Ухвала суду № 22457632, 23.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року справа №2а/0570/14434/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С. В. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_2 довіреність від 27.05.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 21.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011р. у справі № 2а/0570/14434/2011 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Донагроімпекс" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 року №НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011р. у справі № 2а/0570/14434/2011 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Донагроімпекс" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 01 серпня 2011 року № НОМЕР_1 про зменшення відємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року на 47662,00грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1,00 грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача за період за листопад-грудень 2010р., січень-лютий 2011р. за результатами якої складений акт від 25.06.2011р. № 892/23-3/25333903 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011р. № НОМЕР_1, яким позивачеві згідно підпункту 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за березень в розмірі 47662 грн., штрафні (фінансові) санкції 1грн.

Підставою для прийняття наведених рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.198.4 ст.198, п. 201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 та п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Актом перевірки встановлено, що на порушення вимог п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України позивачем до складу податкового кредиту у березні 2011р. віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 47087,62 грн., що складається з вартості витрат, повязаних з придбанням товару (соняшника, пшениці товарної позиції 1001 та 1206), який у відповідності до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасового, до 01.01.2014р. звільняються від оподаткування ПДВ, а саме:

- 37171,85грн. внаслідок придбання від ТОВ «Азовська транспортно-експедиційна компанія» послуг з перевалки соняшника на експорт згідно договору №023-ЕХ/2010 від 27.12.2010р.

- 9066, 30грн. внаслідок придбання від ТОВ «Артемівський комбінат хлібопродуктів» послуг зі зберігання та навантаження у звязку із вивезенням зерна згідно договору №80 від 12.10.2010р.

- 188,86 грн. внаслідок придбання від Донецької обласної хлібної інспекції послуг згідно договору №1 від 04.01.2011р., повязаних з оглядом зерна та продуктів його переробки при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Сторонами не заперечується, що придбання наведених вище послуг повязано із здійсненням позивачем експорту зернових культур товарної позиції 1001 та 1008.

Пунктом 198.4 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) , технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

У частині другій цієї норми встановлено, що у разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, крім експорту операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року.

Тобто, за приписами цієї норми, операції з експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 до 1 липня 2011 року оподатковуються за нульовою ставкою.

Враховуючи, що позивачем до складу податкового кредиту було включені суми податку на додану вартість у звязку із придбанням послуг, повязаних з експортом зернових культур товарних позицій 1001-1008, які оподатковувалися за нульовою ставкою, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності застосування податковим органом положень п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Актом перевірки також встановлено, що позивачем на порушення вимог п.198.4 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до складу податкового кредиту у березні 2011р. віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 296,67 грн. при придбанні палива з метою перевезення зернових культур у ТОВ «Параллель-М ЛТД» відповідно до договору №0000332/10-11-ЛС від 01.01.2010р. та у розмірі 364,64 грн. у ТОВ «АНП-СХІД» за договором №ДН040110-002 від 04.01.20210р.

З доданих до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів ( відомості на отпуск палива, лімітна картка, подорожні листи) вбачається, що пальне придбавалося позивачем з метою заправлення автомобілю марки УАЗ 331512 д.н. НОМЕР_3 та марки Lexus д.н. НОМЕР_2, які не використовувалися у перевезенні зернових культур. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності податковим органом порушення позивачем вимог п.198.4 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При здійсненні перевірки було також встановлено, що в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у березні 2011року за рахунок включення суми ПДВ по податковим накладним, виписаних у попередніх податкових періодах на загальну суму 574,58грн.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.201.1, п.201.4 ст.200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Позивачем до складу податкового кредиту березня 2011р. було включено суму податку на додану вартість 574,58 грн. на підставі податкових накладних, отриманих позивачем у березні 2011 року. Факт отримання цих податкових накладних у березні 2011 року підтверджений даними журналу вхідної кореспонденції.

Зазначені в акті перевірки податкові накладні містять в собі обовязкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за цими накладними .

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011р. у справі № 2а/0570/14434/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011р. у справі № 2а/0570/14434/2011 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 листопада 2011року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 28 листопада 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок