Ухвала суду № 22462378, 30.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року справа №2а/0570/7736/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Яковенка М.М. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засіданняВасильєві Є.С.

за участю представників від:

позивача: ОСОБА_2, представник за дов. від 15.07.11р.

відповідача: ОСОБА_3, представник за дов. від 04.01.11р.

ОСОБА_4, представник за дов від 20.04.11р.

розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції

засіданні апеляційну скаргу у Будьонівському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від07 жовтня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/7736/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Зуївський енергомеханічний завод»

до Державної податкової інспекції

в Будьонівському районі м. Донецька

про визнання неправомірним податкового

повідомлення-рішення від 22.03.2011 року

№0000102304,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000102304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29700194 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000102304 (том 2 арк. спр. 214-222).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач при визначенні бюджетного відшкодування дотримався вимог підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Державна податкова інспекція в Будьонівському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (том 2 арк. спр. 224-225).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що проведені позивачем та його постачальників операції не спричинили реального настання правових наслідків.

На думку апелянта, позивач здійснював діяльність, спрямовану на формування штучного податкового кредиту, відємного значення та формування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а не з метою отримання реальних наслідків для здійснення господарської фінансової діяльності підприємства.

Також, скаржник зазначає, що укладені правочини між позивачем та його контрагентами суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними, що судом першої інстанції не прийнято до уваги.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, вислухавши представників сторін встановила наступне.

Позивач - приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Будьонівської районної ради м.Донецька 17 квітня 2006 року, включено до ЄДРПОУ за № 34359707. Приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька як платник податків з 17 квітня 2006 року, що підтверджується довідкою від 31 травня 2010 року № 140/10/29-013 (т. 1 а.с. 209). Позивач є платником податку на додану вартість з 21 квітня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100285319 від 31 травня 2010 року (т. 1 а.с. 210).

З 07 грудня 2010 року по 11 січня 2011 року Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, червень, липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у березні, квітні, травні, червні, липні 2010 року, за наслідками якої було складено акт від 11 січня 2011 року № 18/23-411/34359707 (т. 1 а.с. 8-136).

Згідно з висновком акту перевірки, Приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод» були допущені порушення наступних приписів законодавства: п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України, що призвело до визнання нікчемними угод, укладених між позивачем та ТОВ «Форекс груп», ТОВ «Франко плюс», ТОВ «Дайм груп», ТОВ «Амальте-я», ТОВ «Альпарія», ТОВ «ВЧК» від 01.03.2010 № 01032010, від 05.02.2010 № ФГ-05/02, від 07.05.2010 № 0705, від 15.07.2010 № ДГ-159/0710, від 10.06.2010 № А-159, від 11.06.2010 № 45, від 21.07.2010 № 147; п. 1.8, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на 29700194 грн., у т.ч. за квітень 2010р. - 3994356 грн., за червень 2010р. - 5414076 грн., за липень 2010р. - 4780986 грн., за серпень 2010р. - 15510776трн., а також до заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 8916495 грн., у т.ч. за серпень 2010р. - 8916495 грн. (т. 1 а.с. 135). На підставі акта перевірки та відповідно до п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. «в» п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2011 року № 0000012304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 29700194 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22275146 грн. (т. 1 а.с. 140). Позивач оскаржив прийняте податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, рішенням якої від 18 березня 2011 року № 5089/10/25-113-1 (т. 1 а.с. 143-155) прийняте податкове повідомлення-рішення було скасовано у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22275146 грн. За наслідками адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року № 0000102304, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 29700194 грн., у т.ч. по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року № 23217 від 20 липня 2010 року на суму 3994356 грн., по декларації за червень 2010 року № 23210 від 20 липня 2010 року на суму 5414076 грн., по декларації за липень 2010 року № 9003998573 від 21 вересня 2010 року на суму 4780986 грн., по декларації за серпень 2010 року № 9003979184 від 20 вересня 2010 на суму 15510776 грн. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 22 квітня 2011 року № 7810/6/25-0115 скарга позивача була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском строку на оскарження (т. 1 а.с. 205-207). Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України та Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі Закон №168) Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, що між позивачем (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форекс груп» 05 лютого 2010 було укладено договір № ФГ-05/02 (т. 1 а.с. 247-248), згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення згідно специфікацій, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму в обумовлені договором строки (розділ 1 договору). Покупець придбаває товар у кількості та по цінам, вказаним у специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною. Загальна сума товару складає 21600000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3600000,00 грн. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 2 договору). Умови поставки само вивіз (п. 3.4 договору). Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані специфікації: № 1 від 15.02.2010 на поставку електродвигунів та редукторів на загальну суму 1600000,00 грн. у т.ч. ПДВ 266666,67 грн. (т, 1 а.с. 249); № 2 від 19.07.2010 на поставку електродвигунів, редукторів, насосів на загальну суму 20000062,98 грн. у т.ч. ПДВ 3333343,83 грн. (т. 1 а.с. 250); № 3 від 23.08.2010 на поставку електродвигунів, редукторів, насосів на загальну суму 33000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 5500000,00 грн. (т. 2 а.с. 1). Постачальником ТОВ «Форекс Груп» були видані позивачу податкові накладні № 0715 від 26.07.2010, № 0716 від 26.07.2010, № 0717 від 26.07.2010, № О806 від 27.08.2010, № О807 від 27.08.2010, № О808 від 27.08.2010 (т. 2 а.с. 2-7).

