Рішення № 22432469, 28.03.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

28.03.2012

Справа № 1419/286/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 березня 2012 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю представника позивача ПАТ «Державний Ощадний банк України»Стефурак Є.С., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ПАТ «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В :

08.02.2012 року позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачів.

В своєму позові позивач, обґрунтовуючи правові підстави звернення до суду із вказаним позовом, зазначив, що 25.03.2008 року між позивачем ВАТ «Державний Ощадний банк України» та відповідачем фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №175, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 20000 гривень строком на 36 місяців під 21% річних. Даний кредит також було забезпечено укладенням, 25.03.2008 року, трьохсторонніх договорів поруки між банком та поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Посилаючись на порушення позичальником та поручителями умов кредитного договору і договорів поруки, виникнення у боржників заборгованості по цьому кредитному договору, яка станом на 27.01.2012 року, складала в загальному розмірі 38842,52 гривні, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 38842,52 грн., з яких 19444,44 грн. основного боргу, 12510,80 гривень прострочених відсотків, 6712,28 грн. пені та 175 грн. супроводжуючих платежів. Позивач також просив суд стягнути з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, з кожного, штраф в розмірі 4078,47 гривень за порушення зобовязань за договорами поруки.

В процесі судового розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог.

Посилаючись на ті ж підстави, предмет позову і обставини в обґрунтування позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь заборгованість по кредитному договору, яка станом на 15.03.2012 року склала, в загальному розмірі 36766,64 грн., з яких 20000 грн. простроченого основного боргу, 12510,80 гривень прострочених відсотків, 4080,84 грн. пені та 175 грн. супроводжуючих платежів, а також позивач просив суд стягнути з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, з кожного, штраф по 3860,49 гривень за порушення зобовязань за договорами поруки.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала повністю.

Посилаючись на викладені в позові обставини та на те, що відповідачі не вживають заходів щодо погашення існуючої кредитної заборгованості, представник позивача просила суд ці зміненні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового розгляду справи.

На адресу суду від відповідача ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення проти позову, в яких вона посилаючись на введення її в оману щодо істинних обставин укладення договору поруки та про її непоінформованість при укладені цього договору поруки про можливі негативні наслідки, просила суд відмовити в задоволені позову. Також посилаючись на свою зайнятість вихованням малолітніх дітей, просила суд розглянути справу у її відсутність.

Справа у відповідності до поданої заяви відповідача ОСОБА_6 та згідно ст.169 ЦПК України, розглянута у її відсутність, враховуючи наявність в матеріалах справи достатність даних про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, пояснення та заперечення проти позову відповідача ОСОБА_2М, пояснення і заперечення проти позову представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2008 року між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України», який було реорганізовано в ПАТ «Державний Ощадний банк України» та відповідачем фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №175, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 20000 гривень строком на 36 місяців під 21% річних. Даний кредит також було забезпечено укладенням, 25.03.2008 року, трьохсторонніх договорів поруки між банком та поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_6, відповідно до яких поручителі взяли на себе відповідальність відповідати по зобовязанням позичальника.

Свої зобовязання по вказаним договорам банк виконав повністю, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 20000 гривень, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами.

Відповідачі в порушення умов вищевказаних кредитного договору і договорів поруки, не виконували належним чином своїх зобовязань щодо повного погашення кредиту та відсотків по ньому, згідно із затвердженим графіком, який є невідґємною частиною договору, внаслідок чого у них перед кредитором виникла загальна заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15.03.2012 року склала суму 36766,64 гривень, в тому числі:

-основний прострочений борг 20000,00 гривень;

-прострочені відсотки 12510,80 гривень;

-пеня 4080,84 гривень;

-супроводжуючі платежі 175,00 гривень.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 порушив п.п.1.6, 3.3.1 умов договору кредитування №175, щодо належного виконання своїх зобовязань по проведенню повних розрахунків по цьому кредитному договору, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не виконували належним чином своїх зобовязань перед позивачем, як поручителі.

Вказана заборгованість утворилася з вини відповідача ОСОБА_2, який в порушення п.п. 1.6, 3.3.1 кредитного договору, ст.ст.526,530, 1054 ЦК України не виконував належним чином і в строк своїх договірних зобовязань, не сплачував кредит і відсотки за користування кредитом, інші платежі у визначених розмірах та у визначений строк згідно графіку, а тому, у відповідності до п.п.3.2.1,3.2.2 умов кредитного договору, банк має право вимагати погашення цієї заборгованості, а відповідач ОСОБА_2, згідно п.п.3.3.2, 5.1 5.2 кредитного договору, ст.ст.610-612 ЦК України, повинен нести відповідальність за порушення своїх зобовязань та повернути прострочений борг по кредиту, відсотки, пеню, та супроводжуючі платежі, що передбачені договором і цивільним законодавством.

