Постанова № 22432021, 29.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року справа №2а/0570/9691/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів Жаботинської С.В. , Ляшенка Д.В.

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участю представника позивача Щербака Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/9691/2011 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 16 травня 2011 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища № 0002081540/0 в розмірі 2406,6 грн, № 0002091540/0 в розмірі 0,1 грн та № 0002101540/0 в розмірі 30,5 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, а саме, визнано недійсними податкові повідомлення рішення від 16 травня 2011 року № 0002081540/0 та № 0002091540/0. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. При цьому, відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року № 0002101540/0, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, зарахувавши грошові кошти, сплачені позивачем за платіжними дорученнями від 15 березня 2011 року, в рахунок податкового боргу минулих періодів діяв правомірно, оскільки таке право йому надано пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки платіжними дорученнями від 15 березня 2011 року № 1179 та № 1181 позивач сплачував не поточні платежі, а податковий борг згідно судових ухвал, якими цей борг був йому розстрочений.

В частині задоволення позовних вимог постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 22.04.2011 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питань порушення граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, за результатами якої складений акт від 22.04.2011 р. № 192/15-1/32186934.

На підставі висновків акту відповідачем 16.05.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002101540/0, якими позивачу за порушення на 24 календарних дні граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища нараховано штраф в розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, а саме, 30,5 грн.

Підставами прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив п. 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України. \ а.с. 9\.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року було розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-605/10/0570 про стягнення з позивача податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища станом на 13.01.2010 року в розмірі 3265,57 грн з визначенням сплати суми боргу частками у січні-березні 2011 року (а.с. 18-20), а також постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-20803/10/0570 про стягнення з позивача податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2010 року в розмірі 97175,6 грн строком на 12 місяців з 15 січня по 15 серпня 2011 року зі сплатою рівними частками щомісячно., що сторонами не заперечується. \ а.с. 12-14\.

На виконання вказаних судових рішень позивачем платіжним дорученням від 15 березня 2011 року № 1179 сплачено розстрочену суму боргу по ухвалі суду у справі № 2а-605/10/0570 в розмірі 607,58 грн, а платіжним дорученням від 15 березня 2011 року № 1181 по ухвалі суду у справі № 2а-20803/10/0570 в розмірі 8097,97 грн. \ а.с. 6, 7\.

Сплачені вказаними платіжними дорученнями суми відповідач, посилаючись на положення пункту 87.9 статті 87 ПК України, зарахував в погашення заборгованості зі сплати податкових зобовязань минулих періодів, а саме. За розрахунком від 31.01.2011 року № 9006623863 із самостійно задекларованою і узгодженою сумою податкового зобовязання 67150,64 грн.

Згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобовязання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остання регулює відносини при сплаті платником податків поточних платежів та платежів в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу, але не може розповсюджуватись на сплату платежів за ухвалою суду про розстрочення виконання судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У звязку з цим набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобовязання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 126 ПК України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати.

Тому посилання відповідача на те, що рішення суду про стягнення податкового боргу та ухвала про розстрочення його сплати не змінюють підстав для нарахування штрафів не відповідають приписам діючого законодавства.

Відстрочка виконання це відкладення чи перенесення строку виконання рішення на новий строк, який визначається судом, а розстрочка виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, відстрочка (розстрочка) виконання судового рішення це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасове позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду з урахуванням вимог ухвал.

Судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеними ухвалами Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначені ухвали набрали законної сили, тобто граничними термінам сплати є строки, вказані в судових рішеннях.

Колегія суддів вважає, що за таких підстав, на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань вказані у відповідних ухвалах Донецького окружного адміністративного суду. Після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування будь-яких штрафів можливе лише в межах виконавчого провадження.

Колегія суддів також зазначає, що позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвалам суду, які набрали чинності та обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України. ( стаття 255 КАС України), а тому вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України не можуть бути застосовані до грошових коштів, які платником податків сплачуються за відповідними судовими рішеннями.

Суд першої інстанції уваги на ці обставини не звернув і помилково відмовив в задоволенні вказаних позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 року № 0002101540/0 суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.

Повний текст виготовлено 3 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Добропіллявугілля" задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/9691/2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 року № 0002101540/0 скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011 року № 0002101540/0.

Податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області від 16.05.2011 року № 0002101540/0 визнати недійсним.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/9691/2011 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: С.В.Жаботинська

Д.В. Ляшенко