Ухвала суду № 22449262, 04.11.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року справа №2а/0570/11075/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняКасьяновій В.М.

за участю представників від:

позивача: ОСОБА_1, представник за дов. від 30.09.11р.

відповідача: не з»явився, повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від13 вересня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/11075/2011

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської обєднаної державної

податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0000171520/0 (арк. спр. 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції № 0000171520/0 від 21 червня 2011 року в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції на суму 1398078,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (арк. спр. 190-192).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Податковим кодексом України визначено обовязок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Штрафні (фінансові) санкції мали бути застосовані у розмірі 1 грн.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права (арк. спр. 195-200).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції помилково застосовано пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який не належало застосовувати у даному випадку, оскільки сплачувалася сума боргу, розстрочена за судовим рішенням.

На думку апелянта, судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, що мають суттєве значення для її розгляду та у звязку з цим недоведені обставини справи через помилкову їх оцінку.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, вислухавши представника апелянта встановила наступне.

Позивач, Державне підприємство “Добропіллявугілля”, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Добропільської міської ради, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 27 серпня 2004 року.

21 червня 2011 року за наслідками проведеної Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області документальної невиїзної перевірки з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно визначених сум податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, комунального податку Державного підприємства “Добропіллявугілля” з 1 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року, встановлені порушення та складено акт № 315/15-2/32186934.

Згідно висновків вказаного акту, зокрема встановлені порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України з податку на додану вартість, зокрема із затримкою сплати до 30 календарних днів на 13 980 790,00 грн.

На підставі акту перевірки 21 червня 2011 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000171520/0, яким позивачу за порушення пункту 203.1, 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у вигляді затримки на 28 календарних днів граничного терміну сплати до бюджету суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 13980790,00 грн., визначено суму грошового зобовязання у вигляді штрафу у розмірі 10 %, на суму 1398079,00 грн.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що згідно податкової декларації Державного підприємства “Добропіллявугілля” з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 18 березня 2011 року № 9001251872, позивачем задекларовано до сплати до бюджету суму у розмірі 13 980 790,00 грн.

Податковим органом, в рахунок погашення податкових зобовязань (із датою нарахування 30 березня 2011 року) визначених позивачем в декларації від 18 березня 2011 року, направлено на погашення цієї суми сплачені відповідними платіжними документами, згідно яких Державне підприємство “Добропіллявугілля” здійснювало сплату розстрочених податкових зобовязань.

Разом з тим, 26 квітня 2011 року відповідачем було зараховано відємне значення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» з податку на додану вартість по декларації за березень 2011 року у розмірі 12412236,93 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань до сплати до бюджету Державного підприємства «Добропіллявугілля», визначених до сплати по декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» є правонаступником Державного підприємства «Добропіллявугілля», що встановлено також ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2а/0570/3407/2011. Усі платежі, які визначені до сплати Державним підприємством «Добропіллявугілля» здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» як його правонаступником, що визнається сторонами, підтверджено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2а/0570/3407/2011.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності здійснення податковим органом у 2011 році перерозподілу призначення платежу, самостійно визначеного платником податків у платіжних дорученнях.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, вказаною нормою Кодексу визначено обовязок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що вказана стаття Податкового Кодексу України відноситься до сплати поточних платежів, оскільки у вказаному пункті статті Кодексу відсутнє словосполучення «поточні платежі» взагалі. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу, а не сплата поточних платежів або податкового боргу, або сплата податкових зобовязань, відносно яких винесено судове рішення про стягнення податкового боргу та у рамках Кодексу адміністративного судочинства України надано розстрочення виконання рішення суду щодо сплати вказаних податкових зобовязань.

Наявність податкового боргу у позивача станом на 15 березня 2011 року встановлено судом першої інстанції, підтверджено даними облікового рахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Також колегія суддів не приймає посилання скаржника щодо застосування до спірних правовідносин Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Підставою для примусового виконання рішення суду, зокрема, про стягнення податкової заборгованості, є виданий виконавчий лист, який предявлений до виконання до державної виконавчої служби. Проте в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Добропіллявугілля” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/11075/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/11075/2011 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0000171520/0 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 28 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 31 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська