Ухвала суду № 22461920, 29.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року справа №2а/0570/13925/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П. , Попова В.В.

при секретарі Газарян А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2 за довір. від 05.01.2011 р.

представника відповідача ОСОБА_3 за довір. від 15.11.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/13925/2011 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м Торезі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2011 року № 0001211510 від 07 липня 2011 року № 0001221510 від 07 липня 2011 року № 0001231510,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м Торезі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2011 року № 0001211510 від 07 липня 2011 року № 0001221510 від 07 липня 2011 року № 0001231510.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення податковою інспекцією при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень приписів пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001211510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 581647,66 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001221510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1 448 770,90 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі № 0001231510 від 07 липня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 9 431,60 грн.

Не погодившись з винесеною постановою відповідачем подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права, не дослідження обставин, що мають значення для справи, у повному обсязі, необхідному для правильного й обґрунтованого вирішення спору, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що позивач Державне підприємство «Торезантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32366906, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00№ 490900, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. спр. 31). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у м. Торезі (відповідач у справі).

15 червня 2011 року податковою інспекцією (відповідачем у справі) проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, за наслідками проведення якої складений акт № 37/15-014-22/32366906 від 15 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 9-14).

В ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено несвоєчасну сплату позивачем розстрочених податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 2 322 464,80 грн., самостійно узгоджених податкових зобовязань в сумі 6 122 225,04 грн. та зобовязань в сумі 56791,00 грн. визначених податковими повідомленнями рішеннями. 7 липня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки висновків та підпункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001211510 про застосування до позивача штрафу в сумі 581 647,66 грн. за затримку на 456 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в сумі 1163 295,32 грн. (т. 1 арк. справи 6).

- № 0001221510 про застосування до позивача штрафу в сумі 1 448 771,99 грн. за затримку на 327 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в сумі 7 243 859,52 грн. (т. 1 арк. справи 7).

- № 0001231510 про застосування до позивача штрафу в сумі 9 432,60 грн. за затримку на 22 календарних дні сплати суми грошового зобовязання в сумі 94326,00 грн. (т. 1 арк. справи 8).

Відповідач є органом державної влади, до повноважень якого входить здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наслідками реалізації відповідачем наданих владних функцій з контролю за своєчасністю сплати податкових зобовязань відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року № 0001211510, № 0001221510, № 0001231510, якими до позивача застосовані штрафні санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України. Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Податковий кодекс України набрав чинності 01 січня 2011 року. Прикінцеві та/або перехідні положення Податкового кодексу України не містять норм, які надавали би йому зворотної дії. Також Податковий кодекс України не містить перехідних положень, які визначали би порядок застосування визначених цим кодексом штрафних санкцій, до правовідносин, що мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 581647,66 грн. (т. 1 арк. справи 15-22) до податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 1 163 295,32 грн., з яких: 558 146,28 грн. - чергові платежі по сплаті податкового боргу розстроченого рішеннями податкової інспекції та рішеннями суду; 593194,04 грн. - самостійно узгоджені податкові зобовязання та 11 955,00 грн. податкові зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000012310 від 01 лютого 2010 року.

Відповідно до даних акту перевірки, відповідачем в рахунок плати податкових зобовязань були спрямовані кошти в сумі 820858,32 грн., сплачені позивачем за платіжними дорученнями № 11/75 від 12 січня 2007 року, № 11/1046 від 18 квітня 2007 року, № 11/1072 від 20 квітня 2007 року, № 11/1084 від 24 квітня 2007 року, № 11/1119 від 26 квітня 2007 року, № 11/1134 від 27 квітня 2007 року, № 11/1909 від 18 липня 2007 року, № 11/882 від 11 березня 2008 року, № 11/886 від 11 березня 2008 року, № 11/1094 від 19 березня 2008 року, № 11/1843 від 08 травня 2008 року, № 11/1903 від 14 травня 2008 року, № 11/1907 від 15 травня 2008 року, № 11/1914 від 16 травня 2008 року, № 11/1913 від 16 травня 2008 року, № 11/1931 від 19 травня 2008 року, № 11/1955 від 20 травня 2008 року, № 11/1956 від 20 травня 2008 року, № 8 від 25 лютого 2010 року, № 70 від 2 березня 2010 року, № 77 від 3 березня 2010 року, № 114 від 12 березня 2010 року, № 123 від 12 березня 2010 року, № 126 від 12 березня 2010 року, № 136 від 18 березня 2010 року, № 132 від 18 березня 2010 року, № 272 від 19 березня 2010 року, № 149 від 23 березня 2010 року, № 163 від 24 березня 2010 року, № 175 від 25 березня 2010 року, № 179 від 25 березня 2010 року, № 11/200 від 30 березня 2010 року, № 196 від 30 березня 2010 року, № 201 від 31 березня 2010 року, № 8 від 31 березня 2010 року, № 9 від 31 березня 2010 року, № 10 від 31 березня 2010 року, № 11/205 від 31 березня 2010 року, № 20 від 02 квітня 2010 року, № 21 від 02 квітня 2010 року, № 22від 02 квітня 2010 року, № 23 від 02 квітня 2010 року, № 24 від 02 квітня 2010 року, № 229 від 07 квітня 2010 року, № 41 від 9 квітня 2010 року, № 242 від 12 квітня 2010 року, № 249 від 14 квітня 2010 року, № 290 від 21 квітня 2010 року, № 311 від 21 квітня 2010 року, № 317 від 26 квітня 2010 року, № 66 від 28 квітня 2010 року, № 75 від 28 квітня 2010 року, № 240 від 26 жовтня 2010 року, № 241 від 26 жовтня 2010 року, № 30 від 10 листопада 2010 року, № 2035 від 11 листопада 2010 року, № 2110 від 19 листопада 2010 року, № 2111 від 19 листопада 2010 року, № 2200 від 02 грудня 2010 року, № @PL 206372 від 25 лютого 2010 року, № @PL 283484 від 04 березня2010 року, № @PL 213920 від 12 березня 2010 року, № @PL 431921 від 18 березня2010 року, № @PL 094831 від 29 березня2010 року.

