Ухвала суду № 22431839, 11.10.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року справа №2а-8275/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а-8275/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна транспортна експедиційна компанія" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна транспортна експедиційна компанія» (далі - ТОВ «СТЕК») звернулося до суду з цим позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську (далі - ДПІ).

З врахуванням уточнень до позовну зазначав, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт та встановлено порушення. На підставі даного акту ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001801701/0/62560 від 15 жовтня 2009 року про стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб у сумі 23593 грн., у тому числі за основним платежем - 7865 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15730 грн.; №0001322302/0/62561 від 15 жовтня 2009 року про стягнення донарахованого податку на прибуток у сумі 578268 грн., у тому числі за основним платежем - 383071 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195197 грн.

Обґрунтовуючи позов, стверджував, що зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки юридична особа не виступає податковим агентом щодо господарчих операцій з передачі майнових внесків засновників товариства до статутного фонду цієї юридичної особи. У період з 17 серпня 2006 року по 31 березня 2009 року ТОВ “СТЕК” є платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 25 відсотків до обєкта оподаткування та основним видом господарчої діяльності є експедиторська діяльність з організації транспортних вантажних перевезень за договорами доручення за дорученням і за кошти своїх замовників. Валові доходи позивача склали: у 1-му кварталі 2008р. - 36273 грн., за півріччя 2008р. 776336 грн., за 9 місяців 2008р.- 1147332 грн., за 2008р. 1147307 грн. При обчислені податку на прибуток до складу валових доходів помилково включена вартість послуг перевізників на суму: у 1-му кварталі 2008р. 69071 грн., за півріччя 2008р. 776336 грн., за 9 місяців 2008р. 1147332 грн., за 2008р. 1147307 грн. При проведені перевірки та складанні акту відповідальними особами відповідача показник валових витрат встановлений у розмірі: за 1-й квартал 2008р.- 18644 грн., за півріччя 2008р. 37176 грн., за 9 місяців 2008р. 425568 грн., за 2008р. 561840 грн., за 1-й квартал 2009р. 328752 грн. У додатку 5 до акту наведений Реєстр наданих до перевірки первинних документів на придбання товарів (робіт, послуг) за 2008 р.- 1 кв. 2009р. До цього реєстру робітниками ДПІ помилково було не включено декілька первинних документів, а саме: повязаних із господарчої діяльністю підприємства, оформлених відповідно до вимог законодавства, відображених у журналах ордерах до бухгалтерських рахунків: 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», 311 «поточні рахунки у національній валюті», 3721 «розрахунки з підзвітними особами», які відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР) включаються до валових витрат ТОВ “СТЕК”, наданих до перевірки. У таблиці 2 наведений перелік документів, помилково не врахованих податківцями в акті в складі валових витрат за 2008 р. і 1-й квартал 2009р. Внаслідок цієї помилки в акті до складу валових витрати не враховані валові витрати на загальну суму 251978 грн. При проведенні перевірки та складанні акту посадовими особами відповідача придбання 3 березня 2009 року позивачем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 інжинірингових послуг по виготовленню комплекту технічної конструкторської документації устаткування «Млин ММС 90*30» помилково не віднесено до складу валових витрат 1-го кварталу 2009р., а визнане нематеріальними активами. Позивач вважає, що має всі підстави віднести до своїх валових витрат вартість підготовки конструкторської документації устаткування «Млин ММС 90*30» у розмірі 30400 грн. та повязані з цим інжинірингові послуги є на організацію виробництва продукції, необхідність яких обумовлена технологією становлення та організації процесу виробництва продукції відповідно до пунктів 1.2, 1.36 ст.1, п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР та пп.4 та пп.5 П(с)БО № 8 «Нематеріальні активи». Згідно з вимогами пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР у податковому обліку 2008р. з податку на прибуток підприємством враховані валові витрати на загальну суму 20498 грн., понесені підприємством у 2007р., але «не віднесені до складу валових витрат минулих податкових періодів у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді». Оскільки, операції із внесенням коштів або майна до статутного фонду підприємства не є обєктом оподаткування податком на прибуток, податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0001801701/0/62560 та від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 є протиправними та такими, що суперечать ч.1 ст. 3 Закону України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» та ч.2 ст.19 Конституції України. Згідно з прямими нормами Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон № 889-IV) вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна є витратами і не є доходом згідно з нормами п.1.2 ст.1 Закону № 889-IV та не відноситься до операції з купівлі-продажу майна відповідно до норм ст.ст. 11,12 Закону № 889-IV, отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ від 15 жовтня 2009 року №0001801701/0/62560 та від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 є протиправними та такими, що суперечать пп. 9.6., пп.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону № 889-IV та ч.2 ст. 19 Конституції України.

Позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2009 року №0001801701/0/62560 та від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 7865,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15730,00 грн., від 15 жовтня 2009 року №0001322302/0/62561 та від 30 грудня 2009 року №0001322302/1/78358 про донарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 383071,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 195197,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а-8275/10/0570 позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 15 жовтня 2009 року №0001801701/0/62560 та від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 про стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб у сумі 23595,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 15 жовтня 2009 року №0001322302/0/62561 та від 30 грудня 2009 року №0001322302/1/78358 в частині стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 340724 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 180122 грн., всього на загальну суму 520846 грн. Залишені без задоволення позовні вимоги про скасування повідомлень рішень від 15 жовтня 2009 року №0001322302/0/62561 та від 30 грудня 2009 року №0001322302/1/78358 в частині стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 42347 грн. з застосуванням штрафної фінансової санкції у сумі 15675 грн., всього на суму 58022 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «СТЕК» зареєстроване виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області як юридична особа, код ЄДРПОУ 34215280 та є платником податків.

ДПІ є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17 серпня 2006 року по 31 березня 2009 року ТОВ «СТЕК», за результатами якої було складено акт від 29 вересня 2009 року №2449/23-2-34546450 /Т.1 а.с.35-77/ та встановлено порушення:

1)пунктів 1.2, 1.15, статті 1, підпунктів 4.2.6, 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, пунктів 12.1, 12.3 статті 12, пункту 17.2 статті 17 Закону № 889-ІV, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 7865,0 грн., у тому числі: за серпень 2006 р. в сумі 4940,00 грн., за червень 2007р. в сумі - 1425,00 грн., жовтень 2007р. в сумі - 1500,00 грн.;

2)на порушення п.5.1 ст.5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 383071 грн., у т.ч. за І квартал 2008 року у сумі 12771 грн., за ІІ квартал 2008 року у сумі 164193 грн., за ІІІ квартал 2008 року у сумі 169641 грн., за ІV квартал 2008 року у сумі 7323 грн., за І квартал 2009 року у сумі 43789 грн.

На підставі вищезазначеного акту ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0001801701/0/62560 від 15 жовтня 2009 року згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) та згідно зі статтею 4, пунктом 7.1 статті 7, пунктом 22.3 статті 22, статтею 20 Закону № 889-ІV, та підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ про стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб у сумі 23593 грн., у тому числі за основним платежем - 7865 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15730 грн. /Т.1 а.с.18/;

-№0001322302/0/62561 від 15 жовтня 2009 року згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ та ст. 3, 10 та ст. 20 Закону № 334/94-ВР - про стягнення донарахованого податку на прибуток у сумі 578268грн., у тому числі за основним платежем - 383071 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195197 грн. /Т.1 а.с.19/.

Позивачем були оскаржені зазначені повідомлення рішення до відповідача, за результатами розгляду скарги податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення та відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 про стягнення донарахованого податку з доходів фізичних осіб у сумі 23595,00 грн., та від 30 грудня 2009 року №0001322302/1/78358 про стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 578268,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 2 установчих зборів учасників ТОВ «СТЕК» від 15.08.2006 про оцінку майна учасників, що вносяться до статутного капіталу та прийняття до статутного капіталу майнових внесків учасників, актів приймання-передачі майна в уставний капітал від 15.08.2006 б/н, встановлено отримання майна на баланс ТОВ «СТЕК» від учасників товариства: ОСОБА_3 на суму 19000 грн. та ОСОБА_4 на суму 19000 грн.

Відповідно до п.1.15 статті 15 Закону № 889-ІV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп. 8.1.1. п.8.1 статті 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пп. 19.2 статті 19 Закону № 889-ІV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з пп. 4.2.6 статті 4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону. Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Разом з тим, вищеназваний закон містить спеціальну статтю, яка регламентує оподаткування інвестиційного прибутку.

Так, відповідно до пп. 9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно з пп. 9.6.2 п.9.6 вищевказаної статті інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

При цьому під терміном «інвестиційний актив» згідно з нормами пп. 9.6.7 розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Згідно з нормою пп. 9.6.6 до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Таким чином, висновки податкового органу про наявність обєкту оподаткування без визначення позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами є необґрунтованими та протиправними.

Крім того, суд зазначає на безпідставність посилань податкового органу на порушення позивачем п. 12.1 ст.12 Закону № 889-ІV, відповідно до якої дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, оскільки придбання інвестиційного активу не є договором купівлі продажу рухомого майна в розумінні норм Закону № 889-ІV.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення №0001801701/0/62560 від 15 жовтня 2009 року та від 30 грудня 2009 року №0001801701/1/78325/10/17-113 - скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №0001322302/0/62561 від 15 жовтня 2009 року та від 30 грудня 2009 року №0001322302/1/78358 про стягнення донарахованого податку на прибуток у сумі 578268грн., у тому числі за основним платежем - 383071 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195197 грн. суд зазначає наступне:

Пунктом 3.1 ст.3 Закону № 334/94-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає:

4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з п. 1.31 ст.1 зазначеного Закону визначає продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Підпунктом 7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону № 334/94-ВР встановлено, що з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.3 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на:

5.3.2 Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

5.3.9 Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.8.2.1 Закону № 334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 11.2.1 Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Актом перевірки було встановлено, що позивачем у порушення вимог пп.1,31, 1.32 ст.1 та пп.7.9.1, 7.9.2 ст.7 Закону № 334/94-ВР у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 квартал, за півріччя, три квартали та за весь 2008 рік було віднесено до складу валових доходів вартість транспортних послуг, наданих перевізниками довірителями за договором транспортної експедиції, згідно з якими ТОВ «СТЕК» виступало повіреною особою своїх замовників - експедитором. Одночасно вартість вищезазначених транспортних послуг перевізників було включено до складу валових витрат підприємства у тому самому обсязі, внаслідок чого позивачем було віднесено до валових доходів і відповідно враховано у складі валових витрат посередницькі операції на загальну суму 1147307 грн. доходів і 1147307 грн. валових витрат в цілому за рік. Фактично валові доходи підприємства в цілому за 2008 становлять 875760 грн., у тому числі по періодам: за 1 квартал 2008 р. - 362473 грн.; півріччя 2008 р. - 66764 грн., девять місяців 2008 р. - 550631 грн.; 2008 р. - 875760 грн.

При цьому відповідачем було зазначено, що позивач не мав право на врахування у складі валових вартості транспортних послуг, що призвело до завищення валових витрат в цілому за 2008 р. на суму 1147307 грн.

Також актом перевірки встановлені порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР та визнання неправомірним віднесення витрат у сумі 30400 грн. на отримання від ПП ОСОБА_2 інжинірингових послуг та комплекту технічної конструкторської документації на впровадження виробництва на підприємстві устаткування «Млин ММС 90*30» до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 р.

Крім того, актом перевірки було встановлено суму переплати у розмірі 85000 грн., в тому числі ПДВ 141 66 грн., яка сплачена ПП «Боженко і К» у 3 кварталі 2008 р. за розробку технічної документації та надання консультаційних послуг з впровадження на підприємстві виробничого процесу виготовлення виробів технічного призначення (машин, устаткування, обладнання, тощо), що на думку відповідача, не може бути віднесена до валових витрат, оскільки відсутні докази про те, що вони повязані з власною господарською діяльністю.

Позивач, не погоджуючись з висновками зазначеними у акті перевірки, зазначив, що відповідачу надавались усі первини документи разом з актами виконаних транспортних перевезень, при цьому, відповідач, дійшовши до висновку про помилковість віднесення до валових витрат, не визнав помилкою віднесення до валових доходів тих самих послуг на відповідну суму. Крім того, зазначив про відсутність законних підстав визнавати витрати на придбання інжинірингових послуг та комплекту технічної документації конструкторської документації на впровадження виробництва на підприємстві устаткування «Млин ММС 90*30» нематеріальними активами, оскільки витрати були обумовлені необхідністю технологічного становлення та організації процесу виробництва продукції. Також була необхідність в здійсненні економічного прорахунку та обґрунтування витрат, періоду їх окупності тощо.

У звязку з тим, що в ході розгляду справи для зясування обставин по справі виникла необхідність в спеціальних пізнаннях, судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Згідно з висновком № 92/25 судово-економічної експертизи від 9 березня 2011 року /Т.2 а.с.23-51/, визначений та задекларований ТОВ «СТЕК» валовий дохід у 1-4 кварталі 2008 року частково не відповідає вимогам п.1.31 ст.1, п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону № 334/94-ВР. Підтверджується документально валовий дохід від здійснення господарської діяльності ТОВ «СТЕК» за І квартал 2008 року в сумі 36273 грн., за півріччя 2008 року в сумі 66764 грн., за ІІІ квартали 2008 року в сумі 750632 грн., за 2008 рік в сумі 876115 грн., за І квартал 2009 року в сумі 532834 грн. Розбіжності даних дослідження з даними ТОВ «СТЕК» до зменшення валового доходу у І кварталі 2008 року на суму 69057 грн., за півріччя 2008 року в сумі 776336 грн., за ІІІ квартали 2008 року в сумі 1147331 грн., за 2008 рік в сумі 1146952 грн. виникли внаслідок включення ТОВ «СТЕК» до складу валових доходів суми відшкодування автотранспортних витрат з перевезення вантажів в межах договорів доручення та транспортної експедиції, що не відповідає пп.7.9.1п.7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. Вказані в акті перевірки №2449/23-2-34546450 порушення ТОВ «СТЕК» п.5.1 ст. 5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 383071,00 грн. підтверджується документально частково. А саме, підтверджується документально заниження податку на прибуток на загальну суму 42347 грн., в т.ч. за 3 квартал 2008 року заниження податку на прибуток в сумі 37155 грн., завищення податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на суму 7445 грн. (всього за 2008 рік - заниження податку на прибуток на суму 29709 грн.), та заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 12638 грн. визначена додаткова сума податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у податкових повідомленнях-рішеннях №0001322302/0/62561 від 15 жовтня 2009 року, №0001322302/1/78358 від 30 грудня 2009 року у сумі 383071,00 грн. частково не відповідає вимогам Закону № 334/94-ВР. Підтверджується документально заниження податку на прибуток на загальну суму 42347 грн.

Оскільки підстав для непогодження з висновком судової експертизи немає, колегія суддів апеляційного суду визнає, що місцевий суд у відповідності до ст.ст. 69, 86 КАС України погодився з ним та визнав як доказ по справі.

Отже, позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001322302/0/62561 від 15 жовтня 2009 року та №0001322302/1/78358 від 30 грудня 2009 року про стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 383070 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 195197 грн., всього 578268,00 грн. підлягають частковому задоволенню,

Оскільки позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 42347 грн., то на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ сума штрафної санкції складає 15675 грн.

З огляду на зазначене, підлягає задоволенню вимога про скасування податкових повідомлень-рішень №0001322302/0/62561 від 15 жовтня 209 року та №0001322302/1/78358 від 30 грудня 2009 року в частині стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 340724 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 180122 грн., а всього на загальну суму 520846 грн. та залишається без задоволення вимога про скасування зазначених повідомлень рішень в частині стягнення донарахованого податку на прибуток підприємств у сумі 42347 грн. з застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 15675 грн., всього на суму 58022 грн.

Відповідачем не спростовані висновки судово-економічної експертизи та висновки місцевого суду.

Судом першої інстанції також правильно здійснено розподіл судових витрат в справі, до яких відносяться також і витрати, повязані з проведенням судової експертизи.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі № 2а-8275/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна транспортна експедиційна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов