Рішення № 22454098, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/960/12

вх. № 960/12

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов.

відповідача - ОСОБА_2 за дов.

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

до ПАТ "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 66 230,00 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" про розірвання договору банківського рахунку у національній валюті №7-2007 від 31.01.2007 року, стягнення суми боргу у розмірі 29300,00 грн., 29000,00 грн. моральної шкоди, 2930,00 грн. пені, 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката та покладення на відповідача судових витрат.

16.03.2012 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позову в частині стягнення 29000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням викладеного заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду в порядку ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача письмовий відзив не подав, але в судовому засіданні вимоги позивача про розірвання договору банківського рахунку у національній валюті №7-2007 від 31.01.2007 року та стягнення суми боргу у розмірі 29300,00 грн. визнав. При вирішенні спору щодо стягнення пені та витрат на правову допомогу покладався на розсуд суду.

В судовому засіданні 14.03.2012 року оголошувалась перерва до 19.03.2012 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

Як встановлено судом під час розгляду справи 31 січня 2007 року між сторонами було укладено договір банківського рахунку у національній валюті №7-2007, відповідно до якого банк (відповідач) відкрив клієнту (позивачу) поточний рахунок №НОМЕР_2 в українській гривні та зобов'язався забезпечувати комплексне банківське обслуговування.

17.11.2011 року позивачем було подано заяву про закриття поточного банківського рахунку №НОМЕР_2 в ПАТ "Інноваційно-промисловий банк", а також 22.11.2011 року вимогу про перерахування залишку коштів на рахунок №НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Правекс-банк".

Відповідач проігнорував заяву та доручення позивача і надав письмову відповідь у вигляді повідомлення про невиконання розрахункового документа №2 від 25.11.2011 року у зв'язку із відсутністю/недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, таким чином не виконав розрахунковий документ - платіжне доручення №6 від 22.11.2011 року у сумі 29300,00 грн., який банк узяв для облікування за позабалансовим рахунком №НОМЕР_4.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ст.1066 ЦК України).

Згідно ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п.20.5 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 року №492 закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконанням платіжних вимог про примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Незважаючи на те, що заяву про закриття рахунку було подано позивачем 17.11.2011 року , а доручення про перерахування коштів на інший рахунок було подано ще 22.11.2011 року, банком вимоги про закриття рахунку та перерахування коштів виконано не було.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ігнорування банком заяв та доручень клієнта (позивача) свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору банківського рахунку у національній валюті №7-2007 від 31.01.2007 року, а тому вимога позивача про розірвання договору в судовому порядку відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно довідки банка (вих.№156-02-3/327 від 14.03.2012 року), яка долучена до справи у судовому засіданні 19.03.2012 року, залишок коштів по поточному рахунку №НОМЕР_2 станом на 12.03.2012 року складає 29 335,90 грн.

Таким чином суд вважає цілком законною та обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача суми боргу за договором банківського рахунку у розмірі 29 300,00 грн.

Також п.4.5 договору банківського рахунку у національній валюті №7-2007 від 31.01.2007 року передбачено, що у разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ, банк сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу.

У відповідності до п.4.5 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 2930,00 грн., що становить 10% від простроченого платежу.

Однак позивачем розрахунок пені зроблено не вірно, оскільки за період прострочення з 22.11.2011 року по 22.02.2012 року (момент звернення із позовом до суду) із розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення розмір пені складає 2637,00 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2637,00 грн. В частині 293,00 грн. пені слід відмовити як необґрунтовано заявленій.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.44-49 ГПК України судовий збір у розмірі 2682,00 грн. покладається на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення вимогу про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку витрат на послуги адвоката, пов'язані із розглядом саме справи №5023/960/12. Із наданої до матеріалів справи позивачем копії адвокатської угоди від 01.02.2012 року вбачається те, що її умови містять загальний обсяг обов'язків адвоката ОСОБА_1 по наданню правової допомоги громадянину ОСОБА_3 Будь-яких інших належних доказів понесення позивачем витрат на послуги адвоката пов'язані із розглядом господарської справи суду не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду майнових вимог позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн. на підставі п.5 ст.81 ГПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44-49,75, п.5 ст.81, ст.82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір банківського рахунку у національній валюті №7-2007 від 31.01.2007 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ "Інноваційно-промисловий банк".

Стягнути з ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська,3, код 20021814) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61002, АДРЕСА_1, ін. НОМЕР_1) 29 300,00 грн. боргу, 2637,00 грн. пені та 2682,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені у розмірі 293,00 грн. - відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката - залишити без розгляду.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення складено та підписано судом 23.03.2012 року.