Постанова № 22457083, 24.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року справа №2а/0570/7566/11

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

при секретарі судового засідання Газарян А.В.

за участю представників сторін: від відповідача Воробйов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7566/11 за позовом Донецького обласного центра зайнятості до Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" про стягнення суми штрафу в сумі 89 266, 57грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7566/11 позов Донецького обласного центру зайнятості до Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька» про стягнення суми штрафу в сумі 89 266, 57 грн. - задоволено.

Постановлено стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька» суму штрафу за порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» у розмірі 89 266, 57 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 57 коп. на користь Донецького обласного центру зайнятості (розрахунковий рахунок № 37179305900004, у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, одержувач - Донецький міський центр зайнятості, код платежу 50040500, МФО банку 834016, код ОКПО 25671511).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Донецький обласний центр зайнятості, зареєстрований 12.06.1998 року виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1 266 120 0000 023662, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідно до абзацу 5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідач, Комунальне підприємство «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька» створене відповідно до рішення Донецької міської ради від 11 вересня 2006 року за № 4/11 та зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.04.2007 року за № 1 2661230000025441, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 737361. Згідно довідки підприємство включене до ЄДРПОУ. Підприємство діє на підставі Статуту, затвердженого Розпорядженням Донецького міського голови від 30.01.2007 року № 66 та зареєстровано у Донецькому міському центру зайнятості як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 12 січня 2011 року був складений акт перевірки додержання законодавства про зайнятість № 3 від 12 січня 2011 року, згідно якого інспекцією було зафіксовано порушення про фактичне вивільнення працівників, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. При цьому, у вказаному акті було зазначено, що відповідно до Журналу реєстрації вихідної кореспонденції підприємства звіт за формою 4-ПН (факт) був складений та направлений до Донецького обласного центру зайнятості 19.11.2010 р., реєстраційний № 2002, тобто до видання наказу про вивільнення працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки дата складання звіту - 23.11.2010 р., тобто раніше дати видання наказу про вивільнення вказаних осіб за п. 1 ст. 40 КЗпП України. За несвоєчасне подання звіту про фактичне вивільнення вказаних працівників до Донецького обласного центру зайнятості до відповідача відповідно до вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» застосовується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Згідно довідок розмір річної заробітної плати вивільнених працівників складає 89 266, 57 грн.

На підставі акту перевірки, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість 12 січня 2011 було винесене рішення до акту перевірки від 12.01.2011 року №3 про накладення штрафних санкцій за порушення п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» та виданий припис до акту перевірки № 3 від 12.01.2011 року.

Відповідно до припису підприємству було приписано за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що виразилось у несвоєчасному наданні даних про фактичне вивільнення працівників до Донецького обласного центру зайнятості, у місячний термін з дня отримання акту та припису сплатити штраф у сумі 89 266, 57 грн.

Предметом спору по цій справі є додержання відповідачем строків звіту про фактичне вивільнення працівників.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», на який посилається позивач як на підставу застосування штрафних санкцій ,

При вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Звітність про заплановане вивільнення працівників за формою 4-ПН була надана відповідачем до Донецького обласного центру зайнятості 23.09.2010 року ( а.с. 19 ) , за два місяці , тобто своєчасно, що сторонами не заперечується.

Натомість звіт про фактичне вивільнення працівників за станом на 23.11.2010 р. ( а.с. 17 ) був наданий , згідно штампу Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" - 19.11.2010 року, тобто за чотири дні до фактичного вивільнення, та отриманий центром зайнятості 22.11.2010 р. , тобто за день до фактичного вивільнення працівників.

Надання звітності на чотири дні раніше строків подання такої звітності і є на думку позивача порушенням строків подання звітності , що є підставою для застосування штрафних санкцій передбачених п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Колегія суддів не погоджується з такою позицією позивача , оскільки відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення Державна служба зайнятості:

аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці;

консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;

здійснює у порядку, встановленому законодавством, збір та опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку праці та становище в сфері зайнятості населення;

подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників;

організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

надає послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову;

бере участь у підготовці перспективних і поточних державних і територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

Відповідно до п. 5 ст. 20 ЗУ «Про зайнятість населення» підприємство повинно було подати звіт про фактичне вивільнення працівників в десятиденний строк після вивільнення, а подало за чотири дні до вивільнення.

На думку колегії суддів подання звітності відповідачем про фактичне вивільнення працівників на чотири дні раніше строків, та отримання центром зайнятості на один день раніше строків фактичного вивільнення працівників, не є дією та порушенням яке суперечить інтересам центру зайнятості, та відповідно грубим порушенням , за яке п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачені санкції штрафні санкції у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7566/11 за позовом Донецького обласного центра зайнятості до Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" про стягнення суми штрафу в сумі 89 266, 57грн скасувати та винести нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Донецького обласного центра зайнятості до Комунального підприємства "Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька" про стягнення суми штрафу в сумі 89 266, 57грн відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 29.11.2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

К.П. Горбенко