01 березня 2010 року між позивачем (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форекс Груп» (Постачальником) було укладено договір № 01032010 (т. 2 а.с. 8-11), згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити на умовах договору продукцію виробничо-технічного призначення (товар), сортамент, найменування, номенклатура, асортимент, кількість і ціна якого вказані у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (розділ 1 договору). Загальна сума договору на дату його підписання складає суму у національній валюті України, визначену на підставі специфікацій до цього Договору (п. 3.2 договору). Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості кожної узгодженої партії постачаємого товару у попередньому порядку не пізніше ніж за 1 добу до узгодженої дати відвантаження, якщо інші умови не передбачені у відповідній специфікації або додатку до договору. Датою поставки вважається дата оформлення витратної накладної (п. 4.1 договору). Умови, строки поставки товару, і, у разі необхідності, перелік вантажовідправників, вантажооторимувачів і виробників, вказується у специфікаціях до договору (п. 5.1 договору). Поставка товару здійснюється після попередньої заявки Покупця про готовність прийняти партію товару (п. 5.2 договору). Постачальник зобов'язується разом з відвантаженим товаром надати Покупцю оригінали або копії наступних документів: рахунок-фактуру на товар - 1 екземпляр; сертифікат (посвідчення) якості заводу-виробника; копії товарно-транспортних накладних або інших товарно-транспортних документів (п. 5.3 договору). Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані специфікації: № 1 від 09.03.2010 на поставку феросіліцію ФС45 і феромарганцю ФМн78 на загальну суму 80600,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки - самовивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя; строк поставки - березень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. 12); № 2 від 01.04.2010 на поставку феросіліцію ФС45 і феромарганцю ФМн78 на загальну суму 130050,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки само вивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя; строк поставки - квітень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. 13); № 3 від 28.04.2010 на поставку феромарганцю фМн78 на загальну суму 98500,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки - самовивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя: строк поставки - квітень-травень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. 14); № 4 від 04.06.2010 на поставку феросіліцію ФС45 і чавуну ПЛІ, ПЛ2 на загальну суму 103400,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки само вивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя; строк поставки - червень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. 15); № 5 від 08.06.2010 на поставку феромарганцю ФМн78 на загальну суму 78000,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки само вивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя: строк поставки - липень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 ах. 16); № 6 від 12.06.2010 на поставку чавуну ПЛІ, ПЛ2 на загальну суму 77250,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки само вивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя; строк поставки - липень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. П); № 7 від 05.08.2010 на поставку ферросіліцію ФС45 на загальну суму 37500,00 грн. у т.ч. ПДВ; умови поставки само вивіз зі складу Постачальника у м. Запоріжжя: строк поставки - червень 2010р.; умови оплати - відстрочка платежу - 20 банківських днів з моменту поставки; строк прийомки по якості - протягом 5 днів з дати поставки (т. 2 а.с. 18). Виконання умов договору підтверджують видаткові накладні № 3.15 від 15.03.2010 на суму 77795,00 грн. у т.ч. ПДВ 12965,83 грн. (т. 2 а.с. 21), № 4.02 від 02.04.2010 на суму 134412,46 грн. у т.ч. ПДВ 22402,08 грн. (т. 2 а.с. 24), № 4.30 від 30.04.2010 на суму 98500,00 грн. у т.ч. ПДВ 16416,67 грн. (т. 2 а.с. 27), № 6.08 від 08.06.2010 на суму 25400,00 грн. у т.ч. ПДВ 4233,33 грн. (т. а.с. 30), № 6.09 від 08.06.2011 на суму 78000,00 грн. у т.ч. ПДВ 13000,00 грн. (т. 2 а.с. 31), О708 від 08.07.2010 (т. 2 а.с. 35), № 0714 від 14.07.2010 на суму 77250,00 грн. у т.ч. 12875,00 грн. (т. 2 а.с. 38), № О805 від 05.08.2010 на суму 37500,00 грн. у т.ч. ПДВ 6250,00 грн. (т. 2 а.с. 41), а також товарно-транспортні накладні № 09/02-2010 від 15.03.2010 (т. 2 а.