Ухвала суду № 22466838, 29.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року справа №2а-6875/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

секретаря Балакай І.Л.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2на підставі довіреності)

представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекція у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 р. у справі № 2а-6875/11/1270 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міск-Інвест" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекція у місті Луганську про визнання дій протиправними, зобов'язання прийняти та вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань,-

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо неприйняття уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість, зобовязання прийняти та вважати поданими уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку позивача, мотивуючи тим, що підприємство перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, є платником податку на додану вартість. Відповідно до норм чинного законодавства України позивач робив спроби надання відповідачу нарочним в порядку та строки, встановлені законом, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Однак, всупереч чинному податковому законодавству податкові декларації не приймалися відповідачем. У звязку з цим позивач був змушений подавати вказану звітність шляхом поштових відправлень. Позивачем подано до Ленінської МДПІ у м.Луганську шляхом поштових відправлень уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року. Вказані декларації не визнані Ленінською міжрайонною ДПІ у м. Луганську як податкова звітність. Позивач зазначає, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток підприємства мають всі обов'язкові реквізити, підписи посадових осіб, відбитки печаток. Отже жодної передбаченої Законом підстави невизнання звітності як податкової декларації немає, що означає свідоме ігнорування відповідачем норм законодавства. В порушення п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем жодного разу не було надіслано позивачеві повідомлення про невизнання податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином. Позивачем у лютому 2011 року було направлено запит на адресу відповідача відносно занесення даних поданої підприємством податкової звітності до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку TOB «Міск-інвест», однак відповідь на цей запит не отримано. 26 липня 2011 року відповідачем у листі №31478/28-517 від 26.07.2011, у відповідь на повторний запит про неотримання податкової звітності підприємства, було повідомлено, що вказана звітність до Ленінської МДПІ у м. Луганську не надходила. Позивачем в суді були уточнені позовні вимогив яких він просив визнати протиправними дії відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю«Міск-інвест» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року; зобов'язати відповідача прийняти та вважати поданими уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за І квартал та півріччя 2010 року з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск-інвест» датою їх вручення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Міск-Інвест» були задоволені, визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську щодо неприйняття у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567) уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за серпень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючих розрахунків з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року. Зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Луганську прийняти та вважати поданими податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567): уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за серпень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючих розрахунків з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року з занесенням до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Міск Інвест» (код ЄДРПОУ 33008567).

Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріаланого і процесуального прав, а саме в суперечь п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181 від 21.12.2000 року у радекції Закону№ 550 від 20.02.2003 року та згідно п.п. 4.2 п.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ» у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень, жовтень та листопад 2007 року: неможливо прочитати цифри, наявні помарки на печатці підприємства.Так як недоліки не були усунені ТОВ «Міск-Інвест» то подані уточнюючі розрахунки зилишилися невизнаними контролюючим органом і неподаними.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міск-Інвест» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.06.2004 (а.с. 14), перебуває на податковому обліку як платник податків у Ленінській МДПІ у м. Луганську. 06.07.2004 позивач був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що було видано відповідне свідоцтво (а.с. 17). У 2010 році позивачем ТОВ «Міск-Інвест» до Ленінської МДПІ у м. Луганську поштовими відправленнями були подані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року, уточнюючі розрахунки з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та 2007 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2008 рік, за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців та 2009 рік, за 1 квартал та півріччя 2010 року. Вказані уточнюючі розрахунки не визнані Ленінською міжрайонною ДПІ у м.Луганську з посиланням про те, що вони заповнені з порушеннями порядку заповнення та подання податкової декларацій. Відповідач листами від 19.10.2010 №48196 (Т.2 а.с. 7), від 18.10.2010 №48106/28-521 (Т.2 а.с.14), від 05.11.2010 №52120 (Т.2 а.с. 34), від 13.10.2010 №47141/25-521 (Т.2 а.с. 39) від 19.10.2010 №48197 (Т.2 а.с. 44), від 13.10.2010 №47142/28-521 (Т.2 а.с. 50) повідомив позивача про невизнання уточнюючих розрахунків та запропоновано платнику податків виправити недоліки та направити знову податкові декларації.

Аналізуючи встановлені обставини та доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.2. вказаної норми Закону №2181 прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до норм Закону №2181 податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», яким затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та визначено порядок її заповнення (далі Порядок), що діяв на момент подання податкових декларацій з податку на додану вартість, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п. 3 Порядку).

Законом №2181 передбачено, що відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.

У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Відповідно до п. 4.4. Порядку, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до п.п.4.4.3. п.4 Порядку уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання (далі Порядок № 2), що діяв на момент подання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток.

Згідно з п. 1.3 зазначеного Порядку №2 декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобовязання чи ні.

Починаючи з податкового періоду - перший квартал 2006 року, декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 1.4 Порядку № 2).

1.5. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону №334 (334/94-ВР) , наростаючим підсумком з початку звітного календарного року (п. 1.5 Порядку №2).

Відповідно до п. 1.6 Порядку №2 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Згідно з п. 1.7 Порядку №2 декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.

За нормами Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним.

Судова колегія погоджується з виновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про наявність помарок на печатці в податкових деклараціях з ПДВ та з податку на прибуток як на причину невизнання вказаних декларацій податковою звітністю не заслуговують на увагу, оскільки вказані помарки носять технічний характер. Законом не передбачено як підставу невизнання декларацій податковою звітністю наявність помарок на відтиску печатки, невідповідність звітного періоду подання розрахунків.

Судова колегія має зазначити, що податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі, якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаянням норм матеріальтного і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцї.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекція у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 р. у справі № 2а-6875/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-6875/11/1270 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередьно до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 05 грудня 2011 року.

Головуючий суддяВасильєва І.А.

СуддіЯманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.