Рішення № 22454099, 21.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р. Справа № 5023/435/12

вх. № 435/12

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за дов.

відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом ПАТ ВТБ Банк в о. відділення "Харківська регіональна дирекція", м. Харків

до ПСП "Благодатне", с. Кам'яна Яруга

про стягнення коштів у розмірі 262 370,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПАТ ВТБ Банк в о. відділення "Харківська регіональна дирекція" про стягнення з ПСП "Благодатне" заборгованості за кредитним договором №23-Ю від 21.02.2005 року у розмірі 262 370,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

21.02.2005 року між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є ПАТ “ВТБ Банк” (позивачем) та ПСП “Благодатне” (відповідачем) було укладено кредитний договір № 23-Ю, у відповідності до умов якого банк відкриває позичальникові відкличну невідновлювальну кредитну лінію на строк до 01.12.2006 р. (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.12.2005р.). протягом визначеного строку банк зобовязується в межах кредитної лінії надавати позичальникові кредити у майбутньому у розмірах та на умовах, визначених договором, без проведення додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобовязується повністю повернути кредит та сплатити проценти у той же строк.

Згідно п. 1.1.2 кредитного договору загальний обсяг наданих протягом дії невідновлювальної кредитної лінії коштів (по дебету позичкового рахунку) не може перевищувати ліміту кредитної лінії 450000,00 грн.

У відповідності до п. 8.2 кредитного договору повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника на рахунок банку в терміни, що встановлені графіком погашення до цього договору (додаток № 1).

Як зазначає позивач у позовній заяві, позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином, грошові кошти у визначеному розмірі у сумі 450000,00 грн. на вимогу відповідача перерахував, проте, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, кредит у визначені графіком погашення заборгованості терміни не повернув, в результаті у відповідача станом на 20.01.2012 року утворилась загальна сума заборгованості перед позивачем в частині повернення кредиту, інфляційних та відсотків за його використання у розмірі 262 370,53 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позикодавець (позивач у даній справі), у звязку з порушенням Приватним сільськогосподарським підприємством “Благодатне” (відповідачем у даній справі) строків повернення кредиту по кредитному договору № 23-Ю від 21.02.2005 року, укладеного між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є ПАТ “ВТБ Банк”(позивачем) та ПСП “Благодатне”(відповідачем), скористався у 2006 року своїм правом на судовий захист та звернувся до господарського суду з позовом щодо дострокового повернення кредиту, процентів за його користування.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області у справі № 44/457-06 від 10.05.2007 року позовні вимоги задоволені, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства “Благодатне” за невиконання ним умов кредитного договору № 23-Ю від 21.02.2005 року, укладеного між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є ПАТ “ВТБ Банк” (позивачем) та ПСП “Благодатне” (відповідачем) на користь Акціонерного комерційного банку “Мрія” в особі Харківської філії Акціонерного комерційного банку “Мрія” суму заборгованості по кредиту - 326804,80 грн., суму заборгованості по процентам - 29695,70 грн., 10605,00 грн. - індекс інфляції, 4074,93 грн. - державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 63195,20 грн. провадження у справі припинено, у звязку з погашенням відповідачем зазначеної суми боргу .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 року зазначене рішення залишене без змін, у звязку з чим рішення господарського суду набрало законної сили.

05.08.2011 року ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПСП "Благодатне" про стягнення суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 553 362,17 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 5023/6625/11 від 20.10.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року по справі №5023/6625/11 апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково та стягнуто з ПСП «Благодатне» 23 228,92 грн. - 30% річних за період з 01.08.2010р. по 01.02.2011р., 52 704,55 грн. інфляційних за порушення грошового зобов'язання щодо сплаті кредиту за період з серпня 2008р. по червень 2011р., 66 896,60 грн. інфляційних за порушення грошового зобов'язання щодо сплати процентів за період з серпня 2008 р. по червень 2011р., 2 142,45 грн. судового збору за подання позову і за подання апеляційної скарги, 60,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору, Позичальник (відповідач) сплачує проценти за користування кредитом за ставкою 21 відсоток річних.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.01.2012 року заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом складає 214 308,03 грн. Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в частині сплати процентів за користування кредитом, а тому дана вимога підлягає задоволенню та стягненню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.1 Кредитного договору, сторони встановили, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 30% річних за прострочення погашення кредиту за період з 02.02.2011 року по 20.01.2012 року у розмірі 44 316,44 грн., 611,07 грн. інфляційних за прострочення виконання зобов'язання по сплаті кредиту за період з липня 2011 року по грудень 2011 року та 976,01 грн. інфляційних по сплаті процентів за період з липня 2011 року по грудень 2011 року, суд визнає їх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача у розмірі 2158,97 грн. - 3% річних за прострочення погашення кредиту за період 02.02.2011р. по 20.01.2012р., суд дійшов до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено зобов'язання Позичальника сплатити 30% процентів річних від простроченої суми у разі несвоєчасного повернення кредиту. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а Кредитним договором встановлено інший розмір процентів - 30% процентів річних від простроченої суми у разі несвоєчасного повернення кредиту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Благодатне» (63512, Харківська область, Чугуївський район, с. Кам'яна Яруга, вул. Чапаєва, 26, код ЄДРПОУ 31869926) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 66) заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 214 308,03 грн., 30% річних за прострочення погашення кредиту за період з 02.02.2011 року по 20.01.2012 року у розмірі 44 316,44 грн., 611,07 грн. інфляційних за прострочення виконання зобов'язання по сплаті кредиту за період з липня 2011 року по грудень 2011 року, 976,01 грн. інфляційних по сплаті процентів за період з липня 2011 року по грудень 2011 року та судовий збір у розмірі 5 204,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних за прострочення погашення кредиту за період з 02.02.2011р. по 20.01.2012р. у розмірі 2158,97 грн.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення виготовлено та підписано судом 26.03.2012 року