с. 22), № 204/10 від 02.04.2010 (т. 2 а.с. 25), б/н від 30.04.2010 (т. 2 а.с, 28), № 606/2010 від 08.06.2010 (т. 2 а.с. 32), № 8/07 від 08.07.2010 (т. 2 а.с. 36), № 1407/2010 від 14.07.2010 (т. 2 а.с. 39), № 508/2010 від 05.08.2010 (т. 2 а.с. 42). Також фактичне здійснення поставки товару за вказаним договором підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є водіями Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод», що підтвердили перевезення товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Форекс Груп» позивачу. За наслідками господарських операцій поставки постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Форекс Груп» були видані позивачу податкові накладні № 3.15 від 15.03.2010 (т. 2 а.с. 23), № 4.02 від 02.04.2010 (т. 2 а.с. 26), № 4.30 від 30.04.2010 (т. 2 а.с. 29), № 0608 від 08.06.2010 (т. 2 а.с. 33), № 0609 від 08.06.2010 (т. 2 а.с. 34), № О708 від 08.07.2010 (т. 2 а.с. 37), № 0714 від 14.07.2010 (т. 2 а.с. 40), № О 805 від 05.08.2010 (т. 2 а.с. 43). 07 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франко Плюс» (Постачальником) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (Покупцем) було укладено договір № 0705 (т. 1 а.с. 218-219), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна з одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (розділ 1 договору). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 3 договору). Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані специфікації: № 1 від 27.05.2010 на поставку ферросіліцію ФС у кількості 1309 тонн на загальну суму 15767832,00 грн. у т.ч. ПДВ 2627972,00 грн.; строк оплати - травень-червень 2010р.; строк поставки - січень-березень 2011р. (т. 1 а.с. 220); № 2 від 28.06.2010 на поставку ферросіліцію ФС у кількості 581,119 тонн на загальну суму 7000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1166666,67 грн.; строк оплати - травень-червень 2010р.; строк поставки - січень-березень 2011р. (т. 1 а.с. 221); № 3 від 21.07.2010 на поставку ферросіліцію ФС75 у кількості 415,883 тонн на загальну суму 6000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1000000 грн.; строк оплати - липень-серпень 2010р.; строк поставки - січень-березень 2011р. (т. 1 а.с. 222); № 4 від 02.08.2010 на поставку насосу масляного, листів ресори, дисків зчеплення, сальників, розпилювачів форсунки, заглушки на загальну суму 603038,00 грн. у т.ч. ПДВ 100506,33 грн.; строк оплати - серпень 2010р.; строк поставки - лютий 2011р. (т. 1 а.с. 223); № 5 від 19.08.2010 на поставку ферросіліцію ФС75, ферросіліцію ФС45, феромарганцю ФМН78 на загальну суму 50570000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8428333,33 грн.; строк оплати - серпень 2010р.; строк поставки - лютий-березень 2011р. (т. 1 а.с. 224). Постачальником ТОВ «Франко Плюс» були видані позивачу податкові накладні № 11 від 31.05.2010, № 5 від 30.06.2010, № 10 від 26.07.2010, № 12 від 02.08.2010, № 16 від 27.08.2010, № 17 від 27.08.2010 (т. 1 а.с. 225-230). 10 червня 2010 року між Товарситвом з обмеженою відповідальністю «Амальте-я» (Продавцем) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (Покупцем) було укладено договір від № А-159, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна з одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (розділ 1 договору). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця: на підставі виставлених рахунків. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 3 договору). Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані специфікації, що є додатками до договору: № 1 від 10.06.2010 на поставку станку на загальну суму 7000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1166666,67 грн.; строк поставки-квітень 2011р.; № 2 від 14.07.2010 на поставку станку на загальну суму 7000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1166666,67 грн.; строк поставки - квітень 2011р. Продавцем ТОВ «Альматея» були видані позивачу податкові накладні № 29 від 26.07.2010, №20 від 30.06.2010. 11 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпарія» (Продавцем) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (Покупцем) було укладено договір № 45 (т. 1 а.с. 239-240), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна з одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (розділ 1 договору). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених рахунків. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 3 договору).

Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані додаткові угоди, що є додатками до договору: № 1 від 11.06.2010 на поставку електродвигунів на загальну суму 7000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 1166666,67 грн.; строк поставки - грудень 2010р. - березень 2011р. (т. 1 а.с. 241-242); № 2 від 19.07.2010 на поставку моторів-редукторів, редукторів на загальну суму 20000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3333333,33 грн.; строк поставки - грудень 2010р. - березень 2011р. (т. 1а.с. 243).

Продавцем ТОВ «Альпарія» були видані позивачу податкові накладні № 8 від 30 червня 2010 року, № 15 від 26.07.2010 (т. 1 а.с. 244-246).

15 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайм Груп» (Продавцем) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (Покупцем) було укладено договір № ДГ-159/0710 (т. 1 а.с. 231-232), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна з одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (розділ 1 договору).Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених рахунків. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 3 договору).

Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані додатки до договору: № 1 від 21.07.2010 на поставку вузлів вводу коагулянту, корпусів фільтру, смоли іонообмінної та ін. на загальну суму 20000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3333333,33 грн.; строк оплати - 10 днів з моменту підписання цього додатку; строк поставки - березень 2011р. (т. 1 а.с. 233-234); № 2 від 24.09.2010 на поставку флотаціонних машин (установок), горитів, дробарок на загальну суму 52350000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8725000,00 грн.; строк оплати - 10 днів з моменту підписання цього додатку; строк поставки - березень 2011р. (т. 1 а.с. 235).

Продавцем ТОВ «Дайм Груп» були видані позивачу податкові накладні № 13 від 26.07.2010, № 14 від 26.07.2010 (т. 1 а.с. 236-238).

21 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЧК» (Продавцем) та Приватним акціонерним товариством «Зуївський енергомеханічний завод» (Покупцем) було укладено договір від № 147/0710, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна з одиницю товару (асортимент і номенклатура), визначається у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору (розділ 1 договору). Оплата по договору здійснюється в українських гривнях шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених рахунків. Покупець перераховує вартість товару на умовах 100% передплати (розділ 3 договору). Відповідно до умов зазначеного договору між сторонами були підписані специфікація, що є додатком до договору, № 1 б/д на поставку редукторів на загальну суму 1365000,00 грн. у т.ч. ПДВ 227500,00 грн. Продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЧК» була видана позивачу податкова накладна № 3007 від 30 липня 2010 року. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що позивач здійснив оплату за товар згідно вищевказаних договорів поставки на умовах передплати, що підтверджується виписками банку (т. 2 а.с. 44-64, 130-176). Суми податкового кредиту згідно вищевказаних податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів 2010 року, що відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 156-204). Частиною 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.4 Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовується доводами апелянта, що документи сформовані за господарськими операціями між позивачем та його контрагентами є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкові накладні видані контрагентами, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту періоду що перевірявся податок на додану вартість, відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” для включення зазначеної суми до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобовязання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Стосовно посилань апелянта на нікчемність правочину судова колегія зазначає, що за приписами статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемність передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обовязків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Проте, за змістом статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Проте, наявні у матеріалах справи первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг), підтверджена податковими накладними підлягає включенню до складу податкового кредиту, оскільки матеріалами справи доведено, що господарські операції з придбання товару були вчинені реально, з метою використання у межах господарської діяльності.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/7736/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/7736/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000102304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 02 грудня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді М.М.Яковенко

А.В.Гайдар