Крім цього, згідно зазначеного розрахунку, відповідачем застосовані штрафні санкції внаслідок відображення в обліковій картці позивача сплати позивачем податкових зобовязань в сумі 342 437,00 грн. у звязку із наданням останнім уточнюючих розрахунків № 9002879567 від 21 липня 2010 року, № 9005375495 від 30 листопада 2010 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Правовою підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення податковою інспекцією визначений пункт 126.1. статті 126 Податкового кодексу України. Проте, цієї статтею не передбачено застосування штрафної санкції у розмірі 50% від суми несвоєчасно погашених податкових зобовязань.

Крім цього, відповідно до наданого відповідачем розрахунку, даних облікової картки платника податку на додану вартість, вбачається, що передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення стали порушення строків сплати податкових зобовязань, що мали місце протягом 2007-2010 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що норми Податкового кодексу України, якими визначено відповідальність платника податків не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001211510 від 07 липня 2011 року порушений принцип недопустимості зворотної дії закону в часі, внаслідок чого відповідач безпідставно застосував штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за зазначеним податковим повідомлення-рішенням в сумі 581647,66 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень № 0001221510 від 07 липня 2011 року та № 0001231510 від 07 липня 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статі 126 Податкового кодексу України є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобовязань із порушенням встановлених термінів сплати.

Відповідно до ст. 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно даних акту перевірки та наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 144871,90 грн. (т. 1 арк. справи 23) до податкового повідомлення-рішення № 0001221510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 7 243 859,52 грн., з яких: 1 764 318,52 грн. - чергові платежі по сплаті податкового боргу розстроченого рішеннями податкової інспекції та рішеннями суду; 5 434 705,00 грн. - самостійно узгоджені податкові зобовязання та 44836,00 грн. податкові зобовязання, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0002201510 від 18 жовтня 2010 року.

Згідно змісту акту перевірки, відповідачем в рахунок сплати податкових зобовязань були спрямовані кошти в сумі 7400,00 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням № 70/001 від 25 травня 2011 року. В іншій частині, штрафні санкції були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці здійснення погашення позивачем податкового боргу в сумі 7 236 459,52 грн. у звязку з наданням позивачем уточнюючого розрахунку № 9003861945 від 14 червня 2011 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Згідно даних акту перевірки та наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94326,00 грн. (т. 1 арк. справи 24) до податкового повідомлення-рішення № 0001231510 від 07 липня 2011 року штрафні санкції застосовані відповідачем внаслідок встановлення несвоєчасної сплати податкових зобовязань в сумі 94326,00 грн., які є сумою самостійно узгоджених податкових зобовязань.

Згідно змісту акту перевірки, штрафні санкції були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці як здійснення погашення податкового боргу в сумі 94326,00 грн. надання позивачем уточнюючого розрахунку № 9003861945 від 14 червня 2011 року про зменшення податкових зобовязань у звязку із самостійним виявленням помилок в раніше наданих деклараціях.

Надання позивачем уточнюючого розрахунку не є сплатою податкового зобовязання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобовязання у звязку із виявленням ним помилок у раніше наданих деклараціях, що передбачений статтею 50 Податкового кодексу України, через що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, повязаних із несвоєчасною сплатою податкових зобовязань.

Крім цього, згідно пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 гривні за кожне порушення. Зазначений пункт 7 розділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України містить в собі встановлені законодавцем особливості застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, вчинених в період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року. Будь-які законодавчо визначені підстави для неприйняття органами державної податкової служби приписів цього підпункту в податкової інспекції відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що виявлені відповідачем порушення, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001221510 від 07 липня 2011 року та № 0001231510 від 07 липня 2011 року, вчинені у межах періоду, визначеного пунктом 7 розділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що свідчить про те, що штрафні санкції мали застосовуватися відповідачем у розмірі 1,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом було визначено суму штрафу, застосованого податковими повідомленнями-рішеннями від 07 липня 2011 року № 0001221510 та № 0001231510 без врахування приписів пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, що свідчить про обґрунтованість заявлених позивач вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, ухвала суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/13925/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 р. у справі № 2а/0570/13925/2011 за позовом Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м Торезі Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2011 року № 0001211510 від 07 липня 2011 року № 0001221510 від 07 липня 2011 року № 0001231510 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29.11.2011р. Повний текст ухвали складено 04.12.2011р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Горбенко К.П.

Судді: Лях О.П.

Попов В.В.