Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-40/857-201228.03.12 За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
доОСОБА_1
пророзірвання договору
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Круглик О.Ю.
від відповідача:Карпенко Л.А. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі "Регіональне відділення") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання за договором купівлі-продажу державного майна обєкта незавершеного будівництва, який продано на аукціоні №4-НБ-3Д від 08.01.2003 р., у звязку з чим позивач просить розірвати вказаний договір, повернути приміщення та стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 700,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 р. порушено провадження у справі №5011-40/857-2012 та призначено її до розгляду на 28.02.2012 р.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.02.2012 р. у звязку із тривалою непрацездатністю судді Пукшин Л.Г. справу №5011-40/857-2012 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.
Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №5011-40/857-2012 передано на розгляд судді Бойко Р.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.
В судовому засідання 28.02.2012 р. оголошувалася перерва до 05.03.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено до 28.03.2012 р. у звязку із заявленим відповідачем клопотанням та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
В судове засідання представник відповідача з'явилася, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в позові у повному обсязі.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 р. господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Отже, дана справа підвідомча господарському суду міста Києва.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
08.01.2003 р. між Регіональним відділенням (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу державного майна обєкта незавершеного будівництва, який продано на аукціоні №4-НБ-3Д (надалі "Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупцеві обєкт незавершеного будівництва база КБУ-22, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, питання відведення, купівлі або дострокової оренди якої вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку установленому чинним законодавством, і є обєктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 10.06.2002 р. №1004 і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 21.06.2002 р. №5-27-1/25, - а покупець зобовязується прийняти цей обєкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що передача обєкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 5-денний термін після сплати повної вартості придбаного обєкта.
Згідно з п. 4.1 Договору кожна сторона зобовязується виконувати обовязки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обовязків.
Пунктом 5.1.4 Договору визначено, що покупець зобовязаний в шестимісячний термін з моменту підписання цього договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на обєкт.
Згідно п. 5.1.5 Договору покупець зобовязаний забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта.
Крім того, відповідно до п. 5.1.6 Договору покупець зобовязаний добудувати обєкт протягом 5 років.
23.04.2010 р. Додатковим договором №3 внесено зміни до п. 5.1.6 Договору та викладено його в такій редакції: "в термін до 31.12.2011 р. підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на обєкт приватизації, добудувати та ввести обєкт в експлуатацію до 31.12.2013 р. з можливою зміною первісного призначення".
На виконання вимог Договору продавець передав, а покупець прийняв обєкт незавершеного будівництва база КБУ-22, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому-передачі державного майна об'єкта незавершеного будівництва "База КБУ-22" від 24.01.2003 р.
Спір у справі виник у звязку із наявністю, на думку позивача, підстав для розірвання Договору, оскільки відповідач не виконав умову п. 5.1.4, 5.1.5 та 5.1.6 Договору з урахуванням Додаткового договору №3 від 23.04.2010 р.
Договір є договором купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством про приватизацію державного майна.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Пунктом 5.1.4 Договору визначено, що покупець зобовязаний в шестимісячний термін з моменту підписання цього договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на обєкт.
Відповідно до п. 5.1.6 Договору з урахуванням Додаткового договору №3 від 23.04.2010 р. покупець зобовязаний в термін до 31.12.2011 р. підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на обєкт приватизації, добудувати та ввести обєкт в експлуатацію до 31.12.2013 р. з можливою зміною первісного призначення.
Додатковим договором №3 від 23.04.2010 р. сторонами фактично змінено строк виконання вимоги, передбаченої пунктом 5.1.4 Договору, стосовно строку підготовки документів та здійснення відповідних дій щодо переоформлення права забудовника на обєкт приватизації до 31.12.2011 р.
Таким чином, хоча Додатковим договором №3 від 23.04.2010 р. не було внесено зміни до пункту 5.1.4 Договору, сторони встановили інший строк виконання зобовязання (підготовка документів та здійснення відповідних дій щодо переоформлення права забудовника на обєкт приватизації) до 31.12.2011 р.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, обов'язок з підготовки документів та здійснення відповідних дій щодо переоформлення права забудовника на об'єкт приватизації мав бути виконаний відповідачем до 31.12.2011 р.
В той же час, позовна заява про розірвання Договору, повернення приміщення та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 700,00 грн. подана Регіональним відділенням до господарського суду міста Києва 07.11.2011 р.
За таких обставин, строк виконання відповідачем зобовязання, передбаченого п. 5.1.4 Договору, на момент звернення позивача до суду не настав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
В той же час судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем зобовязання не настав, порушеного права позивача на момент подання позовної заяви не існувало, а позов подано передчасно.
Крім того суд відзначає, що із актів поточної перевірки виконання умов Договору від 07.03.2003 р., 01.06.2005 р., 27.06.2006 р., 22.06.2007 р. та 28.02.2008 р. вбачається, що внаслідок проведених поточних перевірок представниками Регіонального відділення встановлено факт виконання відповідачем умов Договору, а саме: здійснено горизонтально-вертикальне планування будівельного майданчика, будівельний майданчик обладнано залізобетонним парканом, зроблено покрівлю та підготовлено для гідроізоляції, збудовано каркас будівлі.
Матеріали справи не містять, а позивачем не доведено невиконання або виконання з порушенням відповідачем умов пункту 5.1.5 Договору стосовно дотримання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, а з актів поточної перевірки виконання умов Договору від 07.03.2003 р., 01.06.2005 р., 27.06.2006 р., 22.06.2007 р. та 28.02.2008 р. вбачається, що відповідачем виконувались зазначені вимоги. До того ж, відсутність забору та наявність на території спірного обєкту сміття не є порушенням вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, адже позивачем не доведено, що таке захаращення здійснене саме відповідачем.
Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 5.1.6 Договору суд відзначає, що Додатковим договором №3 від 23.04.2010 р. сторонами змінено строк виконання покупцем зобовязання добудувати та ввести обєкт в експлуатацію - до 31.12.2013 р., а оскільки позовна заява подана Регіональним відділенням до господарського суду міста Києва 07.11.2011 р., строк виконання вказаного зобовязання на момент звернення до суду не настав.
Таким чином, позивачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів на підтвердження невиконання або неналежного виконання відповідачем умов Договору, що може бути підставою для його розірвання.
Зважаючи на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині розірвання Договору з підстав невиконання відповідачем вимог п.п. 5.1.4 5.1.6 Договору необхідно відмовити.
Оскільки вимога позивача про витребування майна, переданого згідно умов Договору, є похідною від вимоги про розірвання Договору, то відмова в позові в частині розірвання Договору виключає можливість задоволення позову в частині вимоги про повернення майна, а тому підстави для вилучення спірного майна відсутні. Також судом не встановлено інших обставин, які б були підставою для повернення одержаного сторонами за чинним правочином.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 700,00 грн. суд відзначає таке.
Вимога про накладення на відповідача штрафу обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 на вимогу Регіонального відділення не надано документів на підтвердження виконання умов Договору та невиконанням відповідачем вимог п.п. 5.1.4, 5.1.5 та 5.1.6 Договору, що у відповідності до п. 7.5 Договору є підставою для накладення на відповідача штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правила організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням покупцями об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів визначено Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998 р. № 1649 (в редакції наказу Фонду державного майна Українивід 27 лютого 2004 р. № 372 з наступними змінами та доповненнями) (далі Порядок).
Відповідно до п. 1.5. Порядку перевірка здійснюється на підприємстві (організації), майно (акції) якого є об'єктом купівлі-продажу за даним договором (далі - підприємство), за участі уповноважених представників юридичної (фізичної) особи - покупця (далі - покупець) та підприємства. Якщо об'єктом купівлі-продажу за договором є об'єкт незавершеного будівництва, перевірка здійснюється за участі його покупця.
Згідно п. 1.6 Порядку про перевірку орган приватизації попередньо (не пізніше ніж за тиждень) повідомляє покупця та підприємство.
Листом №04-14-635 від 25.03.2011 р. Регіональне відділення повідомило відповідача про проведення планової перевірки дотримання ним умов Договору, в той час як перевірка була запланована та проведена 31.03.2011 р. Відтак, позивачем не дотримано вимог п. 1.6. Порядку щодо завчасного повідомлення покупця про проведення перевірки, оскільки покупця було повідомлено про проведення за 6 днів до її проведення.
Крім того, відповідно до п. 3.2. Порядку у разі неявки покупця для участі у перевірці, відмови його та/або представника підприємства від підписання акта перевірки, представник органу приватизації, що проводить перевірку, може здійснити оформлення акта перевірки за підписом (підписами) представників інших органів (за погодженням з ними): органу місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації тощо. Можливим у такому випадку є також оформлення акта перевірки комісією, створеною органом приватизації.
До акта перевірки як документи, що підтверджують висновки, зазначені в ньому, додаються належним чином оформлені документи (копії), які використовувалися під час перевірки. Конкретний склад цих документів визначається перевіряючим, який несе відповідальність за їх достатність та достовірність для підтвердження зафіксованих в акті перевірки висновків. У кінці розділу "Висновки" акта перевірки наводиться загальна кількість аркушів додатків до нього та кількість їх примірників. (п. 3.3. Порядку).
Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.02.2011 року підписаний лише збоку представників органу приватизації та не містить жодних додатків.
Наведене свідчить про недотримання позивачем порядку оформлення та складання акта поточної перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, а саме пунктів 3.1., 3.2., 3.3. та наказу Фонду від 09.08.2002 № 14321432 "Про затвердження форм актів поточної та підсумкової перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва" (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.09.2002 за № 767/7055).
Положеннями п. 6.2 Порядку встановлено, що у разі недопущення представника органу приватизації до перевірки (шляхом недопущення на підприємство, або ненадання йому необхідних документів, або іншим чином) потрібно: з найближчого поштового відділення відправити телеграму керівнику підприємства та/або його власнику з текстом: "У зв'язку з недопущенням до перевірки (або ненаданням документів, або іншою причиною) буде складено акт про недопущення до перевірки". Взяти квитанцію про відправку (п. 6.2.1 Порядку); скласти акт про недопущення до перевірки (п. 6.2.2 Порядку).
Матеріали справи не містять доказів направлення Регіональним відділенням телеграми на ім'я ОСОБА_1 про ненаданням документів органу приватизації для проведення перевірки.
Отже, у задоволенні вимоги Регіонального відділення про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за ненадання ним документів для проведення перевірки дотримання умов Договору необхідно відмовити, оскільки судом встановлено, що позивачем було порушено вимоги щодо змісту та порядку складання акту поточної перевірки виконання умов Договору від 31.03.2011 р., не дотримано процедури проведення перевірки та належним чином не повідомлено покупця про проведення перевірки (з порушенням 7-денного строку повідомлення).
За таких обставин, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В.Бойко
Дата підписання повного тексту рішення 02.04.2012 р.
Судове рішення № 22453845, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-40/857-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: