Ухвала суду № 22466927, 29.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року справа №2а/0570/17370/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л. А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представника позивача Жолоб Я.С., представника відповідача Килимника В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/17370/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2010 року № 0005271540/0, № 0005281540/0, №0005291540/0, якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату плати за користування надрами, задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з плати за користування надрами в сумі 8788,25грн. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з плати за користування надрами в сумі 761,24 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934,як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Добропільській обєднаній державній податковій інспекції (відповідач у справі). Шахта «Білицька» є відокремленим підрозділом позивача без статусу юридичної особи.

Відповідачем 27 грудня 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку з питання додержання Державним підприємством «Добропіллявугілля» граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин відокремленим підрозділом «Шахта Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 30 вересня 2010 року по 3 листопада 2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 1441/15-1/26319472 від 27 грудня 2010 року (арк. справи 17-20), згідно висновків якого було встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно узгоджених податкових зобовязань, оскільки платником податків були порушені граничні терміни плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 6 місяців 2010 року та 9 місяців 2010 року, визначених податковим розрахунком № 13910 від 06 серпня 2010 року та № 18673 від 27 жовтня 2010 року.

29 грудня 2010 року на підставі вказаного акту перевіркиподатковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Податковим повідомленням рішенням № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 10% в сумі 5959,84 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 9 місяців 2010 року в сумі 59598,41 грн. за платіжними дорученнями від 30 листопада 2010 року № 989, 990, 991.

Податковим повідомленням рішенням № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 20% в сумі 8511,88 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 6 місяців 2010 року в сумі 42559,41 грн. за платіжними дорученнями від 30 вересня 2010 року № 725 та від 29 жовтня 2010 року № 886.

Податковим повідомленням рішенням № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання з плати за податку за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 50% в сумі 8788,25 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 6 місяців 2010 року в сумі 17576,50 грн. за платіжними дорученнями від 19 листопада 2010 року № 928.

06 серпня 2010 року позивач надав до податкової інспекції розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля булого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини № 13910 за 1 півріччя 2010 року, яким визначив плату за користування надрами в сумі 60135,91 грн. (арк. справи 39,40).

27 жовтня 2010 року позивач надав до податкової інспекції розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля булого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини № 18673 за 9 місяців 2010 року, яким визначив плату за користування надрами в сумі 187 650,67 грн. (арк. справи 41,42).

Платіжним дорученням № 886 від 29 жовтня 2010 року (арк. справи 46) позивач сплатив кошти в сумі 28800,00 грн. визначивши призначення платежу як «авансовий платіж податку за надра за 3 квартал 2010 року». Платіжним дорученням № 725 від 30 вересня 2010 року (арк. справи 30) позивач сплатив кошти в сумі 23200,00 грн. визначившипризначення платежу «аванс з податку за надра за 3-й квартал 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені позивачем кошти зазначеними платіжними дорученнями в сумі 42559,41 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за півріччя 2009 року.

Платіжним дорученням № 928 від 19 листопада 2010 року (арк. справи 30) позивач сплатив кошти в сумі 75514,76 грн. визначивши призначення платежу «перерахування податку за надра за 3 квартал 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, кошти в сумі 17576,50 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за півріччя 2009 року.

Платіжним дорученням № 989 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 29) позивач сплатив кошти в сумі 52000,00 грн. визначивши призначення платежу «перерахування податку за надра за 3 квартал 2010 року». Платіжним дорученням № 990 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 46) позивач сплатив кошти в сумі 4287,28 грн. визначивши призначення платежу «штрафна санкція з податку за надра за актом перевірки від 02.04.2010 № 283 та рішення суду від 09.092010 №2а16664». Платіжним дорученням № 991 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 29) позивач сплатив кошти в сумі 3325,63 грн. визначившипризначення платежу «перерахування заборгованості з податку за надра». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені позивачем кошти зазначеними платіжними дорученнями в сумі 59598,41 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, змінюючи призначення платежів і зараховуючи їх у погашення податкового боргу попередніх періодів, що і призвело до прийняття рішень про нарахування штрафних санкцій, діяв протиправно. В той же час, дії відповідача по зарахуванню сплачених позивачем сум як авансових платежів за періоди, час сплати по яким не настав, за наявності податкового боргу за попередні періоди, суд визнав законними, оскільки податковим законодавством не передбачено сплати авансових платежів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

На час виникнення спірних правовідносин вони регулювались Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України № 2181).

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішеннь відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно , наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі 20 відсотків такої суми, а при затримці понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання - у розмірі 50 відсотків такої суми.

