Ухвала суду № 22456631, 17.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа №2а-7587/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Попова В.В. , Лях О.П.

при секретарі Газарян А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_2 за довір від 22.10.2011 року

за участю представника позивача ОСОБА_3 за довір від 22.10.2011 року

за участю представника відповідача ОСОБА_4 за довір від 04.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 р. у справі № 2а-7587/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 25.03.2011 р. № 135/23/31441877, яка проводилась на ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код за ЄДРПОУ 37288173) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0002132310/0.

У висновку акту зазначено, що ТОВ «АБ «Тайфун» було порушено пп. 3.1.1. п. 3.1., ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.5.1., п. 7.5., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., та неправомірно сформовано податковий кредит у розмірі 778 188, 87 грн.

04 квітня 2011 року на адресу відповідача у встановленому порядку, було надіслано заперечення до акту № 135/23/31441877 від 25.03..2011 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (вих. № 195 від 04.04.2011 р). про перегляд акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 135/23/31441877 від 25.03.2011 року.

На адресу позивача надійшла відповідь на заперечення до акту перевірки від 25.03.2011 р № 135/23/31441877 (вих. № 14402/23-717 від 08.04.11 р.), позиція Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишилася без змін, а заперечення ТОВ «АБ «Тайфун» без задоволення.

Вважають, що винесене повідомлення - рішення від 11.04.2011 р. № 002132310/0 є необґрунтованим, винесеним безпідставно та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Позивачем було подано до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську декларацію ПДВ за грудень 2011 року, де заявлено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 778 188, 87 грн.

У звязку з цим на ТОВ «АБ «Тайфун» проведено позапланову невиїзну перевірку з питань сформованого податкового кредиту за рахунок ТОВ «Юрторгпак» у сумі 778 188, 87 грн. за грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 11.04.2011 р. № 0002132310/0.

Позивач з цими висновками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську погодитися не може.

Вказує, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» були укладені наступні договори:

- Договір № 203 купівлі продажу від 01.12.2010 року з додатками від 01.12.2010р.;

- Договір № 281 про надання інформаційних послуг від 01.11.2010 року.

Первинні документи, що підтверджують дійсність укладених вище зазначених договорів, факт наявності господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Юрторгпак», проведення бухгалтерських операцій між ними це: рахунки фактури за наданні послуги та поставленні товари, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткові накладні.

Крім вище зазначених документів, для виконання договору № 281 про надання інформаційних послуг від 01.11.2010 року позивачем була надана ТОВ «Юрторгпак» заявка на проведення інформаційно консультаційних послуг, затверджена керівниками підприємств від 29 листопада 2010 р. та затверджено перелік тематики занять з охоронниками ТОВ «АБ «Тайфун» на 2010 р. із службової підготовки.

Між субєктами господарювання проводились розрахунки. Сплата за отриманий товар та надані послуги здійснювалась у безготівкової формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

02 березня 2011 року позивач отримав відповідь від ТОВ «Юрторгпак», в якому зазначалося, що грошові кошти, які надійшли платіжними дорученнями будуть зараховані як сплата за інформаційні послуги, надані в грудні 2010 р. згідно договору № 281 від 01.12.2010р. та за товар, наданий в грудні 2010 г. згідно договору № 203 від 01.12.2010 р.

Відносно ТОВ «Юрторгпак» зазначають, що в акті перевірки вказано, що згідно довідки № 1997/7/26 від 03.03.11 р. відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ «Юрторгпак», за юридичною адресою: АДРЕСА_1 не знаходиться, тому немає можливості здійснити додаткову перевірку контролю та впорядкування оброблених даних первинних документів. Однак, всі первинні документи знаходяться у Ленінської МДПІ у м. Луганську, а значить, що можливість перевірити ці документи є, і висновок про відсутність ТОВ «Юрторгпак», за юридичною адресою не може бути підставою для не включення позивачем до бюджетного відшкодування суми податкового кредиту у розмірі 778188,87 грн.

Посилання відповідача на відсутність в штаті ТОВ «Юрторгпак», працівників не є обґрунтованою, бо позивач не повинен зясовувати кількісний склад контрагента, послуги були надані, товар отриманий, яка посадова особа це здійснювала не повинно стосуватися позивача.

Вважають, що чинним законодавством України не передбачено, що на сторону цивільно правової угоди, яка є платником податків, покладено обовязок з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Крім того, повідомляють, що сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню була заявлена позивачем для відшкодування на рахунок платника у банку. При цьому відповідач у своєму повідомленні - рішенні від 11.04.2011 р. № 0002132310/0 зменшив податкові зобовязання з ПДВ наступних податкових періодів, що суперечить вимогам діючого законодавства та порушує права позивача.

У звязку з викладеним, вважають, що позивачем не були порушені норми діючого законодавства України про бухгалтерський та податковий облік, відносно завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 778188,87 грн.

