Ухвала суду № 22432154, 12.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року справа №2а/0570/10730/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Радіонової О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.

при секретарі судового засіданняГурінович А.Б.

за участю представників від:

позивача: не з»явився, повідомлений належним чином

відповідача: ОСОБА_2, представник за дов.

від 19.10.2010р.

розглянувши у відкритому судовому Словянської обєднаної державної податкової

засіданні апеляційну скаргу інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від16 серпня 2011 року

по адміністративній справі № 2а/0570/10730/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Словянський завод «Тореласт»

до Словянської обєднаної державної податкової

інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Словянський завод «Тореласт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 17 червня 2011 року №0000272342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року на суму 45132 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. (арк. спр.2-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені, скасоване податкове повідомлення - рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 17 червня 2011 року №0000272342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року на суму 45132 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. (арк. спр. 135-137).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач мав право на формування податкового кредиту, оскільки договір укладений між Публічним акціонерним товариством «Словянський завод «Тореласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» від 23 травня 2008 року є договором товарного кредиту.

Також суд першої інстанції зазначив, що безпідставність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року тягне за собою необґрунтоване застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Словянська обєднана державна податкова інспекція Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 139).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції в порушення вимог пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України зроблено висновок, що суми, сплачені позивачем постачальнику в якості індексу інфляції, річних відсотків за користування товарним кредитом є обєктом оподаткування податком на додану вартість при тому, що за приписами даної норми обєктом оподаткування є операції з постачання товарів.

Також, апелянт зазначає, що пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду, у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На думку апелянта, спірні суми не є складовою договірної вартості товару у розумінні пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та у даному випадку не відбувався факт постачання товарів.

Крім того, скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Словянський завод «Тореласт» зареєстроване у якості юридичної особи 25 травня 1994 року розпорядженням виконкому Словянської міської ради.

Словянською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт документальної позапланової перевірки від 07 червня 2011 року №3045/23-4-00300363, згідно висновків якого встановлено порушення вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України при включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 45132 грн. по договору товарного кредиту від 25 березня 2008 року №216-Пр/72, з огляду на що завищено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість по декларації за березень 2011 року у розмірі 45132грн.

На підставі вказаного акту перевірки Словянською обєднаною державною податковою інспекцією Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року №0000272342, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року на суму 45132грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» укладено договір поставки від 25 березня 2008 року №216-ПР/73, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» (постачальник) передає у власність Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» (покупець), а покупець відповідно зобовязується сплатити вартість продукції у кількості, в асортименті, по ціні та у строки, відповідно до умов договору та додатків до нього, що є невідємною частиною договору.

Позивачем несвоєчасно виконано зобовязання по договору поставки від 25 березня 2008 року №216-ПО/73, у звязку із чим за результатами судового вирішення питання про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» суми заборгованості по названому договору, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2010 року у справі №6/94-10 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» 227643,80грн. відсотків за користування товарним кредитом 9396,32грн., 3% річних, 39987,20 грн., державного мита, 235,27 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На виконання вказаного судового рішення позивачем перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» суму заборгованості декількома платежами у грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року.

Відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» виписало податкові накладні на сплачені проценти за користування товарним кредитом: №110203 від 11 лютого 2011 року, №110202 від 11 лютого 2011 року, №141201 від 14 грудня 2010 року, №180101 від 18 січня 2011 року, №110201 від 11 лютого 2011 року, та сторонами складені акти виконаних робіт: від 14 грудня 2010 року №1, від 18 січня 2011 року №2, від 11 лютого 2011 року №3.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за операціями по договору поставки.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 цієї статті передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено, не оспорюється сторонами та підтверджено наявними матеріалами справи, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2010 року №6/94-10 встановлено, що договір укладений між Публічним акціонерним товариством «Словянський завод «Тореласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Мартекс» від 23 травня 2008 року №216-ПР/73 є договором товарного кредиту, що надає позивачу право на формування податкового кредиту за цим договором.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року та необґрунтованість застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/10730/2011- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/10730/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Словянський завод «Тореласт» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 17 червня 2011 року №0000272342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року на суму 45132 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 12 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана колегією суддів 14 жовтня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська