Рішення № 22453341, 30.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/2729-201230.03.12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто"

до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"

про стягнення 2 524,41 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 309-1-4/38 від 23.12.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. 77-ЮР від 16.03.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 березня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2 524,41 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2010 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Вольво", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві "ХДІ страхування", то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/2729-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.03.2012 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні надав додаткові пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.03.2012 року, у зв'язку з незявленням представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

30.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні 30.03.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача також надав усні пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Дженералі Гарант" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) був укладений поліс № 19 G - 0303047 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (надалі по тексту - поліс № 19 G - 0303047), відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1.

Відкрите акціонерне товариство "Дженералі Гарант" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Дженералі Гарант" від 20.04.2011 року).

Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Деснянського району міста Києва 27.07.2010 року у м. Києві на перехресті вул. Цвєтаєвої - пр-ту Маяковського, сталась ДТП за участю автомобіля марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Вольво", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Деснянського районного суду міста Києва від 01.09.2010 року у справі № 3-7718/10.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Вольво", державний номер НОМЕР_2, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "ХДІ страхування" (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "ХДІ страхування"), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 5939 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 19.08.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 568,26 грн.

26.08.2010 р. позивач, виходячи із Звіту № 5939 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 19.08.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 3 034,41 грн., про що склав страховий акт № 109958.

Відповідно до умов полісу № 19 G - 0303047 від 07.12.2009 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено ОСОБА_4 в розмірі 3 034,41 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.09.2010 року з призначенням платежу: страхове відшкодування по полісу № 19 G - 0303047 від 07.12.2009 року, (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 30.09.2011 року позивач з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою (претензією) № 109958 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 034,41 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 2 524,41 грн. (суму страхового відшкодування сплаченого позивачем страхувальнику, за вирахуванням розміру франшизи (510,00 грн.), передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року).

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів (відсутність документів, що підтверджують статус особи, що проводила визначення матеріального збитку тощо) розміру завданої шкоди, а тому, на його думку, позивачем не доведено розмір страхового відшкодування, який повинен виплатити відповідач за полісом № ВС/8084931 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Вольво", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Вольво", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Деснянського районного суду міста Києва від 01.09.2010 року у справі № 3-7718/10.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Чері Тіго", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом № 19 G - 0303047 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 07.12.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач заявою (претензією) № 109958 від 30.09.2011 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 034,41 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, відповіді на направлені позивачем претензії не надав, страхове відшкодування Публічному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Гарант Авто" не сплатив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, позаяк розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладаються на відповідача, як страховика за полісом № ВЕ/8397481, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідачем також, у супереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено, що витрати, визначені у ремонтній калькуляції № 5939 від 19.08.2010 року, не повязані із страховим випадком (спірною ДТП).

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обовязок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обовязок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Враховуючи визначені полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8084931 від 16.11.2009 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 2 524,41 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за полісом № 19 G - 0303047 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 07.12.2009 року у розмірі 2 524,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" 2 524,41 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102, код ЄДРПОУ 22868348, п/р 26500000000132 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 300023, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237, п/р 26500717313330 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Києва, МФО 380805) 2 524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 41 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 03.04.2012 року