Враховуючи, що договір кредитування було забезпеченого порукою відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та укладанням з ними трьохсторонніх договорів поруки від 25.03.2008 року, то відповідно вказаних договорів поруки, поручителі взяли на себе відповідальність за виконання зобовязань позичальника у повному обсязі.

Пунктами 1.1, 3.1-3.2 вказаних договорів поруки передбачено, що поручителі відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, у випадку невиконання позичальником зобовязань по кредитному договору.

Така відповідальність поручителів передбачена і ст.ст.543,554 ЦК України, а тому позивач має право вимагати виконання договірних зобовязань частково чи в повному обсязі солідарно від всіх боржників, або від кожного з них окремо за неналежне виконання зобовязань позичальником перед кредитором по кредитному договору.

Суд не приймає до уваги заперечень представника ОСОБА_3 та письмових заперечень ОСОБА_6 проти позову та їх посилання на обставини викладені в цих запереченнях, так як вони не підтверджуються фактичними даними.

Зокрема, дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи свідчать про те, що поручителі діяли з власної волі та усвідомлювали наслідки свого поручительства перед банком за позичальника.

Посилання відповідача ОСОБА_6 на введення її в оману при укладенні договору поруки не доводиться ніякими доказами, спростовуються дослідженими письмовими доказами, а її посилання, в запереченнях, на тяжкий матеріальний стан, не може бути підставою для звільнення від передбаченої договором і чинним законодавством відповідальності, як поручителя. ЇЇ вимоги щодо визнання договору поруки нікчемним, а підпис в договорі недійсним, нею в окремому зустрічному позові не заявлялись, ці вимоги мають окремий самостійних характер, а тому повинні розглядатись в окремому позові.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_3 проти позову і його посилання на факт припинення укладеного договору поруки між банком і ОСОБА_3 суд також не приймає до уваги, так як відповідно до п.4.5 вказаного договору поруки, не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобовязання.

З обставин же досліджених в судовому засіданні чітко вбачається, що основне зобовязання по кредитному договору боржниками не виконано, являється діючим і не припиненим.

Тому, з урахуванням дослідженого, суд приходить до висновку, що відповідачі, у відповідності до вимог кредитного договору і чинного законодавства, повинні нести солідарну відповідальність та відшкодувати позивачу загальну заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15.03.2012 року склала суму 36766,64 гривень, в тому числі:

-основний прострочений борг 20000,00 гривень;

-прострочені відсотки 12510,80 гривень;

-пеня 4080,84 гривень;

-супроводжуючі платежі 175,00 гривень.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь позивача штрафів по 3860,49 гривень, то суд в цій частині позову вимоги банку вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Цей висновок суду базується на конституційному принципі, згідно якого особа не може нести юридичну відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж правопорушення.

Крім того, поручитель не може нести більшу юридичну відповідальність ніж позичальник по основному зобовязанню.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи той факт, що виконання зобовязань по даному кредитному договору було забезпечено неустойкою і порукою, тому з урахуванням встановлених в судовому засіданні всіх фактичних обставин справи щодо виникнення існуючих правовідносин, застосовуючи при цьому вищевказані принципи юридичної відповідальності боржників, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд, на підставі ст.ст.614, 619 ЦК України, приймаючи до уваги відсутність прямої вини поручителів у невиконанні позичальником основного зобовязання, вважає за можливим звільнити поручителів від відповідальності зі сплати ними штрафу в розмірі 10,5% від суми несплаченого платежу, який передбачений п.3.3 договору поруки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з кожного з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору, в рівних долях, пропорційно до задоволеної частини позову, що складає по 155,66 гривень(469,99 грн. судового збору : 3 = 156,66грн).

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору, - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого по АДРЕСА_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, проживаючої по АДРЕСА_3 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України», в особі ТВВБ №10014/060 філії Миколаївське обласне управління, на р/р 373949102005 в ОПЕРВ Миколаївського облуправління Ощадбанку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 09326464 заборгованість за кредитним договором №175 від 25.03.2008 року в загальному розмірі 36766,64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України»156,66 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України»156,66 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України»156,66 гривень судового збору.

В задоволені іншої частини позову, а саме щодо стягнення на користь позивача штрафів із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, в розмірі по 3860,49 гривень, з кожного, то в цій частині позову слід відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками процесу, які не були присутні при його проголошенні в десятиденний строк з моменту одержання копії рішення суду.

Головуючий: