Ухвала суду № 22437612, 29.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року справа №2а-4344/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєва І. А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

при секретарі Гудковій К.І.

за участю представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_2 (на підставі довіреності)

за участю представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 2а-4344/11/1270 (головуючий І інстанції Коршиков С.К.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисстальпром" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192301 від 05.05.2011,

ВСТАНОВИЛА:

30 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, мотивуючи наступним.

Позивач є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 17.08.2009 № 13811020000001360 та знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції м. Лисичанську в якості платника податку на додану вартість з 01.10.2010 № 100307879.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2010 № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» відповідно до ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було затверджено Порядок спрямування у 2010 році коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів; Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті на часткове покриття видатків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів; розподіл між обласними державними адміністраціями коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів.

Розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 06.08.2010 № 893 «Про затвердження Програми створення нових місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області на 2010-2011 роки» , відповідно до ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів», з урахуванням листа Державного центру зайнятості від 08.07.2010 № ДЦ-03-4436/0/6-10 було затверджено Програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області на 2010-201 роки.

За результатами конкурсу бізнес-планів, проведеного Луганською обласною державною адміністрацією, відповідно до Положення «Про проведення у 2010 році конкурсу бізнес-планів щодо створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області», затвердженого розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 08.07.2010 № 748, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» за результатами зазначеного конкурсу є учасником цієї Програми.

12.08.2010 між Державною компанією «Луганськлегінвест» та позивачем було укладено договір № 11/527 «Про взаємовідносини Державної компанії «Луганськлегінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» щодо реалізації програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2010-2011 роки, згідно яких замовник зобовязан перерахувати учаснику на окремий рахунок в установі банку кошти Фонду (капітальні трансферти), які спрямовуються виключно на здійснення видатків на закупівлю обладнання, оплату виконаних будівельно- монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт (послуг), згідно до положень програми.

На виконання зазначеної програми позивач отримав кошти 10319024,39 гривень.

Отримані кошти не було включено до складу валових доходів позивача, бо вони були визначені як капітальні трансферти. Зазначені кошти було затрачено на придбання основних фондів, відповідно до їх цільового призначення.

05 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192301 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5593,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1398,25 грн., на загальну суму 6991,25 гривень. Податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні у деклараціях з податку на додану вартість залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 14.04.2011 № 36642376.

Позивач зазначив, що висновки, викладені у акті є необгрунтованими і суперечать приписам чинного законодавства.

Відповідно до вимогам п.п. 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того,чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того.чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Позивач зазначив, що підприємством було повністю дотримано порядок визначення податкового кредиту, оскільки суми податку, нараховані (сплачені) у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) включалися до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а тому податковий кредит було сформовано правомірно.

Крім того, позивач зазначив, що перевірка проводилась відповідачем не об'єктивно та упереджено. В акті перевірки не зазначені факти порушень приписів податкового законодавства, не наведено доказів такого порушення, та не зазначені первинні документи, які підтверджували наявність порушення. Позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду від 11 липня 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, пояснивши суду, що кошти, у вигляді субсидій та дотацій, які надаються субєктам господарювання в інших, ніж державне регулювання цін, цілях, не включаються до валового доходу латників податку. Зазначені кошти (трансферти) не відопвідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим п.4.1ст. 4 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» і не підлягають оподаткуванню, оскільки їх одержання з бюджету спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. На підставі викладеного, вважають що податкове повідомлення-рішення прийнято обгрунтовано, відповідно до умов діючого законодавства.

В судовому засіданнів представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а постанову суду від 11 липня 2011 року без змін.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до наказу № 303 від 01.04.2011 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» відповідачем у період з 04.04.2011 по 08.04.2011 було здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром», за результатами якої 14.04.2011 було складено акт, у якому зазначено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1517335 грн., та в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж закону, занижено податок на додану вартість на загальну суму 5593,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, позивачу було направлено податкове повідомлення- рішення № 0000192301 від 05 травня 2011 року про сплату суми нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 6991,25 грн., з яких за основним платежом 5593,00 грн., та штрафні санкції у сумі 1398,25 грн.

На виконання вимог та положень ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» постановою Кабінету Міністрів України «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» від 30.06.2010 № 527 затверджено Порядок спрямування у 2010 році коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Бюджетного Кодексу України, трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Згідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону, Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Судова колегія погоджується з висновокм суду першої інстанції, що кошти Фонду, спрямовані на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, не є коштами бюджету, надаються на безоплатній та безповоротній основі, та не включаються до складу валових доходів.

За результатами конкурсу бізнес-планів, проведеного Луганською обласною державною адміністрацією серед підприємств області, відповідно до Положення «Про проведення у 2010 році конкурсу бізнес-планів щодо створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області», затвердженого розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації № 748 від 08.07.2010 року позивача було визнано Учасником Програми, як одного з переможців зазначеного конкурсу.

Замовником із створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядника нижчого рівня виділених на цю мету коштів розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.07.2010 № 748, на виконання Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2010-2011 роки, затвердженої розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 06.08.2010 № 893 визначено Державну компанію «Луганськлегінвест».

12.08.2010 між Державною компанією «Луганськлегінвест» та позивачем було укладено договір № 11/527 про взаємовідносини у реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2010-2011 роки.

Предметом договору № 11/527 є створення Учасником Програми при участі Замовника за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно з Програмою та у встановлені нею строки нових робочих місць шляхом реалізації у м. Лисичанську проекту «Реконструкція та модернізація виробництва запасних частин для залізничного транспорту», розробленого на підставі бізнес-плану ідентичної назви. Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 зазначеного договору, кошти Фонду спрямовуються на фінансування видатків, пов'язаних із закупівлею обладнання, виконанням будівельно- монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт (послуг).

21.08.2010 було укладено договір № 11/527-2 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі-Учасник Програми) з іншого, про надання останньому грошових коштів для здійснення господарської діяльності та позивачем з одного боку, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство» (далі-продавець), з іншого боку, відповідно до якого замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати учаснику програми грошові кошти необхідні для сплати продавцю вартості закупівлі устаткування згідно до таблиці пункту 4.2 (далі-Товар), учасник програми проводить сплату товару і здійснює його прийом від продавця, а продавець зобов'язаний поставити учаснику програми товар у номенклатурі, кількості та у строк, зазначений договором.

Підпунктом 1.2 пункту 1 цього договору визначено, що фінансування договору проводиться замовником по мірі надходження коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття.

Підпунктом 4.1 п. 4 договору визначено, що сума договору складає 1248900.00 грн. з ПДВ.

01.10.2010 між тими самими сторонами було укладено договір підряду № 11/527-3.

Згідно до Предмету договору Замовник перераховує Учаснику Програми кошти, які необхідні тому для розрахунків з Генпідрядником. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Загальна вартість договору складає (з урахуванням ПДВ) 7591100.00 грн.

Судом першої і апеляційної інтанції встановлено, що позивачем було укладено два господарських договори, відповідно до яких отримувалися кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за які повинен був придбати основні фонди для використання їх у своїй господарській діяльності та у оподатковуваних господарських операціях.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі устаткування, актами прийому-передачі пусконалагоджувальних робіт, актами передачі-прийому товару на відповідальне зберігання, платіжними дорученнями, податковими накладними, які позивач отримав у грудні 2010 року, виконання договорів позивачем (а.с. 36-94).

Відповідно Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168 «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог та положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти на виконання зобов'язань за договорами були перераховані на рахунки контрагентів з банківських рахунків позивача, що підтверджено платіжними дорученнями.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першоїі інстанції, що позивача мав право на включення до податкового кредиту сум ПДВ за зазначеними договорами.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом, регламентується пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач згідно до зазначених господарських договорів, мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, що у нього виникло у жовтні - грудні 2010 року, тобто на момент списання коштів з банківського рахунку або отримання податкових накладних.

Факт придбання позивачем основних засобів і їх достовірність сторонами не спростовано як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття позивач спрямував на придбання основних засобів, що безпосередньо пов'язані із його господарською діяльністю і які використовуються у господарських операціях позивача, що відповідає вимогам та положенням п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.

Судова колегія робить висновок, що законом № 168 не передбачено винятку для оподаткування операцій з придбання основних засобів за рахунок державних цільових коштів, а тому оподаткування повинно проводитись на загальних підставах. Отже позивач мав право на податковий кредит при придбанні основних засобів за рахунок коштів Фонду які класифікуються як капітальні трансферти.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні пргголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 2а-4344/11/1270 , залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі № 2а-4344/11/1270 , залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 04 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.