Просять визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. № 0002132310/0 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 778 188,00 грн., а також нарахування штрафних санкцій у розмірі 194 547.00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської міжнародної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання нечинни податкове повідомлення-рішення задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. № 0002132310/0 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 778 188, 00 грн., а також нарахування штрафних санкцій у розмірі 194 547,00 грн.

Не погодившись з винесеною постановою відповідачем подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права, не дослідження обставин, що мають значення для справи, у повному обсязі, необхідному для правильного й обґрунтованого вирішення спору, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши представників позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами Ленінської МДПІ в м. Луганську на підставі службового посвідчення серії УЛГ № 091929 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юрторгпак» за грудень 2010 р.

По результатам перевірки складено акт від 25.03.2011 р. № 135/23/31441877, у висновку якого зазначено, що позивачем порушено пп. 3.1.1. п. 3.1., ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.5.1., п. 7.5., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., та неправомірно сформовано податковий кредит у розмірі 778 188, 87 грн. ( т.1 арк.спр.13-22).

На підставі акту невиїзної документальної перевірки, яка проводилась на ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код за ЄДРПОУ 37288173) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0002132310/0 ( т.1 арк.спр.23).

04 квітня 2011 року позивач звернувся до Ленінської МДПІ в м. Луганську заперечення до акту № 135/23/31441877 від 25.03.2011 про перегляд акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 135/23/31441877 від 25.03.2011 року (т.1 а.с.24-25).

На адресу позивача надійшла відповідь на заперечення до акту перевірки від 25.03.2011 р № 135/23/31441877 (вих. № 14402/23-717 від 08.04.11 р.), позиція Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишилася незмінною ( т.1 а.с.26-27).

Відповідно пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів ( робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт ( послуг) платником податку.

В ході судового розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» були укладені договори № 203 від 01.12.2010 року, №281 від 01.11.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач проводив оплату за перевіряємий період за договорами №281 від 01.11.2010 та №203 від 01.12.2010, на час розгляду справи заборгованість відсутня.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що до перевірки не було надано ніяких підтверджуючих документів, в якій саме формі викладені результати інформаційно-консультаційних послуг, судом спростовано з огляду на наступне. Види наданих актів здавання прийняття робіт мають загальний характер та фактично повторюють умови договору про надання інформаційно-консультаційних послуг. Та відповідно до матеріалів справи зміст інформаційно-консультаційних послуг був викладений та наданий шляхом проведення лекційних занять з працівниками позивача, що підтверджується копіями рапортів начальників охорони та журналом вхідної кореспонденції, які і є звітами про проведення послуг ( т.1 а.с. 168-184, т.2 а.с. 26-39).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Що стосується тверджень представника відповідача, що згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Юрторгпак», 15.06.2011 року внесено відомості до ЄДР про відсутність юридичної особи за адресою: м. Луганськ ,вул. Цимлянська, 15/208 та твердження відповідача зазначені в акті перевірки відносно того, що в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Юрторгпак» з моменту реєстрації та на теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспорті засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання угод не можливим, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначається, що інформація щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юрторгпак» була отримана в телефонному режимі від директора ТОВ «Юрторгпак». Підтвердження щодо факту отримання інформації саме від директора ТОВ «Юрторгпак» та її змісту відсутні.

Для виконання зобовязань по договорах, які укладені між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» складські приміщення та автотранспортні засоби не потрібні. Між позивачем та «Юрторгпак» було укладено договір на здійснення експедиційних послуг з перевезення. Згідно зазначеного договору ТОВ «Юрторгпак» приймає на себе зобовязання тільки з організації перевезень працівників Позивача та не здійснює перевезення самостійно.

Також між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» було укладено договір купівлі-продажу. За цим договором позивач самостійно доставляв товар, що підтверджується видатковими накладними, які представником позивача долучені до матеріалів справи та в ході розгляду справи досліджувались судом.

З огляду на те, що договір про перевезення вантажів ніколи не укладався між позивачем та ТОВ «Юрторгпак», а між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» виникли правовідносини на основі договору купівлі-продажу. Відповідно до договору купівлі-продажу позивач, як покупець, самостійно забирав товар, що підтверджується видатковими накладними на товар, колегія суддів не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що відсутні документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень (надання послуг) та не встановлено наявність відповідних документів, оскільки такі правила регулюють відносини між вантажовідправником, перевізником та вантажоодержувачем в рамках укладеного договору перевезення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Згідно ст.79 ПК України (особливості проведення документальної невиїзної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних перевірок не обовязкова.

Крім того, позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалась господарська діяльність за перевіряємий період, протягом якого сформовано податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства, тому позов підлягає задоволенню.

Таким чином, перевіривши можливість позивача щодо здійснення операцій, відносно яких сплачувався ПДВ в розмірі ціни товару або послуги та враховуючи наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому покупцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 р. у справі № 2а-7587/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 р. у справі № 2а-7587/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17.11.2011р. Повний текст ухвали складено 22.11.2011р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:К.П. Горбенко

Судді: О.П. Лях

В.В. Попов