Вирок № 22432473, 27.02.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.02.2012

          Справа № 1-216/11

В И Р О К

Іменем України

27 лютого 2012 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді –Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В, за участю прокурора Юрочкіної Н.В., неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1, законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_6 с. Стасіса, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, не інваліда, пенсіонера, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, –

                                                  В С Т А Н О В И В :

          21 жовтня 2011 року, приблизно о 14.00 год., підсудний ОСОБА_6 с. Стасіса, керуючи належним йому технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS TF 69Y», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався з дозволеною швидкістю по сухій асфальтовій проїжджій частині дороги вул. Леніна в м. Нова Одеса Миколаївської області, у напрямку м. Вознесенськ Миколаївської області.

          На ділянці 188 км. + 300 м. вказаної дороги, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по крайній лівій смузі, водій ОСОБА_6 звернувши увагу на те, що вантажний автомобіль, який рухався попереду нього у попутному напрямку по правій частині смуги дороги став зменшувати швидкість та зупинився перед пішохідним переходом, випередив цей автомобіль і в подальшому відволікся від керування автомобілем перевівши погляд на вантажний автомобіль, який він випереджав, при цьому завчасно не помітив, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу та проявив необачність до обстановки, що склалась, не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до повної зупинки хоча об’єктивно міг і повинен був це зробити, чим грубо порушив пункт 18.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка вийшла із-за вантажного автомобіля переходячи пішохідний перехід.

          У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 завдано тілесних ушкоджень у виді епіфізіоліза проксимального епіфіза лівої плечової кістки зі зміщенням, дисторзії шийного відділу, забою голови, струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров’я, і ці суспільно небезпечні наслідки знаходяться у причинному зв’язку з учиненими порушеннями Правил дорожнього руху України.

          Підсудний ОСОБА_6 в скоєнні цього злочину винним себе визнав повністю і в залі судового засідання пояснив, що рухаючись на автомобілі по вул. Леніна у м. Нова Одеса бачив попереду себе вантажний автомобіль, який зменшив швидкість, але ОСОБА_6 не розгледів пішохідний перехід, і тільки побачив, що із-за вантажівки вийшла дівчина переходячи дорогу по пішохідному переходу різко загальмував, але вдарив дівчину зовнішнім дзеркалом заднього виду з правого боку автомобіля. Після чого відвіз потерпілу до лікарні і повернувся на місце ДТП.

          Неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що переходила дорогу по пішохідному переходу. Пройшовши першу частину дороги, на якій зупинився вантажний автомобіль і вийшовши із-за останнього була збита легковим автомобілем. Коли прийшла до свідомості, то лежала біля колеса автомобіля. З отриманою травмою пролежала в лікарні 7 діб.

Прокурор заявив клопотання про порядок розгляду справи без дослідження доказів, оскільки підсудний фактичні обставини справи щодо вчиненого ним злочину, викладені в обвинувальному висновку не оспорює, вину в цьому визнає повністю.

Суд, заслухавши думку потерпілої, її представників, захисника і підсудного, з’ясувавши в останнього правильність розуміння вищевказаних обставин обвинувачення, не маючи сумніву щодо добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення ним злочину та його кваліфікації, які ніким не оспорюються.

Таким чином, злочинні дії підсудного ОСОБА_6 с. Стасіса кваліфіковано правильно за частиною 1 ст. 286 КК України, а саме, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

          При визначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_6 с. Стасіса суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.

          Обставини, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_6 с. Стасіса є щире каяття у вчиненому злочині.

Надання підсудним першої медичної допомоги потерпілій після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а також грошові кошти на її лікування (а. с. –23), суд теж вважає обставинами, що пом’якшують його покарання.

          Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6 с. Стасіса –відсутні.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_6 с. Стасіса, позитивну характеристику за місцем проживання (а. с. –39), обставини при яких він скоїв злочин, необережну форму вини цього злочину, вчинення злочину вперше, суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Виходячи з того, що підсудний ОСОБА_6 с. Стасіса є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України (а. с. –48), не працює, майже досяг загального пенсійного віку (59 років), то суд вважає за необхідне застосувати до нього покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді –штрафу.

