Ухвала суду № 22436045, 01.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р.справа № 2а-0870/1623/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

           суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання –Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі №2а-0870/1623/11 за позовом Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и В:

          Мелітопольська об’єднана державної податкова інспекція Запорізької області звернулася до суду з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень (а.с.88), просить про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 130405,61грн. за рахунок майна платника шяхом стягнення грошових коштів, що знаходяться на рахунках відповідача та продажу майна, яке належить платнику. В обгрунтування позову позивач посилався на те, що вказана сума податкового боргу зі сплати орендної плати на землю є узгодженою. проте в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011р. позов задоволено, а саме стягнуто з ТОВ «Продмаш»податковий борг у сумі 130405,61грн. Постанова суду мотивована наявністю у товариства податкового боргу, у вказаній сумі, який в добровільному порядку відповідачем не сплачується.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Продмаш»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, без відповідних клопотань позивача, змінено суму податкової заборгованості, яка була предметом стягнення. Так, позивач, з урахуванням уточнень до позову, було заявлено вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 159710,99грн., а судом стягнуто 130405,61грн. Також відповідача вказував на порушення судом вимог Податкового кодексу України, яким органам ДПІ не надано право звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на майно боржника, натомість такі вимоги було заявлено позивачем. Крім цього, відповідач вказує на те, що судом застосовано норми матеріального права, які не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме у рішенні суд посилається на норми Податкового кодексу, натомість цей Кодекс набрав чинності лише з 01.01.2011р. В якості неповного з’ясування судом обставин справи, відповідач посилався на те, що суд не надав оцінку тому факту, що відповідачем 06.12.2010р. подана уточнена декларація про сплату орендної плати за землю за 2010 рік, за якою відповідач зменшив суму орендної плати, яка підлягала сплаті у 2010 році.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вставлені судом обставини справи свідчать про те, що податковий борг, стягнення якого є предметом спору у справі, виник внаслідок наступного.

27.01.2010 року відповідачем до Мелітопольської ОДПІ подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки за 2010 рік, в якій зазначено суми орендної плати, які відповідачем самостійно визначені. В свою чергу, позивач, на підставі вказаної декларації нарахував податкове зобов’язання з орендної плати за землю по строку сплати на суму основного платежу, а саме: 01.11.2010 р.- 29666, 53 грн.; 30.11.2010 р.- 29666, 53 грн.; 30.12.2010 р.- 29666, 53 грн.; 30.01.2011 р.- 29666, 47 грн..

26.10.2010 року посадовими особами Мелітопольської ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати орендної плати за землю ТОВ «Продмаш», за результатами якої складено акт від 26.10.2010 року №1275/152/31802327 .

Актом перевірки встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаш» порушено ст. 17 Закону України «Про плату за землю» та п.а.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: підприємством порушено граничні строки сплати узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі за землю.

За результатами перевірки Мелітопольської об’єднаної державною податковою інспекцією Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення від 26.10.2010р. № 0008731503/0, яким нараховані штрафні санкції в розмірі 50% в сумі 11739, 54 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю та по штрафним санкціям складає 130405, 60 грн..

Наявність у відповідача податкової заборгованості перед бюджетом у розмірі 130405,60грн., яка у добровільному порядку не сплачена відповідачем, стала підставою для звернення ДПІ з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності податкової заборгованості є доведеним, що є достатньою підставою для стягнення суми податкового боргу, з огляду на вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості (направлення першої та другої податкової вимоги).

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції вірно встановив підстави виникнення податкового боргу, стягнення якого є предметом спору у цій справі та обґрунтовано зазначив, що такий податковий борг виник як внаслідок самостійного узгодження відповідачем податкових зобов’язань, шляхом подання відповідно декларації до ДПІ так і внаслідок застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань. Обставини виникнення податкового боргу не заперечувались відповідачем та в цій частині висновки суду, з огляду на доводи апеляційної скарги, не оскаржуються.

При вирішенні питання щодо стягнення податкового боргу суд першої інстанції правильно посилався на Закон України «Про плату за землю», в частині визначення порядку та строків сплати орендної плати за землю, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині визначення порядку узгодження податкових зобов’язань та обов’язку сплати платником сум узгоджених податкових зобов’язань, оскільки вказані закони були чинними на час виникнення податкової заборгованості у відповідача у сумі, стягнення якої є предметом у справі.

Визначаючи повноваження податкового органу щодо звернення до суду з відповідним позовом, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень Податкового кодексу України, оскільки норми вказаного Кодексу діяли на час звернення ДПІ з позовом до суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, є необґрунтованими.

Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, без відповідних клопотань позивача, змінено суму податкової заборгованості, яка була предметом стягнення. Так, з матеріалів справи (а.с88) вбачається, що під час розгляду справи, позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з оскарженням відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафних санкцій, що входила у розрахунок загальної суми заборгованості. Згідно цієї заяви податковий орган просив задовольнити вимоги відносно податкової заборгованості у розмірі 130405,61грн., тобто заборгованості, відносно якої ухвалено судове рішення.

Не погоджується суд апеляційної інстанції і з доводами відповідача про порушення судом вимог Податкового кодексу України, яким органам ДПІ не надано право звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на майно боржника, натомість такі вимоги було заявлено позивачем.

Як вбачається з заявленого позову ДПІ просила надати дозвіл на погашення податкової заборгованості шляхом стягнення сум заборгованості за рахунок котів платника податку та за рахунок майна, яке належить позивачу. Судом першої інстанції задоволено вимоги шляхом стягнення з відповідача податкового боргу.

Статтею 20 Податкового кодексу України, на яку обґрунтовано послався суд першої інстанції, передбачено право державної податкової служби на звернення до суду з вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції і доводи відповідача про те, що суд не надав оцінку тому факту, що відповідачем 06.12.2010р. подана уточнена декларація про сплату орендної плати за землю за 2010 рік, за якою відповідач зменшив суму орендної плати, яка підлягала сплаті у 2010 році.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем дійсно 06.12.2010р. до ДПІ була подана уточнена декларація про сплату орендної плати за землю, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.52). Показники вказаної декларації не були прийняті ДПІ при розрахунку податкової заборгованості, стягнення якої є предметом спору у цій справі, через невідповідність сум указаних у декларації, що підтверджено проведеною камеральною перевіркою. З цього приводу між підприємством та ДПІ існує спір, який розглядається у судовому порядку, що підтверджується копією позову та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. у справі №2а-08070/3577/11. Таким чином, доводи відповідача про неврахування судом факту подання уточнюючого розрахунку є необґрунтованими.

Будь-яких інших доводів, якими б відповідач спростовував висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не має.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, зо судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 року у справі № 2а-0870/1623/11- без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк