Постанова № 22452930, 21.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" березня 2012 р. Справа № 5019/2692/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

                                                                                Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року у справі № 5019/2692/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агравіа АГ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод", публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство", товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" про стягнення суми, -

Встановив:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агравіа АГ" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод", публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство", товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" про стягнення солідарно 172600,18 грн. боргу та 172600,18 грн. штрафу, стягнення з публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" 172600,18 грн. штрафу, та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" 172600,18 грн. штрафу, посилаючись на умови договору поставки № 2010/04-11 від 1 квітня 2010 року, договору про реструктуризацію заборгованості № 11-08/11 від 11 серпня 2011 року, договорів поруки № 1 та № 2 від 11 серпня 2011 року та їх неналежне виконання відповідачами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року, за відповідною заявою позивача забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод" в розмірі 345200,36 грн., публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" в розмірі 517800,54 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" в розмірі 517800,54 грн., що знаходяться на відповідних рахунках відповідачів.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2012 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод", публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство", товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" на користь позивача 172600,18 грн. боргу, 172600,18 грн. штрафу та 6904,01 грн. судового збору. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" на користь позивача 172600,18 грн. штрафу та 3452 грн. судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" на користь позивача 172600,18 грн. штрафу та 3452,01 грн. судового збору.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод", посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду від 26 грудня 2011 року та постанову апеляційного суду від 19 січня 2012 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Задовольняючи заяву позивача та, накладаючи арешт на грошові кошти відповідачів, що знаходяться на їх рахунках, місцевий господарський суд, керуючись вищевказаними нормами процесуального права, виходив з того, що такі заходи є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду, оскільки відповідачі систематично не виконують своїх зобов'язань щодо своєчасного здійснення розрахунків з позивачем, які виникли на підставі договору поставки № 2010/04-11 від 1 квітня 2010 року, договору про реструктуризацію заборгованості № 11-08/11 від 11 серпня 2011 року, договорів поруки № 1 та № 2 від 11 серпня 2011 року.

З такою ухвалою господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши її без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів, які знаходяться на їх рахунках, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський комбікормовий завод" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 січня 2012 року у справі № 5019/2692/11 –без змін.

Головуючий           Гончарук П.А.

Судді Кондратова І.Д.

Стратієнко Л.В.