Постанова № 22445597, 20.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа №2а/0570/12237/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

за участю секретаря судового засідання Балакай І.А.

представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 19 жовтня 2011року

розглянувши в відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі

м. Маріуполя Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 25 липня 2011 року

у справі № 2а/0570/9288/2011

за позовом Мале приватне підприємство «Агрорембуд»

до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі

м. Маріуполя Донецької області

про визнання протиправним акту перевірки та скасування

податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

20 липня 2011 мале приватне підприємство «Агрорембуд», звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень про зобовязання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання від 18.10.2010 року № 0002431501/0 та № 0002441501/0, від 29.12.2010 року, № 0002431501/1 та № 0002441501/1.

Позовні вимоги позивача обгрунтовано тим, що ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя 27.09.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість Малим приватним підприємством «Агрорембуд» про що складено акт № 489/15/13530811. Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, згідно рішення суду № 6356 від 08.07.2008 року та декларації з ПДВ за червень 2010 року вх. № 12249 від 20.07.2010 року. На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України № 2181 податковим повідомленням-рішенням від 18.10.2010 року № 0002441501/0 до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі - 240 грн. та № 0002431501/0 застосовано штраф у розмірі 20% у сумі - 2296,26 грн. Позивач оскаржив вказані рішення податкового органу в адміністративному порядку, однак за результатами адміністративного оскарження вони залишені без змін, а скарги без задоволення. Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач оскаржив його до суду. Позивач не погоджується з позицією податкового органу, щодо нарахування штрафних санкцій на суму податкового зобов'язання узгоджену постановою господарського суду Донецької області. Вважає, що жодною норму закону не передбачено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання в період коли майно платника податків перебувало в податковій заставі, а також в тому випадку, коли погашення податкового боргу здійснюється за рахунок продажу активів платника податку. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд першої інстанції визнати протиправним Акт ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 27.09.2010 року № 489/15/13530811 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість МПП «Агрорембуд», в частині встановлення несвоєчасності погашення податкового зобов'язання в розмірі - 12681,29 грн. та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 18.10.10 року № 0002431501/0, від 18.10.10 р. № 0002441501/0, від 29.12.2010 року № 0002431501/1 та від 29.12.2010 року № 0002441501/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, суд першої інстанції скасував податкові повідомлення - рішення про зобовязання від 18.10.2010 року № 0002431501/0 та № 0002441501/0, від 29.12.2010 року, № 0002431501/1 та № 0002441501/1

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті на підставі чого просить постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце, дату, час розгляду справи повідомлений належним чином, враховуючи зазначене колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в відсутність не зявившегося представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що суперечить нормам діючого законодавства, а постанову суду першої інстанції такою що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Мале приватне підприємство «Агрорембуд» є юридичною особою зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя з 12.06.1991р.

27 вересня 2010 року ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість Малим приватним підприємством «Агрорембуд».

За результатами перевірки складено акт № 489/15/13530811від 27 вересня 2010року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, згідно рішення суду № 6356 від 08.07.2008 року та декларації з ПДВ за червень 2010 року вх. № 12249 від 20.07.2010 року.

На підставі акту перевірки, керуючись п.п. 17.17 п. 17.1 статті 17 Закону України № 2181 податковими повідомленнями - рішеннями від 18.10.2010 року № 0002441501/0 до позивача застосовано штраф за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 20% у сумі - 240 грн. та № 0002431501/0 застосовано штраф у розмірі 20% у сумі - 2296,26 грн.

Позивач оскаржив вказане рішення податкового органу в адміністративному порядку, однак за результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення- рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач оскаржив його до суду.

Постановою Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполі від 19 жовтня 2004 року № 0000452301/0, від 15 листопада 2004 року № 0000452601/1, від 13 січня 2005 року № 0000452601/2, від 23 березня 2005 року № 0000452601/3 в частині - 24776,04 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 12388,02 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року № 22-а-4756/08, залишено без змін постанову Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року.

Штрафні санкції у розмірі - 6370,98 грн. на суму податкового зобов'язання - 12 741,96 грн. були нараховані позивачу податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2004 року №0000452601/0, від 15.11.2004 року № 0000452601/1, від 13.01.2005 року № 0000452601/2, від 23.03.2005 року № 0000452601/3 на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 за заниження суми податкового зобов'язання в податковій декларації.

Відповідач на суму податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2004 року № 0000452601/0, від 15.11.2004 року № 0000452601/1, від 13.01.2005 року № 0000452601/2, від 23.03.2005 року № 0000452601/3, частину якої було залишено без змін за результатами судового оскарження нарахував позивачу штраф за порушення граничних строків погашення узгоджених податкових зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2004 року № 0000452301/0, яким позивачу були нараховані штрафні санкції частково скасовано за рішенням суду, то відповідно до п.п. 6.4.4. п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000р., який був чинним на момент спірних правовідносин, у випадках, визначених підпунктом "в" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки за частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Суд за наслідками розгляду спору про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було визначено до сплати податкове зобовязання, не змінював це рішення, а визнав частково недійсним, тому відповідно визначений цим рішенням податок та санкції на суму, яка була визначена податковим органом правильно підлягають сплаті позивачем. Тобто, день набрання законної сили таким судовим рішенням є днем узгодження податкового зобовязання, тому недотримання строків сплати цього зобовязання з дня узгодження й стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підпункт 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не повязує відкликання податкового повідомлення-рішення з частковим задоволенням позовних вимог платника податку щодо часткового скасування спірного податкового повідомлення рішення. Вказана норма, як і інші норми зазначеного Закону не потребують прийняття податковим органом у такому випадку нового податкового повідомлення-рішення, оскільки в такому випадку податкове повідомлення-рішення буде прийнято не на підставі акту перевірки, а на підставі судового рішення та строк адміністративного або судового узгодження розпочнеться знову.

Колегія суддів проаналізувавши вказані норми зазначає, що днем узгодження податкового зобовязання у вказаній справі є день винесення Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року по справі № 22-а-4756/08 якою залишено без змін постанову Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року, якою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполі від 19 жовтня 2004 року № 0000452301/0 від 15 листопада 2004 року № 0000452601/1, від 13 січня 2005 року № 0000452601/2, від 23 березня 2005 року № 0000452601/3 в частині - 24776,04 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в розмірі 12388,02 грн., а саме 12 червня 2008 року. Тобто останнім днем самостійного погашення податкових зобовязань на суму 12741, 96 грн. є 23 червня 2008 року.

Зважаючи на дату сплати вказаних податкових зобовязань позивачем колегія суддів зазначає, що вказана сплата відбулась з порушенням строків передбачених нормами зазначеного закону, з огляду на що колегія суддів зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорюваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою відмови і в позовних вимогах про визнання протиправним акту результатів перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасуванню постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/12237/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від13 вересня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/12237/2011 скасувати.

В задоволенні позову Малого приватного підприємства «Агрорембуд» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправним акту перевірки та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2011року

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва