Рішення № 22454176, 12.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 рокуСправа № 08/5026/230/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк

"Приватбанк"

до

відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 10 587,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10308,29 грн., у тому числі: 5600,00 грн. основної заборгованості, 1780,80 грн. заборгованості по відсотках, 245,57 грн. пені, 57,92 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2624,00 грн. штрафів за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку №НОМЕР_1.

12.03.2012 до початку розгляду спору по суті позивачем подано заяву, якою він збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути із відповідача на користь позивача 10587,29 грн., у тому числі: 5600,00 грн. основної заборгованості, 1814,39 грн. заборгованості по відсотках, 138,18 грн. пені, 410,72 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2624,00 грн. штрафів.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі, зокрема, до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, тому суд вважає за можливе дану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги у редакції заяви про їх збільшення підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання повторно не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджено відповідними відмітками канцелярії суду на ухвалах про їх направлення рекомендованими листами на адресу відповідача з ЄДР.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

04.03.2011 на підставі поданої заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки між ПАТ КБ «Приватбанк»(далі банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі клієнт) було укладено договір про відкриття рахунку №НОМЕР_1.

Згідно заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки від 04.03.2011 сторони встановили, що за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір в письмовій формі або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта. Крім того, порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (далі умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, які разом із зазначеною анкетою-заявою відповідача складають договір про банківське обслуговування.

Згідно п. 3.18.1.1 умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення обігових коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.18.1.3 умов).

Ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування (п. п. 3.18.1.5 та 3.18.1.6 умов).

Відповідно до п. 3.18.1.11 умов, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Пунктом 3.18.1.12 умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно розділу 3.18.4. умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

У відповідності до п. 3.18.4.1.3 умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, згідно п. 3.18.5.1 умов, дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 3.18.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту кредитування 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

У відповідності до п. 3.18.5.2 умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань про щомісячне надання банку балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та ін. (ця фінансова інформація подається не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним кварталом п. 3.18.2.2.9 умов); інформування про цільове використання кредитних коштів (подається щомісячно до 10-го числа у будь-якій формі п. 3.18.2.2.10 умов), клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.8. правил і умов надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів хоча б одного із грошових зобов'язань за кредитом більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду, клієнт сплачує штраф, який розраховується за формулою 1000,00 грн. + 5% від суми ліміту кредитування.

Згідно п. 3.18.6.1 умов, обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється, зокрема, з моменту подачі клієнтом банку заяви на приєднання до умов і діє у обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобовязань сторонами.

Банк свої зобовязання по договору виконав належним чином надав відповідачу кредитний ліміт у сумі 5600,00 грн.

Відповідач, отримані у банку кошти не повернув, нараховані на них проценти та відповідні комісійні платежі не сплатив, (частково сплативши 18.10.2011 лише 500,00 грн. заборгованості), у звязку з цим банк направив відповідачу претензію №02 від 05.01.2012, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення позивача із цим позовом про стягнення 10587,29 грн. до суду, у тому числі: 5600,00 грн. основної заборгованості, 1814,39 грн. заборгованості по відсотках, 138,18 грн. пені, 410,72 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 2624,00 грн. штрафів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі письмової заяви про відкриття поточного рахунку від 04.03.2011 (а. с. 12-13), згідно якої банк відкриває клієнту поточний рахунок та бере на себе зобовязання щодо обслуговування кредитного ліміту (у визначених межах) на поточному рахунку відповідача №НОМЕР_1.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтями 1066, 1067 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Кредитування банківського рахунку передбачено ст. 1069 ЦК України, відповідно до якої банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки сторонами при відкритті поточного рахунку було погоджено порядок повідомлення про розмір кредитного ліміту та порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом, які регламентуються умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, та які разом із анкетою-заявою відповідача складають договір про банківське обслуговування, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимог щодо форми укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та затверджених банком умовах і правилах надання банківських послуг (а. с. 14-38), які оприлюднені через сайт банку.

Розмір ліміту, встановленого банком для клієнта, підтверджується довідкою про те, що на поточний рахунок відповідача встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 600,00 грн. (а. с. 94)

Відповідач проти отримання кредитних коштів згідно вказаного ліміту не заперечив.

Обовязок відповідача повернути банку суму кредиту, сплатити відсотки за його користування та інші платежі, передбачено п. 3.18.2.2 умов, порядок розрахунків п. 3.18.4 умов, згідно якого, зокрема, обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця, у якому він скористався кредитним лімітом.

За розрахунками позивача станом на 06.01.2012 дебетове сальдо по рахунку відповідача по заборгованості по кредиту становить 5600,00 грн. Відповідач не надав суду доказів розрахунку із позивачем на час розгляду справи, а тому до примусового стягнення з відповідача по справі належить 5600,00 грн. заборгованості по тілу кредиту.

За розрахунками позивача відповідач має непогашений борг за відсотками за користування кредитними коштами за період з 04.03.2011 по 06.01.2012 у загальній сумі 1814,39 грн. Розрахунок відсотків зроблено відповідно до положень розділу 3.18.4. умов за ставками 24 та 48% у залежності від виникнення прострочки їх сплати відповідачем.

Заперечень проти розрахунку позивача заборгованості по відсотках відповідач суду не надав, суд з поданим розрахунком відсотків погоджується, відповідно з відповідача на користь позивача до примусового стягнення підлягає 1814,39 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитним лімітом.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача за період з 04.03.2011 по 06.01.2012 винагороду за користування кредитом, обраховану у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у розмірі 504,00 грн., обовязок по сплаті якої передбачено п. 3.18.4.4 умов, (з яких 93,23 грн. зараховано із сплачених відповідачем 500,00 грн.), таким чином заборгованість по сплаті винагороди становить 410,72 грн. Вимога про стягнення заборгованості по винагороді за користування кредитом у сумі 410,72 грн. обрахована позивачем відповідно до вимог умов, відповідно, позов у цій частині підлягає до задоволення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності до п. 3.18.4.1.3. умов та правил надання банківських послуг, позивач нарахував до стягнення із відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення розрахунків по тілу кредиту у сумі 458,11 грн., по відсотках за користування кредитом 86,79 грн., а всього 544,90 грн. У звязку з частковою сплатою відповідачем пені у сумі 406,72 грн.( з 500,00 грн.), позивач просить стягнути 138,13 грн. пені.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, що стягується, не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ за період прострочення.

Заперечень проти правильності нарахування позивачем пені та доказів її належної сплати відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 138,18 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача нарахований штраф згідно п. 3.18.5.2 умов (порушення обовязків клієнта по наданню банку фінансової та іншої інформації) у розмірі 2% від суми отриманого кредиту за кожен випадок допущеного порушення у сумі, відповідно, 336,00 грн. (за 3 звітні квартали за які відповідачем не надавалася фінансова інформація) та 1 008,00 грн. (за 9 місяців протягом яких відповідачем не повідомлялося про цільове використання коштів); згідно п. 3.18.5.8 умов (порушенні клієнтом строків платежів грошових зобов'язань за кредитом більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до суду), розрахований за формулою 1000,00 грн. + 5% від суми ліміту кредитування штраф у сумі 1 280,00 грн. Загальна сума штрафів складає 2624,00 грн.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного: у відповідності до ч. 2 ст. 549 ЦК штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З цих підстав визначені сторонами розміри штрафів та порядки їх нарахування відповідають вимогам чинного законодавства. Розрахунки штрафів зроблені вірно та згідно умов кредитування.

Доказів про виконання умов договору між сторонами, які б спростували підстави нарахування позивачем штрафів, відповідач суду не надав і проти розрахунків штрафу не заперечив, тому позовні вимоги про стягнення 2624,00 грн. штрафів підлягають до задоволення.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи та норми законодавства суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з відповідача на користь позивача належить стягнути 5600,00 грн. заборгованості за кредитом, 1814,39 грн. заборгованості по відсотках, 138,18 грн. пені, 410,72 грн. заборгованості по винагороді за користування кредитом та 2624,00 грн. штрафів.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату судового збору у сумі 1 609,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) 5600,00 грн. заборгованості за кредитом, 1814,39 грн. заборгованості по відсотках, 138,18 грн. пені, 410,72 грн. заборгованості по винагороді за користування кредитом, 2624,00 грн. штрафів.1 609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складене та підписане 16.03.2012