Ухвала суду № 22456634, 17.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року справа №2а-7315/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Попова В.В. , Лях О.П.

при секретарі Газарян А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 р. у справі № 2а-7315/11/1270 за позовом Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Фермерського господарства «Нива» про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою у розмірі 10910 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства «Нива» про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою у розмірі 10910 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що Краснодонською ОДПІ на підставі ст.2 Закону України «Про державну податкову службу Україні» та відповідно до постанови про проведення документальної позапланової перевірки слідчого СОГ СУ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Ключника О.М. (пп.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України) було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФГ «Нива» вимог податкового законодавства за період з 01.05.08 р. по 20.05.11р. В ході документальної перевірки фермерського господарства «Нива» встановлені факти взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_4 Згідно бухгалтерських документів за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року ФГ «Нива» (покупець) було придбано запчастини до трактора Т-150 у ФОП ОСОБА_4 (продавець). Краснодонська ОДПІ вважає, що даний договір купівлі-продажу укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та спрямована на ухилення від сплати податків та порушення податкового законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 р. в задоволенні позовних вимог Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області відмовлено.

Не погодившись з винесеною постановою позивачем подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права, не дослідження обставин, що мають значення для справи, у повному обсязі, необхідному для правильного й обґрунтованого вирішення спору, тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що фермерське господарство «Нива» 14.12.2000 р. зареєстровано Краснодонською районною державною адміністрацією Луганської області, що підтверджується свідоцтвом серії А00 за № 613731 (арк.спр. 61), взято на податковий облік Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області 20.12.2008 р. за № 0478, що підтверджується відповідною довідкою (арк.спр. 64), має свідоцтво платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 100188980 (арк.спр. 66), діє на підставі статуту (арк.спр. 67-72).

ФОП ОСОБА_4 зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.01.1998 року за № 2 480 017 0000 034637, має свідоцтво платника податку на додану вартість № 81662414, що підтверджується відповідними свідоцтвами (арк.спр. 78-79).

Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області, на підставі постанови про проведення документальної позапланової перевірки слідчого СОГ СУ ПМ ДПА України підполковника податкової міліції Ключник О.М. (арк.спр. 62-63) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фермерського господарства «Нива» за період з 01.05.2008 р. по 20.05.2011 р., про що було 18.07.2011 р. складено акт перевірки № 841/23-31289139 (арк.спр. 7-59).

Під час перевірки встановлено, що фермерським господарством «Нива» порушено пп.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так ФГ «Нива», за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним договорам з ФОП ОСОБА_4, завищено податковий кредит на загальну 10910 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на 10910 грн. Як зазначено у висновку акту, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків по ланцюгу постачальника від ФОП ОСОБА_4 (і.н.н. НОМЕР_1). Господарські операції за вересень 2010 року щодо придбання у ФОП ОСОБА_4 запчастин: у ФОП ОСОБА_4 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, наявна трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В зв'язку з тим, податковий орган дійшов висновку, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини в т.ч.: по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_4 та ФГ «Нива» (арк.спр. 47).

Так, з матеріалів справи на підставі договору №09-01 від 28.07.2010 р. ПП «Ремтехсервіс» здійснило ремонт трактору, який належить ФГ «Нива», надало рахунок № 35 від 06.08.2010 р., видало відповідачу податкову накладну за № 33 від 09.08.2010 р., на підставі чого ФГ «Нива» платіжним дорученням № 181 від 05.10.2010 р. здійснило оплату на суму 65460,00 грн. Тобто придбання запчастин у ФОП ОСОБА_4 фактично відбувалось ні відповідачем, а ПП «Ремтехсервіс». ФГ «Нива» оплатило, за умовами договору, за ремонт трактору, у тому числі і закупівлю запчастин, тому висновки податкового органу щодо укладення нікчемних договорів не підтверджуються через відсутність таких договорів між відповідачем та ФОП ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, застосування яких передбачено у разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, передбаченому в частині 1 ст. 208 ГК України.

У звязку з цим такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених відповідно до ст. 250 ГК України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивач вимагає стягнути з фермерського господарства «Нива» в дохід держави грошові кошти у сумі 10910 грн., які були отримані за нікчемним правочином, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З матеріалів вбачається, що договір №09-01 від 28.07.2010 р. повністю виконаний обома сторонами. Викладене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань за договором та доводить те, що укладений між відповідачем і ПП «Ремтехсервіс» договір спрямований на здійснення виконання робіт та надання послуг та є таким, що має реальні правові наслідки.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується та судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що під час укладання та виконання договору №09-01 від 28.07.2010 р. ФОП ОСОБА_4 та ФГ «Нива» були зареєстровані як платники податку на додану вартість. У відповідача наявна податкова накладна, яка повністю відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне податкове законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 1.3 статті 1 та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в акті перевірки не було визначено підстав для висновків про наведені в ньому порушення ФГ «Нива», не було визначено у чому полягає суть порушень цивільно-правових та податкових норм, не було визначено які саме правочини та дії ФГ «Нива» суперечать ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, ст. 655 та 656 Цивільного кодексу України та які правочини та дії в момент їх вчинення суперечили будь-яким іншим вимогам або не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Визначення порушень без посилання на певні обставини, факти, правочини, дії або документи, з якими такі порушення пов'язані, свідчать про безпідставність висновків Краснодонської ОДПІ в акті перевірки № 841/23-31289139 від 18.07.2011 року про такі порушення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).

У той же час, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час розгляду справи позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про визнання судом недійсним (нікчемним) правочину, вчиненого ФГ «Нива». Вказане свідчить про те, що посилання Краснодонської ОДПІ в акті перевірки № 841/23-31289139 на недодержання ФГ «Нива» в момент вчинення правочину вимог цивільного законодавства є неправомірним та помилковим.

Передбачені статтею 208 ГК України наслідки можуть бути застосовані лише до угоди, яка дійсно відбулася. Безтоварна угода не може породжувати прав та обовязків між сторонами, а тому до такої угоди неможливо застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про безтоварність угод не відповідають матеріалам справи, так як окрім договору №09-01 від 28.07.2010 р. укладеного між ПП «Ремтехсервіс» та ФГ «Нива» у відповідача наявні податкова накладна, рахунок, платіжне доручення, акт приймання виконаних робіт. А на час укладання та виконання вказаних угод запис про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4 був дійсним, як не було анульовано і свідоцтво платника ПДВ, що підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтв.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Наслідки визнання господарського зобовязання недійсним передбачені частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до якої якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач дійшов до безпідставного висновку, викладеного в акті перевірки, стосовно того, що порушення ФОП ОСОБА_4 вимог податкового законодавства може будь-яким чином доводити факт порушення ФГ «Нива» відповідних вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 р. у справі № 2а-7315/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 р. у справі № 2а-7315/11/1270 за позовом Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Фермерського господарства «Нива» про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою у розмірі 10910 грн. - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17.11.2011р. Повний текст ухвали складено 22.11.2011р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:К.П. Горбенко

Судді: О.П. Лях

В.В. Попов