Разом з тим, ураховуючи вищезгадані обставини щодо особи підсудного, а також те, що у складі сім’ї в нього є дружина похилого віку, малолітній внук (а. с. –38), перебування автомобіля у банківському кредиті (а. с. –16), вчинення злочину перебуваючи у тверезому стані, що свідчить про необхідність використання ним автомобіля для підтримки нормального існування як підсудного, так і його сім’ї, а тому суд вважає за недоцільне застосовування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Що стосується цивільного позову прокурора району в інтересах Держави в особі Миколаївської обласної дитячої лікарні щодо стягнення з ОСОБА_6 с. Стасіса шкоди за лікування потерпілої від злочину, то він підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Так, вина ОСОБА_6 с. Стасіса у вчиненому злочині відносно завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не оспорюється підсудним.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні у Миколаївській обласній дитячій лікарні з 21.10.2011 р. по 28.10.2011 р., включно, тобто 7 діб.

Відповідно до довідки Миколаївській обласної дитячої лікарні (а. с. –81), вартість одного ліжко-дня у жовтні 2011 р. складала 205,65 грн. Таким чином, матеріальний збиток спричинений лікувальному (медичному) закладу становить 1 466,81 грн (205,65 грн * 7 діб).

За такого ця грошова сума підлягає стягненню з ОСОБА_6 с. Стасіса у безспірному порядку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_6 с. Стасіса підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Так, потерпіла просила стягнути з підсудного на її користь моральну шкоду в сумі 10000 грн, а також судові витрати пов’язані з отриманням правової допомоги в сумі 1500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході розгляду справи обставини вчинення цього злочину, внаслідок якого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості і вина в його вчиненні ОСОБА_6 не оспорюється.

За такого, з урахуванням того, що в результаті завданих потерпілій тілесних ушкоджень вона перенесла моральні та фізичні страждання компенсація моральної шкоди повинна складати 8000 грн, яку суд вважає виваженою, розумною та справедливою, як по відношенню до потерпілого так і до підсудного, як про це зазначено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року № 4.

За правилами ст.ст. 91, 93 КПК України в рамках кримінального провадження у справі відшкодуванню підлягають судові витрати та оплата послуг захисника підсудного, які передбачені названими нормами закону. Витрати ж, понесені потерпілим на оплату юридичних послуг представника, не відносяться до судових витрат, це питання вирішується окремо за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні роз’яснення містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».

Отже вимоги потерпілої в частині витрат на правову допомогу підлягають залишенню без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до страхової компанії «Глобус»про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 2675 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн також підлягає залишенню без розгляду, оскільки ця шкода не випливає із пред’явленого обвинувачення, а тому ці вимоги повинні розглядатися окремо у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути 4 121,16 гривень витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення криміналістичних експертиз.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

          ОСОБА_6 с. Стасіса визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

          До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 с. Стасіса залишити попередній –підписка про невиїзд.

          Стягнути з ОСОБА_6 с. Стасіса на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України в Миколаївській області (р/р 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, ЗКПО 25574110, МФО 826013) судові витрати по справі у розмірі 4 121,16 (чотири тисячі сто двадцять одна гривень 16 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 с. Стасіса на користь Миколаївського міського відділу охорони здоров’я (р/р 35427002001292, код ОКПО 02007070, МФО 826013) завдані злочином збитки в сумі 1 466,81 (одна тисяча чотириста шістдесят шість гривень 81 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 с. Стасіса на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за завдану злочином моральну шкоду в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

В решті позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_6 с. Стасіса моральної шкоди відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення зі страхової компанії «Глобус»завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 2675 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн, а також стягнення з ОСОБА_6 с. Стасіса судових витрат понесених на отримання правової допомоги –залишити без розгляду.

          Роз’яснити позивачу її право на звернення до суду з позовом щодо цих вимог у порядку цивільного судочинства.

          Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий