Постанова № 22452964, 04.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. Справа № 53/513 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Попікової О.В.

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1. дов. від 10.09.2011 року;

Відповідача: ОСОБА_2 дов. від 25.11.2011 року №4791-НЮ; ОСОБА_3. дов. від 07.12.2011 року №4923-НЮ.

розглянувши касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2012 року

у справі № 53/513 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод"

до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 984 958,18 грн.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство "Норинський щебзавод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", просило стягнути з відповідача 961 331 грн. 52 коп. безпідставно отриманих коштів, 23 626 грн. 66 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 19 699 грн. 17 коп. судового збору, 236 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушення відповідачем Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року, у звязку з чим безпідставно були списані відповідачем з особового рахунку позивача грошові кошти згідно накопичувальних карток., актів загальної форми та актів про затримку вагонів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2012 року (головуючий Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Суховий В.Г.) позов задоволений, стягнуто з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь публічного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" 961 331 грн. 52 коп. безпідставно отриманих коштів, 23 626 грн. 66 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами,вирішено питання судових витрат.

Оскаржені судові акти мотивовані тим, що відповідач склав всі документи, на підставі яких списано спірні кошти з рахунку позивача, в односторонньому порядку і про складання таких документів позивач своєчасно та належним чином не був проінформований.

Не погодившись з оскарженими судовими рішеннями, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржені акти, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що підставами для списання коштів з особового рахунку позивача стали випадки затримки вагонів на підходах до станцій призначення з причин, залежних від вантажовласника. Крім того, заявник касаційної скарги зазначає про неповне дослідження судами пунктів 8, 9, 10 "Правил користування вагонами і контейнерами" щодо інформування вантажовласника про затримку вагонів на станціях підходу.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

15 лютого 2010 року між відкритим акціонерним товариством “Наринський щебзавод”(правонаступником є ПАТ “Норинський щебзавод”) (вантажовласник), та державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (залізниця) було укладено договір № ПЗ/ДН-4/10/2/ДНЮ-4 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі-договір на 2010 рік) (а.с. 19, том 1).

13 липня 2011 року між тими ж сторонами було укладено договір № ПЗ/ДН-4/11/207/ДНЮ-4 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі-договір на 2011 рік) (а.с. 21, том 1).

Пунктом 2.2.1 договорів передбачено, що залізниця зобовязана для централізованих розрахунків відкрити вантажовласнику особовий рахунок 7335092 і код вантажовласника, одержувача 7079.

На виконання п. 2.2.1. договору на 2010 рік було відкрито та залишено для виконання договору на 2011 рік особовий рахунок №7335092.

Пунктом 3.1. договорів встановлено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці на рахунок №260360100504 в АБ “Експрес-Банк”, МФО 322959, код 04713033. Одержувач: ЄТехПД ДТГО “Південно-Західна залізниця”. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

За період з 30 червня 2011 року по 29 липня 2011року залізниця списала з особового рахунку вантажовласника 961331 грн. 52 коп. на підставі:

- накопичувальних карток (а.с. 30-46, том 1).

-актів загальної форми (а.с. 47-115, том 1).

-актів про затримку вагонів : № 3 від 25.06.2011 р.; № 1 від 19.06.2011 р.; №2 від 20.06.2011 р.;№ 10 від 17.06.2011 р.; № 12 від 13.06.2011 р.; №7 від 29.06.2011 р. (а.с. 116-120, том 1).

Із вказаної вище суми грошові кошти були списані: за зберігання вагонів - 34434 грн. 96 коп.; за користування вагонами - 926896 грн. 56 коп.

Предметом спору є стягнення суми коштів, які були безпідставно списані відповідачем з особового рахунку позивача згідно накопичувальних карток, актів загальної форми та актів про затримку вагонів.

Стаття 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків визначає, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 307 ГК України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини у певних випадках.

Відносини у цій справі регулюються спеціальним законодавством, а саме: Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. № 113, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, а також іншими Правилами, які наведені у переліку нормативно-правових актів Міністерства транспорту України та видані відповідно до Статуту залізниць України.

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, у відповідності до Правил складання актів (розділ 28 Правил перевезень вантажів).

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійснені перевезення і надані послуги.

Списання грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

Перший примірник накопичувальної картки надсилається в ТехПД для стягнення зазначених у ній платежів, другий - вручається платнику, третій - залишається на станції.

Пунктом 5.1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"" передбачено, що облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника.

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку.

Згідно пунктів 8, 10 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки подавання на під'їзну колію вагонів і їх кількість.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в наданих позивачем копіях накопичувальних карток № 08070264 від 08.07.2011р.; № 29070293 від 29.07.2011р.; № 08070265; № 05070256 від 05.07.2011р.; № 26070290 від 26.07.2011р. та № 30060253 від 30.06.2011р. відсутні відмітки про те, що представник вантажовласника відмовився від їх підписання та зроблений висновок, що накопичувальні картки, за якими відповідач списав спірні грошові кошти, позивачем не підписувались.

Таким чином, державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" здійснено списання грошових коштів з особового рахунку позивача на підставі накопичувальних карток, які не були належним чином оформлені, не підписані платником та належних доказів відмови останнього віх їх підписання матеріали справи не містять.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач під час фіксації затримкі вагонів порушив вимоги пунктів 4, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, оскільки взагалі не склав акти про затримку вагонів на станціях Овруч та Велідники та не проінформував позивача про такий факт затримки.

З огляду на вищенаведене, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що відповідач складав всі документи, на підставі яких списано спірні кошти позивача, в односторонньому порядку і про складення таких документів позивач своєчасно та належним чином проінформований не був.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що списання відповідачем з особового рахунку позивача грошової суми 961 331,52 грн. здійснено всупереч умовам договору та порядку, встановленого діючим законодавством, не підтверджено належними доказами, а відтак вимоги позивача про спонукання відповідача у примусовому порядку повернути ці грошові кошти були задоволені у повному обсязі.

Доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що позивач відмовлявся підписувати накопичувальні картки є неспроможними, оскільки, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, накопичувальні картки № 30060253 від 30.06.2011р. та №02070397 від 02.07.2011р. підписано зі сторони позивача особами, посадове становище і прізвища яких не зазначено, тобто, невідомими особами.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було правильно застосовані норми матеріального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2012 року у справі № 53/513залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К.Прокопанич

Судді: І.В.Алєєва

О.В.Попікова