Статтею 7 Закону № 2181 визначені джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Судом встановлено, що в платіжних дорученнях № 725 від 30 вересня 2010 року, № 886 від 29 жовтня 2010 року про сплату 75200,00 грн. позивач визначив призначення сплачених коштів як авансові платежі зі плати за користування надрами за третій квартал 2010 року. Внаслідок спрямування коштів в сумі 42559,41 грн. за цими дорученнями в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за півріччя 2010 року відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8511,88 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року. Законодавством, що діяло на момент здійснення зазначених платежів, не передбачалося можливості здійснення платником податку авансових платежів з плати за користування надрами.

Згідноплатіжних дорученнях № 928 від 19 листопада 2010 року та № 989 від 30 листопада 2010 року позивач сплатив кошти в сумі 127514,67 грн. із визначенням в них призначеннях платежу: плата за користування надрами за 3-й квартал 2010 року, тим самим повністю погасивши визначені ним в розрахунку плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року зобовязання в сумі 127514,67 грн.

За таких обставин в обліковій картці позивача зобовязання з плати за користування надрами за третій квартал 2010 року в сумі 127514,67 грн., нараховані 19 листопада 2010 року, були погашені на підставі сум, перерахованих за платіжними дорученнями № 928 та № 989, а суми, сплачені позивачем за платіжними дорученнями № 725 від 30 вересня 2010 року, № 886 від 29 жовтня 2010 року в рахунок погашення зобовязань з плати за користування надрами за третій квартал 2010 року як авансові зараховані бути не могли.

Оскільки позивач мав податковий борг за попередні періоди, а суми сплачених коштів з призначенням платежу за 3-й квартал 2010 року перевищували розмір задекларованих платником податків зобовязань за цей звітний період, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність вимогам чинного законодавства України дій податкового органу щодо спрямування коштів в сумі 42559,41 грн. за платіжними дорученнями № 725 та 886 в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за півріччя 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року.

В той же час, за платіжним дорученням № 928 від 19 листопада 2010 року на суму 75514,67 грн. позивач визначив призначення коштів як плата за користування надрами за третій квартал 2010 року. Внаслідок спрямування коштів в сумі 17576,50 грн. за цим дорученням в рахунок погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за півріччя 2010 року, відповідачем за податковим повідомленням-рішенням № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8788,25 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаного рішення, оскільки в даному випадку у податкового органу були відсутні підстави для зміни визначеного позивачем призначення платежу з вищенаведених підстав, тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року підлягає скасуванню.

Що стосується висновків суду першої інстанції про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005291540/0, колегія суддів враховує, що в платіжному дорученні № 989 від 30 листопада 2010 року позивач визначив призначення платежу як плата за користування надрами за третій квартал 2010 року зі строком сплати 19.11.2010 р. Кошти за цим дорученням в сумі 51985,99 грн. були спрямовані позивачем на погашення плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року, але сплачені з порушенням граничного строку на 11 днів, тому застосування до позивача штрафу в розмірі 10 % в сумі 5198,60 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005291540/0 є правомірним.

За даними облікової картки, сплачені платіжним дорученням № 991 від 30 листопада 2010 року кошти в сумі 3325,63 грн. спрямовані відповідачем на погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року. Згідно цього платіжного доручення позивач визначив призначення платежу як перерахування заборгованості податку за надра за 2 квартал 2008 року. За таких обставин спрямування сплачених цим дорученням коштів в рахунок сплати податкових зобовязань з плати за користування надрами за 9 місяців 210 року є неможливим, тим більше, що зазначені зобовязання сплачені в повному обсязі платіжними дорученнями № 928 № 989.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про неправомірність дії відповідача з відображення сплати за платіжним дорученням № 991 податкових зобовязань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року та при прийнятті спірного рішення застосування розміру штрафної санкції 10 % в сумі 332,56 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року в цій частині є протиправним.

За платіжним дорученням № 990 від 30 листопада 2010 року сума в розмірі 4286,79 грн. позивачем спрямована на сплату штрафних санкцій за актом перевірки та рішенням суду від 09.09.2010 року, але відповідачем кошти спрямовані на погашення податкових зобовязань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року і у звязку із цим нараховано штраф в сумі 428,68 грн. Оскільки відповідачем самостійно змінено призначення платежу, визначеного платником податків, в той час як у податкового органу були відсутні підстави для цього, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про визначення відповідачем штрафних санкцій в сумі 428,68 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 005291540/0 від 29 грудня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що податкове повідомлення-рішення № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафу в сумі 8511,88 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року в частині застосування штрафу в сумі 5198,60 грн. є правомірними.

Рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині відмови в задоволені позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі № 2а/0570/17370/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 02 грудня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова