Ухвала суду № 22436398, 19.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року справа №2а-6408/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняГурінович А.Б.

за участю представників від:

позивача: не з»явився, повідомлений належним чином

відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. від 18.03.2011р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Говіс»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від10 серпня 2011 року

по адміністративній справі № 2а-6408/11/1270

за позовом Державної податкової інспекції у

м. Ровеньки Луганської області

до Приватного малого підприємства «Говіс»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 100406,93грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Ровеньки Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного малого підприємства «ГОВІС» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 100406,93грн (арк. спр. 3-4).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року відкрито провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені, стягнуті з рахунків у банках обслуговуючих платника податку Приватне мале підприємство "Говіс" кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 100 406, 93 грн. (арк. спр. 69-71).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що податковий борг виник внаслідок прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, які є чинними, не скасованими та такими, що підлягають виконанню, тому вказаний борг підлягає стягненню.

Приватне мале підприємство «Говіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову (арк. спр. 176-178).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення керувався Податковим кодексом України замість Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Також, апелянт зазначає про неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, а саме, що у Вищому адміністративному суді України розглядається повязана справа №2а-7998/10/1270.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав суду заперечення на апеляційну скаргу від 18.10.2011р. № 6168/100, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, справу розглянути без участі представника.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, вислухавши представника апелянта, встановила наступне.

Приватне мале підприємство "Говіс" зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 21 липня 1993 року, номер запису про включення відомостей до ЄДР 1 389 120 0000 000275 (а.с.13).

В державній податковій інспекції в м. Ровеньки Луганської області Приватне мале підприємство "Говіс" взято на облік платником податків 02 жовтня 2006 року за №34 (а.с.21) та зареєстровано як платника податку на додану вартість.(а.с.18).

Підприємство має податковий борг який станом на 18 липня 2011 року складає 100406, 93 грн.(а.с.5).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 20 серпня 2010 року №272 уповноваженими особами була проведена планова виїзна перевірка Приватного малого підприємства "Говіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010. Перевірка провадилась з 20.08.2010 по 03.09.2010 та була продовжена терміном на 5 робочих днів згідно наказу в. о начальника ДПІ в м. Ровеньки за №174-0 від 06.09.2010. За наслідками проведення перевірки було складено акт від 17.09.2010 №628/23/20167328 та встановлено порушення ПМП "Говіс" п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 71667 грн. та порушення п. п. 6.5.2 "в" п. 6.5 ст. 6, п.п 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 19.2 "а" ст. 19, п. 19.2 "б" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-ІV (а.с.31-50).

На підставі акта перевірки №628/23/20167328 від 17.09.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000532342/0 від 07 жовтня 2010 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100 334 грн. (а.с.28) та податкове повідомлення-рішення №0001811741/0 від 07 жовтня 2010 року, яким визначено суму податкових зобов'язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1204, 86 грн.(а.с.29). Податкове повідомлення-рішення №0001811741/0 від 07 жовтня 2010 року судом до уваги не береться, оскільки позивачем в позові вимогу щодо стягнення суми податкових зобов'язань за зазначеним повідомленням - рішенням не заявлено.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується доводами апелянта, що Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-7998/10/1270 було задоволено позовні вимоги Приватного малого підприємства "Говіс" до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 07.10.2010 №0000532342/0 задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.10.2010 №0000532342/0 Державної податкової інспекції в м. Ровеньки в Луганській області. (а.с.58-63). Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по справі №2а-7998/10/1270 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі №2а-7998/10/1270 скасовано. Приватному малому підприємству "Говіс" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 07.10.2010 №0000532342/0 відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області проведена перевірка Приватного малого підприємства "Говіс", про що складено акт “Про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість” від 24.03.2011 року № 100/1640/20167328, на підставі якого підприємству нараховані штрафні санкції податковим повідомленням рішенням № 0000081640/0 від 25 березня 2011 року на суму 1 625 грн., яке отримано керівником ПМП "Говіс" ОСОБА_3 (а.с.24). Відомості щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності стягнення податковим органом податкового боргу.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до підпунктів 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 пункту 57.2 , пункту 57. 3 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, що станом на 08 липня 2011 року приватне мале підприємство "Говіс" має заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 100 406, 93 грн., з яких за основним платежем - 70 114, 93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 30292, 00 грн.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що вказані вище судові рішення, які набрали законної сили підтверджують правомірність донарахувань податкового органу, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про існування податкового боргу.

Таким чином, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Говіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у адміністративній справі № 2а-6408/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у адміністративній справі № 2а-6408/11/1270 за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області до Приватного малого підприємства «Говіс» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 100406,93грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 19 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 21 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська