених між ПАТ «Азовзагальмаш» та його контрагентів правочинів, фактично керувався лише припущенням щодо фіктивності (нікчемністі) укладених договорів ТОВ «Сітат» з ТОВ «Метал-Індастрі» та ТОВ НВО «Маріленд» з ТОВ «Маргеотех».

Його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними та допустимими доказами, в тому числі і усними поясненнями.

Окрім того, чинним законодавством не передбачена відповідальність субєкта господарювання за невиконання його контрагентами своїх податкових зобовязань та не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету, знаходження або незнаходження їх за юридичною адресою та наявність або відсутність у них основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, що також підтверджується Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (чинного на період, за який проводилась перевірка), яким визначено, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частинами 1,2 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Нікчемність укладених правочинів, спростовуються крім того подальшим використанням позивачем товарів, придбаних у своїх контрагентів (ТОВ «Сітат» та ТОВ НВО «Маріленд») у вигляді укладених договорів для отримання прибутку, зокрема договір постачання № 3РСБС-01782/пенс-00153 від 10.10.2010 року на адресу ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» (том 3 а.с. 44-113).

Тобто, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.. 4 зазначеного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно із пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, змістом п. 5.1 ст. 5 та пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, при чому пп. 5.3.9 п. 5.3 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведені вище доводи та докази судом не приймається у якості доказу нікчемності укладених позивачем з контрагентами правочинів посилання на отримання від інших податкових органів актів перевірок по постачальникам позивача, оскільки у позивача наявні усі первинні документи господарської діяльності, що виключає можливість вважати про завищення ПАТ «Азовзагальмаш» валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Сітат» та ТОВ НВО «Маріленд».

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за півріччя 2010 року в сумі 132933,00 грн.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0 як протиправного є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 18.10.2010 року № 0000442302/0 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 0000112344 від 21.04.2011 року про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2502943,00 грн. (за основним платежем 1472319,00 грн., за штрафними санкціями 103-624,00 грн.).

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 серпня 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 09 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.